2. Вольтметри середньо випрямлених значень

Перетворювач середніх випрямлених значень складається, як правило, з випрямляча змінного струму, на виході якого увімкнено фільтр нижніх частот. Випрямляч змінного струму — це перетворювач струму зі змінною полярністю і миттєвим значенням в одно полярний пульсуючий сигнал. Найбільш поширена — мостова схема випрямляча. Фільтр нижніх частот призначений для виділення постійної складової пульсуючого однополярного сигналу.

О дно напівперіодна схема

U_С.В.=

U_С.В.=

3.Вольтметри амплітудних значень

В додатній напівперіод конденсатора С1 через діод VD1 заряджається до амплітудного значення U_c=U_m. Розряд конденсатора може відбуватись лише через резистор R1, так як в момент зменшення напруги на вході діод закривається різницею напруг U_m-U(t), прикладеною до нього у зворотному напрямку. Поки діод закритий конденсатор розряджається, але незначним чином, так як постійна часу =R₁С₁ вибирається набагато більшою за період Т синусоїдних коливань.

4.Вольтметри середньоквадратичних значень

U=

Схема вольтметра повинна підносити до квадрату миттєві значення вимірюваної напруги, знаходити середнє значення за період та добувати квадратичний корінь. Найскладнішим вузлом являються схеми, які підносять до квадрату.

Квадратичний детектор:

На вхід детектора подається вхідна напруга u(t). До подільника R6…R9 прикладена напруга, яка створює на резисторах падіння напруги Е1, яке закриває VT2…VT5. В додатній напівперіод якщо U_вх не перевищує Е1, то стум І протікання через діод VD1, на резисторі R виникає падіння напруги, яке є вихідною напругою схеми. Струм діода VD1 визначається резисторами R1 і R2 і лінійно залежить від вхідної напруги. Із збільшенням струму через діод VD1 збільшується і напруга на резисторі R1. При вхідній напругзі рівній Е1 напруги на резисторах R1 і R9 компенсуються і відкривається діод VD2. Струм починає протікати і через R2. Крутизна в залежності від струму збільшується. Аналогічне явище відбувається коли вхідна напруга дорівнює Е2.

Операцію знаходження середнього значення виконується магніто електричний механізм.

Добування квадратного кореня досягають градуюванням шкали.

2-12 ЛАБ. РОБОТА №1 Перевірка та підготовка до роботи

електронного вольтметра .

2-14 ЛАБ. РОБОТА №2 Вивчення ампервольтомметра (тестера).

2-16 Лекція № 6

Тема: Вимірювання потужності

План:

1. Каталогова класифікація ватметрів.

2. Електромеханічні ватметри

3. Вимірювання потужності в колах змінного струму.

4. Вимірювання потужності на високих та надвисоких частотах.

Сам. Опрацювання: Феродинамічні ватметри

– Гуржій с.152

1. Каталогова класифікація ватметрів.

Важливість вимірювання електричної потужності і енергії зумовлена широким застосуванням електричної енергії в усіх галузях економіки. Останнім часом в еко­номічно розвинутих країнах спостерігається стійка тенденція до винайдення способів зменшення енергоспо­живання, зниження енергоємності одиниці випущеної продукції, економної витрати та раціонального викори­стання енергії. А відтак, посилюється важливість вимірю­вання та обліку енергії.

У колах постійного струму електрична потужність Р визначається як добуток напруги V і струму І

Р=

Електрична енергія, що споживається впродовж часу і, дорівнює:

Е=

У системі СІ одиницею потужності є ват (Вт), а енер­гії — джоуль (Дж). На практиці для вимірювання електричної енергії широко застосовують позасистемну одиницю — кіловат-година (кВт-год). Одна кіловат-година дорівнює 3,6-10⁶ Дж.

Енергопостачання в усіх країнах здійснюється трифаз­ними системами змінного струму промислової частоти, тому переважна більшість засобів вимірювання елекрич-ної потужності й енергії призначена для роботи у таких системах.

Для змінного струму добуток миттєвих значень напру­ги и(і) і струму називається миттєвою потужністю:

р(і)=и(і)-і(і).

Одиницею комплексної та повної потужності є вольт-ампер (В-А), одиницею активної — ват (Вт), одиницею ре­активної — вольт-ампер реактивний (ВАр).