1. За походженням із нормандського термін «бюджет» означає:

а) доходи і видатки; б) гаманець і грошовий платіж; в) грошові фонди; г) кишеня і торба

2. Бюджет є центральною ланкою сфери:

а) фінансів суб’єктів господарювання; б) державних фінансів; в) міжнародних фінансів; г) фінансового ринку.

• Основним джерелом формування бюджету є:

а) національний дохід; б) національне багатство; в) ВВП; г) податкові надходження.

• За формою прояву бюджет - це:

а) фінансовий план держави; б) розпис доходів та видатків держави;

29

в) сукупність економічних відносин щодо формування та використання централізованого фонду грошових коштів; г) сукупність економічних відносин з приводу планомірного

формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів з ціллю виконання функцій держави.

• За матеріальним змістом бюджет – це:

а) фінансовий план держави; б) централізований грошовий фонд держави; в) розпис доходів та видатків; г) баланс доходів та видатків.

• Контрольна функція бюджету реалізується шляхом виконання контрольної діяльності:

а) Державною Казначейською службою; б) Державною фіскальною службою; в) Рахунковою палатою; г) усіма вищезазначеними органами.

8. Бюджет пов'язаний з:

а) планом соціально-економічного розвитку країни; б) зведеними галузевими фінансовими планами міністерств та відомств;

в) кредитним та касовим планом Національного банку України; г) зазначене у пунктах а); б; в) є правильним.

9. Призначення бюджету полягає в забезпеченні фінансовими ресурсами:

а) індивідуальних потреб членів суспільства; б) суспільних потреб і функцій держави; в) потреб бюджетних установ; г) потреб ринку.

10. Бюджет виконує такі функції:

а) регулюючу і фіскальну; б) фіскальну і контрольну; в) контрольну і розподільчу; г) стимулюючу і розподільчу.

30

• Збалансування бюджету можливе за рахунок:

а) збільшення видатків; б) скорочення видатків; в) скорочення доходів; г) всі відповіді правильні.

• Своєчасне та повне надходження до бюджету коштів, а також їх ефективне використання забезпечує реалізація … бюджету:

а) контрольної функції; б) регулюючої функції; в) стимулюючої функції; г) розподільчої функції.

• Відповідно до американської моделі через бюджетну систему перерозподіляється:

а) від 35 до 55 % ВВП; б) від 25 до 35 % ВВП; в) більше 55 % ВВП; г) більше 60 % ВВП.

• Відповідно до європейської моделі через бюджетну систему перерозподіляється :

а) від 35 до 55 % ВВП;

б) від 25 до 35 % ВВП; в) більше 55 % ВВП; г) більше 60 % ВВП.

15. Відповідно до скандинавської моделі через бюджетну систему перерозподіляється:

а) від 35 до 55 % ВВП; б) від 25 до 35 % ВВП; в) більше 55 % ВВП; г) більше 60 % ВВП.

31

РОЗДІЛ 2. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА ТА БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ

Основні терміни і поняття: бюджетний устрій, основні принципи побудови й функціонування бюджетної системи, бюджетна система, державний бюджет, місцеві бюджети, бюджети місцевого самоврядування, зведений бюджет, Бюджетний кодекс України

• Основи бюджетного устрою держави

• кожній державі бюджетний устрій визначається за формою державного устрою, в залежності від адміністративно-територіального розподілу. Під державним устроєм розуміють політико-територіальну організацію держави, яка визначається політика-правовим статусом територіальних складових і порядком, За державним устроєм усі держави поділяються на прості (унітарні) та складні (федерація, конфедерація, імперія). Україна є унітарною державою з автономним утворенням. З огляду на це можна стверджувати, що адміністративно-територіальний устрій України є трирівневим: вищий рівень складають Автономна Республіка Крим, області та міста Київ і Севастополь; середній – райони й міста обласного підпорядкування; нижчий – райони в містах, міста районного підпорядкування, селища і села. Принаймні, саме відповідно до таких територіальних одиниць будується система державних органів, органів місцевого самоврядування та система державних і місцевих бюджетів.

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Поняття “бюджетний устрій” за своєю сутністю є системою правових, економічних, організаційних, інституційних відносин між органами публічної влади щодо управління публічними фінансами. Через бюджетний устрій здійснюється управління державними та місцевими фінансами, а також перерозподіл внутрішніх фінансових

32

потоків. Бюджетна система будь-якої держави визначається бюджетним устроєм.

Питанню бюджетного устрою присвячено праці вітчизняних (С. Буковинського, В. Кравченка, Т. Ковальчука, В. Федосова, В. Опаріна) і зарубіжних (О. Богачової, В. Родіонової, Г. Крилова, Н. Бабітової, Ш. Бланкарта, Дж. М. Б’юкенена та ін) дослідників. Однак, єдиних підходів до трактування бюджетного устрою у світовій та вітчизняній фінансовій науці немає, що значно ускладнює розроблення бюджетного законодавства, бюджетного планування та виконання бюджетів.

Разом з тим, термін “бюджетний устрій” виник ще у середині XIII століття в Англії. На протязі довгих років це поняття еволюціонувало, проте у XVIII–XIX століттях під бюджетним устроєм мали на увазі кошторис доходів і видатків бюджету. На таке тлумачення бюджетного устрою вплинуло на французьке законодавство початку ХІХ століття, яке закріплювало прийняття щорічного бюджету, а також розширювало бюджетні права локального рівня управління. Намагалися розподілити джерела доходів між рівнями влади, законодавчо було закріплено розподіл видатків між центральним урядом і департаментами.

У Російській імперії перший документ щодо впорядкування бюджетного устрою держави був розроблений на початку XIX століття М.М. Сперанським і мав назву "План фінансів". Він складався з двох частин: проекту фінансових реформ, необхідних для врівноваження доходів і видатків держави, та проекту бюджетних правил. Таким чином, під бюджетним устроєм мали на увазі щорічний державний бюджет, його законодавче оформлення, класифікацію доходів і видатків тощо.

Аналогічні визначення бюджетного устрою використовуються й сьогодні. Так, деякі з науковців вважають, що "бюджетний устрій – це устрій, який властивий саме бюджету, а не бюджетній системі”. Свій бюджет має кожне державне утворення чи адміністративно-територіальна одиниця. Сукупність бюджетів – це доходи й видатки держави, тобто єдиний бюджет держави. Тому розподіл доходів та видатків держави між адміністративно-територіальними одиницями і є бюджетним устроєм. Але з таким визначенням бюджетного устрою погодитись неможливо. По-перше, воно залишає поза увагою організацію бюджетів, взаємозв'язок між ними. По-друге, сукупність бюджетів є бюджетною системою.

33

Тривалий час бюджетний устрій розглядався лише з юридичної точки зору. Його тлумачили як складову бюджетного права, залишаючи поза увагою фінансовий аспект цієї категорії. Зокрема в радянському фінансовому праві під бюджетним устроєм мали на увазі сукупність правових норм, що визначають різні види бюджетів, співвідношення між ними та засади формування їхніх доходів.

У фінансовому праві існують й інші погляди на визначення бюджетного устрою. Так, серед фахівців фінансового права найпоширенішим є тлумачення бюджетного устрою як сукупності бюджетно-правових норм, що використовуються державою для регулювання суспільних відносин відповідно до її завдань та функцій.

Правові норми, що регулюють бюджетний устрій, визначають види бюджетів, місце й значення кожного з них у бюджетній системі, принципи функціонування та взаємозв'язок між бюджетами. У бюджетному праві ці норми визначальні, оскільки виражають право державних та адміністративно-територіальних утворень на власний бюджет і самостійність щодо використання фінансових ресурсів. Отже, бюджетний устрій охоплює норми, що регулюють побудову бюджетної системи країни; порядок встановлення доходів і податків, що формують усі види бюджетів, їх розподіл між бюджетами; віднесення видатків на окремі бюджети та їх розподіл між останніми.

Бюджетна система та бюджетний устрій є різними за сутністю економічними категоріями. Бюджетний устрій є первинним, оскільки він визначається державним та адміністративно-територіальним устроями і відповідно до них визначає внутрішню організацію бюджетної системи. Бюджетна система ж є зовнішньою узагальненою рисою будови бюджетів.

В основу організації бюджетного устрою мають бути покладені фундаментальні основи, наведені у таблиці 2.1.

Теоретично можна виділити три варіанти структурної побудови бюджету. Передусім це створення єдиного бюджету для всієї країни, який засновано на принципі централізації державних коштів у єдиному фонді. При такому варіанті з’являється можливість зосередити всі бюджетні ресурси в одному бюджеті, що суттєво спрощує управління цим бюджетом. Однак, така ситуація підриває автономність місцевих органів влади і робить їх взагалі або непотрібними і зайвими, або недієздатними. Звідси можна дійти висновку, що зазначений варіант теоретично можливий тільки в

34

невеликих країнах, а практично застосовується лише в тих нечисленних невеличких країнах, де зовсім немає територіального поділу.

								Таблиця 2.1
				Основи бюджетного устрою
1.	Виділення			Передбачається виділення видів бюджетів, яке
	видів бюджетів		ґрунтується відповідно до політичного устрою та
				рівня адміністративно-територіального устрою,
				що законодавчо закріплюються. Проте, залежно
				від державного устрою, країни відокремлюють
				два основні види бюджетів, а саме, центральний
				бюджет та місцеві бюджетів.
2.	Розмежування		При розподілі доходів і видатків між бюджетами
	доходів і			різних рівнів основна увага приділяється
	видатків між		видаткам,		що		використовуються		для
	всіма ланками		фінансування основних функцій держави та
	бюджетної			органів місцевого самоврядування. Для того, щоб
	системи			держава ефективно виконувала свої функції в
				основу		розмежуваннявидатківпокладено
				розподіл повноважень і функцій між органами
				державної та місцевої влади. Розмежування
				доходів є похідним від розподілу видатків і
				базується на поділі податків на загальнодержавні
				та місцеві.
3.	Організація		Взаємовідносини між бюджетами характери-
	взаємовідносин		зуються внутрішніми фінансовими потоками, що
	між різними		віддзеркалюють перерозподіл доходів та видатків
	бюджетами		між різними бюджетами. До таких потоків
				відносяться міжбюджетні трансферти: дотація
				вирівнювання, субвенція, кошти, які передаються
				до Державного бюджету України та місцевих
				бюджетів з інших місцевих бюджетів та інші
				дотації.
4.	Визначення		Принципи побудови бюджетної системи є
	принципів	по-		головним елементом у бюджетному устрої. Саме
	будови	бюд-		вони визначають характерні ознаки і риси
	жетної системи		бюджетного устрою тієї чи іншої країни.

35

Повна централізація державних коштів у єдиному бюджетному фонді, за наявності адміністративно-територіального поділу в державі, не може застосовується. Це пояснюється тим, що всі потреби на місцях неможливо врахувати з єдиного центру. Однак, протилежний варіант, який ґрунтується на засадах децентралізації, теоретично і гіпотетично припустимий. При такому варіанті створюються тільки регіональні бюджети. Фінансування загальнодержавних видатків, при цьому, могло б здійснюватись за рахунок відрахувань на централізовані потреби. Але це дуже складний варіант і настільки неефективний, що також не застосовується в жодній країні.

Врешті, з урахуванням необхідності брати до уваги як загальнодержавні, так і місцеві потреби, створюються декілька рівнів бюджету, засновуючись на поєднанні на кожному рівні централізованих і децентралізованих бюджетів. Такий підхід є загальноприйнятим у світі і застосовується найчастіше.

Вертикальні рівні бюджетів встановлюються у відповідності до адміністративно-територіального поділу держави та її політичного устрою. Розрізняються два види бюджетів – центральні та місцеві. Таким чином, в унітарних державах існують дві ланки бюджетної системи – державний і місцеві бюджети, в тому числі, і в Україні, як унітарній державі, бюджетна система дворівнева.

• країнах з федеративним державним устроєм відокремлюють два види центрального бюджету, а саме, бюджет федерації та бюджет суб’єктів федерації. Тобто, федеративний устрій держави передбачає об’єднання автономних державних утворень, тому бюджетний устрій включає три, а в деяких державах і чотири рівні: федеральний бюджет, бюджети членів федерації, місцеві, бюджети земель. Наприклад, в США існує федеральний бюджет і бюджети кожного штату. Федеративний державний устрій мають і такі країни як Німеччина, Росія, Швейцарія, Австрія, Канада та ін.

• різних країнах центральний бюджет може називатись по-різному – державний, центральний, загальнодержавний, федеральний та ін. В Україні, наприклад, використовується термін «державний бюджет». Слід зауважити, що назва не змінює суті та значення цього виду бюджету. Цей бюджет призначається для забезпечення загальнодержавних потреб держави. Відповідно, місцеві бюджети забезпечують потреби конкретних регіонів та населених пунктів. Склад місцевих бюджетів відображає адміністративно-територіальний поділ країни.

36

Організація міжбюджетних взаємовідносин є важливою складовою бюджетного устрою. Взаємовідносини між окремими бюджетами будуються по-різному в залежності від бюджетного законодавства. За напрямом взаємовідносини між бюджетами поділяються на вертикальні та горизонтальні. Вертикальні взаємовідносини виникають між бюджетами різних рівнів. Слід зазначити, що існує певне правило, згідно якому взаємовідносини виникають тільки між безпосередньо пов'язаними між собою бюджетами, тобто такими бюджетами, які безпосередньо розташовані поруч у вертикальній структурі. Взаємовідносини через один чи кілька рівнів не допускаються. Горизонтальні взаємовідносини виникають між бюджетами одного рівня.