3. Загальнолюдські цінності та гуманістичний зміст філософії

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя.

Зростаюча напруга, пов’язана зі зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.

У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.

Щоб не блукати у лабіринтах нових суспільних процесів, правильно зорієнтуватися, збагнути смисл нового існування, потрібен духовний стрижень, яким є філософсько-світоглядна культура.

Соціальна спрямованість філософського знання – бути в опозиції до емпіричної соціальної дійсності, бачити недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, руйнувати усталені стереотипи, шукати шляхи гармонізації людини і навколишнього світу.

Загальнолюдські цінності у філософії:

• сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства, що ґрунтується на теоретичних надбаннях, здобутих у лоні кожної національної філософії;

• ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності;

• вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної людини в загальнокультурний світовий контекст;

• ціннісні орієнтації можуть формуватись у будь-якій сфері життєдіяльності;

• філософія розглядає лише ті орієнтації, що виражають сутність людини універсальним чином;

• універсальні цінності є загальнолюдськими властивостями людини у її відношенні до світу.

До базових, загальнолюдських цінностей належать: цінності добра (блага), свободи, користі, істини, правди, творчості, краси, віри.

Підсумковою цінністю є благо як єдність істини, добра і миру.

Вищі цінності відображають фундаментальні відношення та потреби людей, складають фундамент індивідуального світогляду: здоров’я, сім’я, кохання, свобода, мир, війна, держава, праця, істина, честь, споглядання, творчість тощо.

Утвердження вищих цілей і цінностей власного життя становить сенс індивідуального існування. Потреба в сенсі фіксує потребу людини з’ясувати свою значущість у міжособових стосунках, зрозуміти своє місце в універсумі. Причетність до вищих цінностей, служіння їм, дає людині змогу відчути цінність свого індивідуального буття.

Продуктивна місія філософії, її соціальна цінність полягає у її антропологічному призначенні: допомогти людині ствердитися у світі не лише як свідомій, а й як високоморальній, емоційно-чуйній, розумній істоті.

Як теоретична форма суспільної та індивідуальної свідомості філософія осмислює стратегічні шляхи загальнолюдського існування і містить у собі заряд гуманістичної дальнодії.

Лекція 2: Історичні типи філософії: філософія Античності, Середньовіччя та Відродження. План

1. Становлення філософського знання, релігійні основи філософії.

2. Давньокитайська та давньоіндійська філософія.

3. Давньогрецька філософія.

4. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії. Основні напрямки середньовічної філософії.

5. Головні напрямки та риси філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер. Основні досягнення та значення філософії Відродження.