- •Зміст і завдання предмету.
- •Історія розвитку вимірювальної техніки.
- •3.Основні поняття метрології.
- •4.Класифікація вимірювальних приладів.
- •1. Похибки вимірювань.
- •2. Класифікація похибок.
- •3. Класи точності засобів вимірювання.
- •4. Метрологічні характеристики засобів вимірювання.
- •3.Схема включення амперметра в коло.
- •4.Розширення границь вимірювання амперметрів.
- •5.Вимірювання змінного струму.
- •6.Розширення границь вимірювання – вимірювальні трансформатори.
- •2.Зразкові засоби вимірювань напруги
- •3.Вимірювання постійної напруги.
- •4.Схема включення вольтметра в коло.
- •5. Розширення границь вимірювань напруги.
- •2. Вольтметри середньо випрямлених значень
- •3.Вольтметри амплітудних значень
- •4.Вольтметри середньоквадратичних значень
- •2.Електромеханічні ватметри
- •3.Вимірювання потужності в колах змінного струму.
- •Призначення та метрологічні характеристики вимірювальних генераторів
- •Генератори основної низької частоти
- •Призначення високочастотних генераторів.
- •Класифікація високочастотних генераторів.
- •Структурна схема високочастотного генератора
- •4.Параметри імпульса.
- •5. Генератори імпульсних сигналів
- •Будова та принцип дії осцилографа
- •1.Призначення осцилографів
- •2.Класифікація осцилографів
- •3.Будова електронно-променевої трубки
- •4.Принцип електростатичного відхилення
- •Будова та принцип дії осцилографа
- •1.Основні параметри епт
- •2.Структурна схема осцилографа
- •3.Принцип утворення зображення на екрані осцилографа
- •Будова та принцип дії осцилографа
- •1.Лінійна розгортка
- •2.Режими роботи генератора розгортки
- •3.Синусоїдна розгортка
- •4.Кругова розгортка
- •Будова та принцип дії осцилографа
- •1.Запам’ятовуючі осцилографи
- •2.Багатопроменеві осцилографи
- •3.Швидкісні осцилографи
- •Будова та принцип дії осцилографа
- •1.Калібратори осцилографа
- •2.Вимірювання амплітуди сигналу.
- •3.Вимірювання частоти сигналу.
- •4.Вимірювання зсуву фаз
- •5.Вимірювання коефіцієнта амплітудної модуляції.
- •Каталогова класифікація
- •2. Мостовий метод
- •3. Резонансний метод
- •4. Куметри.
- •Каталогова класифікація
- •2. Еталони і зразкові засоби вимірювання частоти, інтервалів часу
- •3. Вимірювання частоти осцилографом.
- •Електромеханічні частотоміри.
- •5. Резонансний метод вимірювання частоти
- •6.Вимірювальний перетворювач частоти в струм
- •7.Измерение высоких частот
- •Резонансные методы
- •Компенсаційний метод вимірювання різниці фаз.
- •2. Фазообертачі.
- •3.Фазометр на основі вимірювального перетворювача різниці фаз у середнє значення напруги
- •Електромеханічні фазометри
- •4. Модулометр на основі подвійного детектування.
- •5. Девіометр.
- •1.Основні властивості цвп
- •2.Узагальнена структурна схема цвп.
- •3.Перетворення аналогового сигналу в цифровий код.
- •4.Режими роботи цвп.
- •Аналого-цифровые перетворювачі слідкуючого зрівноважування.
- •Цифрові вольтметри
- •Електронно-рахункові частотоміри
- •1. Загальні положення
- •1.Поняття про датчики
- •2.Класифікація датчиків
- •3.Характеристики та параметри датчиків
1.Поняття про датчики
Для безперервного контролю за протіканням технологічних процесів, режимом роботи різних машин і пристроїв використовують вимірювальні перетворювачі-датчики.
Вимірювальний перетворювач (ВП або перетворювач) - засіб вимірювань, призначений для виробітку сигналу вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення і обробки. Стандартом передбачені ще два терміни: первинний вимірювальний перетворювач (або первинний перетворювач) і передавальний вимірювальний перетворювач (передавальний перетворювач). Первинним вимірювальним перетворювачем називається перетворювач, до якого підведена вимірювальна величина (зокрема технологічний параметр). Крім терміну „первинний вимірювальний перетворювач", використовується термін „датчик". Передавальний вимірювальний перетворювач призначений для дистанційної передачі сигналу вимірювальної інформації. Надалі ми розглядатимемо тільки первинні перетворювачі. Первинні перетворювачі перебувають в особливо складних умовах експлуатації. Вони розміщуються на об'єкті контролю, часто піддаються дії великих перепадів температури, тисків, агресивним діям контрольованих середовищ. Вимірювальний первинний перетворювач сприймає поточне значення контрольованого технологічного параметра і перетворює його в електричний сигнал, зручний для введення в систему автоматичного регулювання. Контрольована величина (технологічний параметр), що ним сприймається, є вхідною величиною. До неї належать, наприклад, температура, тиск, кут повороту вала, швидкість переміщення об'єкта, сила та ін. Сигнал вимірювальної інформації є його вихідною величиною.
Отже, датчик (первинний перетворювач інформації) – це пристрій, що перетворює контрольовану або регульовану величину в такий вид сигналу,що більше зручний для впливу на наступні елементи автоматики, телемеханіки й обчислювальної техніки.
За структурою вимірювальний перетворювач (датчик) складається з чутливого елемента й одного або декількох послідовне з'єднаних елементарних перетворювачів. Дуже часто чутливий елемент перетворює технологічний параметр в аналоговий електричний сигнал, а наступний перетворювач перетворює цей аналоговий сигнал в цифровий код.
Чутливий елемент у системах автоматики й телемеханіки виконує функції «органів почуттів». Він призначений для перетворення контрольованої величини х у такий вид сигналу х\, що зручний для виміру. У перетворювачі, як правило, відбувається перетворення неелектричного сигналу в електричний сигнал . Наприклад, тиск в електроконтактному манометрі спочатку перетвориться за допомогою чутливого елемента в механічне переміщення стрілки, а потім уже в перетворювачі — у зміну опору .
На вхід датчика можуть надходити як електричні, так і неелектричні сигнали. З виходу датчика звичайно одержують електричні сигнали. Це викликано тим, що електричний сигнал простіше підсилювати й передавати на різні відстані.
2.Класифікація датчиків
У наш час найбільше поширення в автоматиці й телемеханіці одержали електричні датчики, які можна розділити на дві великі групи: параметричні й генераторні (або датчики ЕРС).
Параметричні датчики служать для перетворення неелектричного контрольованого або регульованого параметра в параметри електричного ланцюга ( опір, індуктивність, ємність). Ці датчики одержують електричну енергію від допоміжного джерела енергії. Параметричні датчики діляться на датчики активного опору (контактні, реостатні, потенциометрические, тензодатчики, терморезнсторы) і реактивного опору (індуктивні, ємнісні).
Генераторні датчики характеризуються тим, що в них здійснюється безпосереднє перетворення різних видів енергії, що характеризують контрольований параметр, в електричну.
Ці датчики не вимагають стороннього джерела енергії, тому що самі є джерелами ЕРС. Генераторні датчики бувають термоелектричними, п'єзоелектричними й тахометричними.
До числа параметричних датчиків відносять:
Реостатні датчики, що використовують залежність опору реостата від положення його повзунка, яке може змінюватися під дією контрольованого параметра.
Тензометричні датчики, що використовують явище зміни опору провідника при його розтяганні або стиску (тобто при деформаціях чутливого елемента датчика).
Датчики контактного опору, у яких використовується залежність контактного опору між поверхнями двох твердих тіл від тиску одного тіла на інше.
Терморезистивні датчики, в основі дії яких лежить властивість провідника змінювати свій опір залежно від температури.
Електролітичні датчики опору, що використовують залежність опору розчину електроліту від концентрації.
Фотоелектричні датчики, що використовують явище зміни опору напівпровідника залежно від освітлення.
Ємнісні датчики, дію яких засновано на залежності електричної ємності конденсатора від впливу технологічного параметра.
Індуктивні датчики, в яких контрольований технологічний параметр змінює індуктивність обмотки.
Магнітострикційні датчики, в яких параметр, що контролюється, перетворюється в інтервал часу або частоту.
Магнітопружні датчики, що використовують залежність індуктивності котушки від механічної напруги феромаг- нітного осердя котушки.
До числа генераторних датчиків відносять:
Індукційні датчики, у яких використовується явище електромагнітної індукції.
Термоелектричні датчики, що використовують термоелектричний ефект, який виявляється у виникненні термо-ЕРС у ланцюзі, що складається з двох різнорідних провідників.
Фотоелектричні датчики, засновані на залежності фото-ЕРС від освітленості.
П'єзоелектричні датчики, що використовують п'єзоелектричний ефект, що проявляється у виникненні ЕРС у деяких кристалічних речовинах (п'єзоелектриках) під дією прикладених до кристалів пружно-деформуючих сил.
Датчики Холла, що використовують ефект виникнення ЕРС у напівпровіднику, через який іде струм при впливі магнітного поля.
При створенні датчиків використовуються найрізноманітніші фізичні явища. Цим пояснюється велика кількість типів датчиків.
Датчики можна класифікувати за видом їхніх вхідних величин. Наприклад, датчики лінійних і кутових переміщень, датчики температури, датчики тиску, датчики сили, датчики швидкості переміщення, датчики рівня, датчики витрат та ін.
Вихідним параметром датчиків, що перетворюють контрольовані технологічні параметри (неелектричні величини) в електричні, можуть бути: омічний опір, індуктивність, ємність, величина постійної напруги або струму, амплітуда, частота, фаза змінної напруги, інтервал часу тощо.
Таким чином, основними ознаками, що дозволяють класифікувати датчики, є: принцип дії, вид вхідного і вихідного сигналів.
