5.4. Методи бюджетного планування та прогнозування

Процедура розгляду, затвердження та виконання бюджету – як головного фінансового плану країни – пов’язана з необхідністю планування та прогнозування основних бюджетних показників.

Бюджетне планування – це комплекс заходів, які знаходять відображення на усіх стадіях бюджетного процесу та по всіх ланках бюджетної системи, з метою визначення обсягів і джерел формування та напрямів використання бюджетних ресурсів держави для стабільного соціально-економічного розвитку суспільства.

Бюджетне планування в Україні, як діяльність органів державної влади, регламентується законодавчими документами, до яких відносяться: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Укази Президента, Пропозиції ВРУ до Основних напрямів бюджетної політики, Постанови та розпорядження КМУ, Державні програми економічного та соціального розвитку тощо.

Виокремлюють наступні види бюджетного планування: зведене, територіальне та адресне бюджетне планування.

Зведене бюджетне планування пов’язано з формуванням та планування зведених бюджетів. Планування даних показників є важливою складовою бюджетного планування, незважаючи на те, що зведені бюджети носять лише розрахунковий характер та не є законодавчо затвердженими показниками.

121

Територіальне бюджетне планування зорієнтовано на формування бюджетів місцевого рівня з метою формування фінансової бази функціонування регіону та виміру фінансової достатності території для забезпечення потреб її населення. Даний вид бюджетного планування набуває значної актуальності в розрізі становлення більшої незалежності та автономності місцевих органів влади щодо проведення бюджетної політики.

Адресне бюджетне планування пов’язано з необхідністю узгодження запланованих показників бюджетів з показниками фінансових планів суб'єктів господарювання конкретних територій.

Отже, у кінцевому результаті процес бюджетного планування дає змогу сформувати плани формування та використання бюджетних ресурсів, що знаходить втілення у вигляді зведеного, державного та місцевих бюджетів.

Планування та прогнозування показників бюджету є складовими фінансового планування держави та її органів, що здійснюються в рамках загальноекономічного планування. У науковій літературі виділяють наступні методи фінансового планування (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Класифікація методів фінансового планування

Нормативний метод має за основу використання заздалегідь встановлених норм та нормативів щодо показників, які плануються.

Метод екстраполяції трендів пов’язаний з плануванням на основі аналізу показників у динаміці та виявлення певних

122

залежностей зміни показників у різні моменти часу, що дає змогу встановлення закономірностей.

Методи обробки просторових, часових та просторово-часових сукупностей пов’язані в першу чергу із залученням більш складного математичного інструментарію щодо здійснення планування: багатофакторний регресійний аналіз з урахуванням часових змін, змін факторних ознак тощо.

Програмно-цільовий метод планування полягає у постановці цілей та розробці методів і способів їх досягнення.

Під економіко-математичними методами фінансового планування розуміється використання інструментів математики та кібернетики для здійснення прогнозування та планування економічних явищ або процесів у суспільстві.

Методи системного аналізу та синтезу є взаємодоповнюючими методами планування та пов’язані з необхідністю розгляду одного й того ж явища з двох аспектів:

• розподіл економічних процесів (систем, явищ) на складові та виявлення особливостей кожної із складових (аналіз);

• пізнання сутності та планування економічних процесів (систем, явищ) через об’єднання складових елементів у єдине ціле (синтез).

Балансовий метод фінансового планування має на меті узгодження напрямів витрат з конкретними джерелами їх фінансування, та, у кінцевому підсумку, співставлення сукупних доходів із сукупними витратами.

Використання тих чи інших методів фінансового планування залежить від сфери реалізації та може містити різні комбінації методів, що є характерними та доцільними саме для даного напрямку здійснення державного управління чи функціонування господарюючого суб’єкту.

Реалізація бюджетного планування, як складової загальноекономічного планування на рівні держави, ґрунтується на наступних принципах:

• наукової обґрунтованості розрахунків, що сприйме досягненню реальності отриманих показників;

• самостійності кожного із видів бюджетів, поряд із необхідністю збереження загальної єдності бюджетної системи;

123

• застосування єдиної методології щодо проведення бюджетних розрахунків;

• директивний характер бюджетних виплат та обов'язковість виконання показників бюджету всіма суб'єктами бюджетних відносин;

• комплексний підхід до основних параметрів економічного і соціального розвитку в тісному взаємозв'язку з наявними бюджетними можливостями та бюджетними резервами.

Завдання бюджетного планування полягають у наступному:

• забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави;

• виявляти реальні джерела надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях;

• ефективно розподілити за напрямами та між регіонами бюджетні видатки;

• сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних коштів галузями народного господарства;

• забезпечити мінімальний рівень соціальних потреб;

• утворити необхідні соціальні резерви, які використовуються на планові й позапланові заходи;

• передбачити в системі здійснення бюджетних платежів можливість прозорого бюджетного контролю

Перераховані методи планування знаходять своє відображення у бюджетному процесі та реалізуються у певних найбільш розповсюджених методах бюджетного планування.

Методи бюджетного планування

нормативний метод

метод коефіцієнтів аналітичний метод

балансовий метод

програмно-цільовий метод

Рис. 5.4. Методи бюджетного планування

124

Нормативний метод бюджетного планування полягає у використання заздалегідь визначених норм та нормативів для показників, що плануються. Використання даного методу є найбільш ефективним у разі формування та використання науково-обґрунтованих норм та нормативів, які є адекватними до діючих економічних законів та враховують специфіку соціально-економічних процесів та територій на яких плануються. Прикладом використання даного методу у бюджетному плануванні є визначення нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя для формування мінімальної достатності місцевих бюджетів.

Важливою умовою дієвості нормативного методу є необхідність постійного перегляду та корегування нормативів при незмінному загальному методологічному підході.

Нормативи, які запроваджуються при використанні даного методу, мають відповідати змінам економічних законів, однак не залежати від змін управлінських рівнів, що створить передумови для об’єктивності у формування та використанні норм. Це дасть змогу не лише формувати обґрунтовані плани, але й виявляти резерви бюджетних ресурсів.

Метод коефіцієнтів передбачає застосування певних коефіцієнтів, які використовуються для корегування показників бюджету минулих періодів.

Мета застосування коефіцієнту у методах бюджетного планування – відобразити зміни у розвитку економіки у періоді, що планується порівняно з минулим періодом.

Прикладами таких коефіцієнтів можуть бути – індекс інфляції, рівень безробіття і т.д. При використанні даного методу необхідно пам’ятати, що планування показників здійснюється з урахування тенденцій розвитку минулого періоду, що призводить до певного перенесення минулих явищ на плановий показник та зменшує потенційні можливості для виявлення резервів залучення коштів, або навпаки – завищує потенційні можливості прогнозованого показника.

Використання аналітичного методу бюджетного планування полягає у досліджені величини зміни показника у планову періоді відносно минулого, та виявленні факторів, що здійснюють вплив на зміну його динаміки. Даний метод вважається доволі точним і досить простим у використанні та дозволяє встановити залежність між різними показниками.

125

Балансовий метод бюджетного планування виходить із загальної сутності балансового методу як методу фінансового планування. Використання методу полягає у можливості розподілу (перерозподілу) наявних ресурсів відповідно до потреб держави, чи конкретного регіону (території), що дає змогу зменшити або цілком покрити існуючий дефіцит фінансових ресурсів ланок бюджетної системи. Поряд з тим, використання балансового методу повинно відбуватись відповідно до існуючих потреб, надмірний перерозподіл коштів може призвести до зменшення ефективності їх використання.

Програмно-цільовий метод бюджетного планування є провідним інструментом, який включає в себе, відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України, наступні складові:

• бюджетні програми,

• відповідальні виконавці бюджетних програм,

• паспорти бюджетних програм,

• результативні показники бюджетних програм.

Даний метод ґрунтується на прийнятті та затвердженні бюджетних програм, реалізацію яких покладено на відповідальних виконавців. Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми.

Важливе значення при здійсненні бюджетного планування займає бюджетне прогнозування, суть якого полягає у наданні обґрунтованих показників, які відображають припущення щодо структури бюджету та величини основних його показників. Припущення здійснюються на основі дослідження існуючої ситуації та моделюванні її розвитку на перспективу.

У науковій літературі прогнозування на державному рівні поділяють на дві взаємопов’язані складові, а саме:

• макроекономічна складова (пов’язана з складанням прогнозу та формулюванням програми економічного та соціального розвитку);

• бюджетна складова (зорієнтована на прогнозування показників бюджету та формування плану доходів та витрат держави).

За періодом реалізації макроекономічні прогнози поділяють на: короткострокові, середньострокові та довгострокові.

126

Відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України, прогноз бюджетів України на наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюється на основі індикативних прогнозних показників, до яких відносяться показники ВВП, рівня безробіття, рівня інфляції, доходів та видатків бюджетів різних рівнів, розміру державного боргу тощо.

Індикативні показники становлять основу середньострокового бюджетного прогнозування та формують базу для подальших розрахунків не лише для державних органів, але й для господарюючих суб’єктів та фінансових корпорацій, що взаємодіють

• бюджетними установами.

• світовій практиці бюджетного прогнозування використовують наступні методи:

- екстраполяція наявних тенденцій на майбутні періоди; - економіко-математичне моделювання явищ і процесів в

економіці з метою побудови економічних моделей, що закладаються в основу визначення та прогнозування основних показників бюджету; - експертні оцінки – в основу якої покладено тезу про

можливість здійснення прогнозування на основі висновків експертів. Прогнозування не має на меті замінити планування. А виступає

лише як доповнення та механізм перевірки плану.

Питання для обговорення та самопідготовки

• Що таке бюджетний процес відповідно до вітчизняного законодавства?

• Дайте визначення поняттю «бюджетний цикл».

• Визначте основні принципи бюджетного процесу.

• Перерахуйте основних учасників бюджетного процесу.

• Визначте основні завдання, що стоять перед учасниками бюджетного процесу.

• Дайте визначення поняттю „одержувач бюджетних коштів”. Перерахуйте які установи та організації до них належать.

• Перерахуйте проблемні питання в управлінні бюджетним процесом в Україні, що потребують першочергового вирішення.

• Визначте поняття „бюджетний запит”. Хто його формує та затверджує?

127

• Наведіть перелік показників, що повинні бути прийняті у другому читанні проекту закону про державний бюджет в обов'язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні.

• Перерахуйте складові річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

• Перерахуйте види бюджетного планування.

• У чому полягають принципи бюджетного планування?

• Які завдання ставить на меті бюджетне планування?

• Які методи використовуються у бюджетному плануванні?

• Перерахуйте методи бюджетного прогнозування.

Тести