3.Визначення параметрів вторинних енергетичних ресурсів.

Як показує зроблена вище характеристика вторинних енергоресурсів, використання цих енергоресурсів може значно зменшити розрахункові теплові та електричні навантаження енерговиробних установок, що працюють на паливі.  При цьому ряд вторинних енергоресурсів, наприклад, відпрацював виробничий пар, нагріта охолоджуюча вода, пара випарного охолодження, може бути безпосередньо використаний для покриття середньо-і низькотемпературних теплових навантажень, тобто без застосування для цієї мети спеціальних енерговиробних установок.  Тому, при складанні варіантів енергопостачання підприємства, необхідно в кожному з варіантів визначати в першу чергу найбільш раціональне використання одержуваних вторинних енергоресурсів. В іншій частині потреби підприємства в різних видах енергії повинні покриватися від установок, що працюють на первинних енергоресурсах.  Для цього, після встановлення потреб підприємства в енергії, в кожному з варіантів енергопостачання повинні визначатися спершу початкові якісні та кількісні параметри вторинних енергоресурсів.  До якісних параметрах вторинних енергоресурсів відносяться початкові температури (t, ° C) і тиск (р, ата) відповідного теплоносія і його питома теплоємність (з, ккал / кг ∙ град або ккал / нм ³ ∙ град) або робоча нижча теплота згорання (Q ^р _н ккал / кг або ккал / нм ^3).  Основними кількісними параметрами вторинних енергоресурсів є максимальне і середнє годинні кількості цих теплоносіїв за характерні зимові та літні робочі добу, а також річні кількості.  Зокрема, для найбільш значного з вторинних енергоресурсів промисловості - відходять гарячих газів промислових печей - кількість тепла в відведених газах (Q _О.Г) визначається наступним чином:  Q _О.Г = V _О.Г ∙ t _О.Г ∙ c _г ∙ B ∙ i _О.Г [ккал / ч], (2-1)  де: V _О.Г - кількість газів, нм ³ / год; t _О.Г - температура газів, що відходять, ° С; c _г - середня теплоємність газів, ккал / нм ³ ∙ град; В - часовий витрата палива піччю, кг / год або нм ³ / год; i _О.Г - питома ентальпія відхідних пічних газів, ккал / кг палива або ккал / нм ³палива, при цьому i _О.Г = υ _О.Г ∙ t _О.Г ∙ c _г  тут υ _О.Г - кількість газів, що відходять на кг або нм ³ палива.  Середня теплоємність при постійному тиску для димових газів типового складу (з _г) і повітря (з _в) може наближено визначатися за такими формулами: з _г = 0,32 + 0,000039 t _р [ккал / нм ³ ∙ град], (2 -2)  с _в = 0,31 + 0,000026 t _в [ккал / нм ³ ∙ град], (2-3)  де t _r і t _в - температури димових газів і повітря, ° С.  Початкова кількість тепла відпрацьованого виробничої пари (Q _О.П) по виході з виробничих агрегатів:  Q _О.П = D _{o. П} ∙ i _О.П [ккал / ч], (2-4)  де В _{o. у} - кількість відпрацьованого виробничої пари, кг / год; i _О.П - питома ентальпія відпрацьованої пари, ккал / кг.  Аналогічно визначається початкова кількість тепла вторинного виробничого пари і пари випарного охолодження.  Початкова кількість тепла нагрітої охолоджуючої води, що виходить з виробничого агрегату,  Q _о.в = В _{o. У} ∙ t _н ∙ с [ккал / ч], (2-5)  де В _{o. у} - кількість охолоджуючої води, кг / год; t _н - температура нагрітої охолоджуючої води, ° С; с - питома теплоємність води, ккал / кг ∙ град.  За формулою, аналогічною формулі (2-5), визначається також кількість тепла в гарячій зливний воді.  Кількість тепла в горючих відходах технологічних виробництв  Q _г.о = В _г.о ∙ Q ^(р) _н [ккал / ч], (2-6)  де В _г.о - кількість горючих відходів виробництва, кг / год; Q _г.о - робоча нижча теплота згоряння горючих відходів, ккал / кг.  Початкові якісні та кількісні параметри вторинних енергоресурсів є вихідними даними для складання надалі відповідних підваріантів використання вторинних енергоресурсів і вибору найбільш раціонального з них в кожному з розглянутих варіантів енергопостачання підприємства.