2.Узагальнена структурна схема цвп.

Узагальнена структурна схема ЦВП

3.Перетворення аналогового сигналу в цифровий код.

Аналого-цифровий перетворювач здійснює перетворення рівня вимірюваної величини в дискретний сигнал вимірювальної інформації. Процес перетворення включає три операції: дискретизацію, квантування та цифрове кодування.

Дискретизація за часом виконується шляхом знімання відліків сигналу в певні моменти часу. В результаті виконання цієї операції від сигналу вимірювальної інформації зберігається лише сукупність окремих значень. Проміжок часу Δt між двома моментами дискретизації називається кроком дискретизації. Зазвичай крок дискретизації постійний, тобто дискретизація рівномірна. Але дискретизація може бути і нерівномірною, тобто крок дискретизації може змінюватись. Така дискретизація обумовлена швидкістю зміни сигналу і називається адаптивною.

Ми розглядаємо рівномірну дискретизацію з постійним Δt.

Під квантуванням розуміють операцію заміни істинних миттєвих значень вимірюваної величини найближчими фіксованими значеннями із сукупності відомих дискретних величин, які називаються рівнями квантування. Різниця Δx між двома рівнями називається інтервалом квантування. Інтервал квантування може бути як постійним, так і змінним.

Кодуванням називають систему правил для представлення інформації за допомогою дискретних сигналів. Код – це послідовність цифр або сигналів, яка підкоряється певному закону.

На малюнку представлено для прикладу унітарний код, в якому число імпульсів в кодовій групі прямо пропорційне рівню квантованого сигналу.

При квантуванні в результаті округлення вимірюваної величини до найближчого дискретного значення виникає методична похибка, яка не залежить від значення вимірюваної величини. Максимальна величина такої похибки становить ±0,5Δx. В ЦВП – практично це одиниця молодшого значущого розряду.

Із зменшенням кроку дискретизації та збільшенням числа рівнів квантування можливе підвищення точності вимірювань. Але складність і вартість вимірювальної апаратури при цьому різко зростають.

Відносна похибка ЦВП обчислюється

δ=±(a+b )%,

де – кінцеве значення встановленої межі вимірювання,

– покази приладу,

а і b – коефіцієнти, які наводяться в довідкових даних приладу.

4.Режими роботи цвп.

1.Режим одноразового вимірювання.

2.Режим періодичного вимірювання.

3.Слідкуючий режим вимірювання.

2- Лекція № 18

Тема: Аналого-цифрові перетворювачі.

План:

1. Часо-імпульсний метод перетворення.

2. Частотно-імпульсний метод перетворення.

3. Метод слідкуючого урівноважування.

Вимірювальний перетворювач, який здійснює дискрети­зацію аналогового сигналу, квантування та кодування сигналу, називається аналого-цифровим перетворювачем (АЦП). Аналого-цифровий перетворювач є невід'ємною складовою частиною будь-якого цифрового приладу. Мікроелектронна промисловість випускає аналого-цифрові перетворювачі у вигляді однієї або кількох мікросхем.

Методи аналого-цифрового перетворення поділяють­ся на методи зіставлення та методи врівнова­жування.

У методах зіставлення аналого-цифрове перетворення здійснюється за один прийом або такт, тобто з максималь­ною швидкістю. Для цього потрібно за допомогою міри відтворити всі N значень, на які квантується діапазон, тобто міра має бути багатоканальною.

У методах врівноважування аналого-цифрове перетво­рення здійснюється за кілька тактів. Розрізняють методи розгортального і слідкуючого врівноважування.

АЦП зіставлення (паралельної дії). На рисунку 5.70, як приклад, зображено аналого-цифровий перетворювач на­пруги, який реалізує метод зіставлення.

Напруга з виходу стабілізаційного джерела електрору­шійних сил, яке є мірою електрорушійної сили, подається на багатоступеневий подільник напруги. Число ступенів подільника напруги дорівнює числу квантів діапазону вимірювання. На виході подільника напруги відтворюєть­ся N квантованих рівнів напруги:

Ці рівні напруги подаються на перші входи ІУ компара­торів, а на другі входи — подається вимірювальна напру­га II_х. Вихідний сигнал кожного (п-го) компаратора

дорівнює 1, якщо —; і дорівнює 0, якщо

N

—. Виходи всіх ІУ компараторів подаються на

пристрій кодування, який формує число М_х у певній (як правило, двійковій) системі числення. Число ІУ* — це чи­сло компараторів, вихідний сигнал яких дорівнює 1, тоб­то ця кількість квантів И_Х-МІ, які не перевищують вимірюваної напруги ІІ_Х:

и_х>и_х .

Аналого-цифрові перетворювачі, які реалізують метод зіставлення, випускаються серійно на число квантів 256 і 512 і здійснюють до половини мільярда вимірювань за се­кунду.

АЦП розгортального врівноважування. Цифрові прила­ди розгортального врівноважування працюють циклами, які періодично повторюються. Нове значення вимірюваної величини періодично замінює попереднє значення. У кожному циклі вимірювана величина компенсується од­норідною фізичною величиною, яка відтворюється мірою лінійно або відповідно до певного закону. На рисунку 5.71 зображено структуру цифрового вольтметра з лінійним на­ростанням врівноважувальної напруги у кожному циклі. Таким чином, вимірювана напруга перетворюється в часо­вий інтервал, який потім вимірюється, тому такі вольт­метри називаються часово-імпульсними вольтметрами.

Часово-імпульсний вольтметр працює за таким принци­пом. Генератор стартових імпульсів генерує стартовий імпульс на початку кожного циклу. Стартовий імпульс за­пускає генератор лінійно-наростаючої напруги і одночасно від'єднує за допомогою комутатора генератор квантувальних імпульсів до входу лічильника імпульсів. Напруга на виході генератора лінійно-наростаючої напруги зростає і порівнюється з вимірюваною напругою. У той момент, ко­ли досягнуто рівності напруг, компаратор генерує стоп-імпульс, що вимикає генератор квантувальних імпульсів від входу лічильника імпульсів, і надходження імпульсів на лічильник припиняється. Число на виході лічильника імпульсів є результатом вимірювання у двійковій системі числення. За допомогою перетворювача кодів воно пере­творюється у десяткову систему числення і висвітлюється на цифровому індикаторі.

Недоліком цифрових приладів розгортального врівнова­жування з рівномірно ступінчастою зміною врівноважу­вальної величини є велика тривалість циклу, що збільшується з підвищенням точності, тобто зі збільшенням числа квантів, на які квантується інтервал вимірюва­ної величини.

Щоб зменшити тривалість аналого-цифрового перетво­рення, тобто підвищити швидкодію, застосовується врівноважування вимірюваної величини за розрядами. Здебільшого таке врівноважування виконується у двійко­вій системі і весь цикл врівноважування поділяється на такти відповідно до кількості розрядів. На рисунку 5.72 наведено структуру цифрового вольтметра з врівноважу­ванням за розрядами. Стартовий імпульс, що його на початку кожного циклу видає генератор стартових імпульсів, запускає процес врівноважування, який здійснюється за розрядами, починаючи від найстаршого розряду і закінчуючи наймолодшим. Врівноважувальна напруга порівнюється за допомогою компаратора з вимірюваною напругою. Якщо вимірювана напруга більша за врівноважувальну, то найстарший розряд залишається, а якщо менша, то вимикається. У наступному такті вми­кається сусідній молодший розряд і врівноважування здійснюється в такій самій послідовності.

Таким чином, починаючи з найстаршого, послідовно, такт за тактом переходячи до молодшого і закінчуючи наймолод­шим розрядом, здійснюється аналого-цифрове перетворення вимірюваної напруги. Кількість тактів такого зрівноважу­вання значно зменшується порівняно з рівномірно-ступінча­стим. Наприклад, якщо діапазон вимірювання квантується на 128 квантів, то максимальна кількість тактів у випадку рівномірно-ступінчастого врівноважування дорівнює кількості квантів, тобто 128, тоді як кількість тактів врівнова­жування за розрядами становить 1о§2(128-1)=7.

АЦП слідкувального врівноважування. Вихідний кодовий сигнал приладів слідкувального врівноважування змінюється слідом за зміною вимірюваного сигналу. На рисунку 5.73 на­ведено структуру цифрового вольтметра слідкувального врівноважування. Вимірювана напруга V'_х порівнюється на компараторі з напругою 1Я_Х-Ш, відтвореною цифроаналого-вим перетворювачем (ЦАП), який є мірою напруги, керова­ною кодом. Якщо С7_Х>ЛГ_ХАС/, то вихідний сигнал компаратора і імпульси від генератора імпульсів через комутатор подають­ся на вхід додавання (+1) реверсивного лічильника імпульсів. Число 7У_Х на виході лічильника імпульсів зростатиме доти, доки 1]_х і И_х,-Ш не зрівноважиться. Якщо ж ІІ_Х<М_ХАІІ, то вихідний сигнал компаратора становитиме 0, імпульси пере­даються тепер на вхід віднімання (-1) реверсивного лічильни­ка імпульсів і число ІУд. на виході лічильника зменшувати­меться доти, доки /У* і І¥*-ДС7 не врівноважаться знову.

Вихідний код реверсивного лічильника імпульсів фор­мується, як правило, у двійковій системі числення і керує цифроаналоговим перетворювачем. Для візуального спо­стереження вихідний код лічильника імпульсів за допомо­гою перетворювача кодів перетворюється у звичний для нас десятковий код, який висвітлюється на цифровому індикаторі вольтметра.

Аналого-цифровий перетворювач (АЦП) — вимірювальний перетворювач, у якому неперервна вимірювана величина автоматично перетвориться в дискретну й піддається цифровому кодуванню . В АЦП здійснюються дискретизація, квантування й кодування вимірюваної величиньї. Розроблено й використається на практиці безліч различньїх АЦП. Однак методи, используемьіе для їхньої побудови, можна розбити на три основньїе группьі.

1. Часо-импульсний метод, що полягає в попереднім лінійному перетворенні значення вимірюваної величиньї в часовий інтервал з наступним безпосереднім кодуванням тимчасового інтервалу.

2. Частотно-імпульсний метод, заснований на перетворенні значення вимірюваної величини в пропорційне значення частоти з наступним перетворенням у код.

3. Метод зрівноважування, що стежить (зважування), полягаэ в почерговому порівнянні вимірюваної величини із сумою зразкових дискретних величин, що змінюються за певним законом.

Часо-імпульсний метод перетворення. Перетворити значення вимірюваної величини в часовий інтервал можна за допомогою

допоміжної пилкоподібної напруги.

На мал. 4.2, а показана постійна вимірювана величина й,_х і допоміжна лінійно наростаюча напруга іл = 1. У момент 1_Л значення пилкоподібної напруги виявляється рівним нулю, що служить командою для формувача стробирующих імпульсів, що починає виробляти імпульс прямокутної форми (мал. 4.2, б). У момент 1.2 лінійно наростаюча напруга досягає значення їх. У цей момент виробляється команда на закінчення імпульсу, і напруга на виході генератора исл. _р зменшується до нуля. Сигнали команд виробляються в пристрої, що порівнює (нуль-органі) , що має два входи (їх й ип). Коли їх = іл, на виході пристрою, що порівнює, з'являється імпульс.

Таким чином, вимірювана величина їх перетвориться в часовий інтервал Т_х, при цьому зберігається лінійна залежність між Т_х і них. Неважко переконатися з мал. 4.2, а, що якщо змінити значення їх, наприклад, убік зменшення, стає менше й тривалість сформованого імпульсу.

Наступний етап перетворення полягає в перетворенні часового інтервалу в код. Для цього служать рахункові імпульси ы_дч (мал. 4.2, е), що випливають із періодом Т_сч. Цими імпульсами заповнюється часовий інтервал Тх. Виконати цю операцію можна за допомогою стробирующего пристрою, що пропускає рахункові імпульси на свій вхід, коли на один з його входів надходить розв'язний сигнал. У якості дозволяючого (стробирующего) сигналу використається прямокутний імпульс тривалістю Тх. На виході стробирующего пристрою одержуємо групу з N рахункових імпульсів. Число імпульсів N = Т_х/Т_сч, тобто є лінійний зв'язок між числом імпульсів і тимчасовим інтервалом Тх. Сигнал и_коя (мал. 4.2, г) є унітарним кодом вимірюваної величини.

Действительно, як треба з мал. 4.2, а, їх = Т_х р\ Значення х^Р - їх/Т_х = V є швидкість наростання напруги, В/с. Отже, їх == Т_х V. Тому що маємо

(4.2)

З (4.2) видно, що при постійних значеннях Т_сч й ь число імпульсів N пропорційно вимірюваній величині їх й, отже, сигнал, показаний на мал. 4.2, м, є її унітарним кодом. Тому що унітарний код має розглянуті вище недоліки, що випливає етапом перетворень є перекодування, тобто перетворення унітарного коду в інший код, наприклад двоїчно-десятковий. Перекодування можна здійснити досить просто за допомогою лічильника імпульсів.

Структурна схема АЦП із времяимпульсным перетворенням зображена на мал. 4.3.

Генератор рахункових імпульсів є мірою. Стабільність частоти Р_сч забезпечується кварцовим генератором. Рахункові імпульси надходять на пристрій, що порівнює. Порівнюючий пристрій виробляє команди в моменти 1_м й 1_м, на основі яких у формувачі стробирующих імпульсів виробляється сигнал, керуючий стробирующей схемою. З виходу стробирующей схеми імпульси надходять на лічильник. Пристрій керування виробляє сигнали, що управляють генератором пилкоподібної напруги іл і лічильником.

Джерелами погрішностей АЦП времяимпульсного типу можуть бути: а) нелінійність пилкоподібної допоміжної напруги й нестабільність швидкості його наростання;

б) нестабільність частоти генератора рахункових імпульсів;

в) погрішність фіксації моментів ^ й 1₂ за допомогою порівнюю- щих пристроїв (нуль-органів);

г) погрішності квантування (дискретності).

Погрішність дискретності — характерний вид погрішності АЦП і цифрових вимірювальних приладів. Визначимо її значення. Допустимо, що на часовий інтервал Т_х доводиться 6 рахункових імпульсів (мал. 4.4, а).

Принцип АЦП із времяимпульсным перетворенням заснований на вимірі інтервалу Тх. Як видно з мал. 4.4, а, Т_х = = 5Т_СЧ + А^ + А1₂, однак лічильник фіксує не число періодів, а імпульсів. У розглянутому прикладі лічильник зафіксує 6 імпульсів. Абсолютна погрішність виміру Т_х складе:

А = 6 Т_сч — 5Т_СЧ — М_г — М₂ = Т_сч — Щ + М₂).

Таким чином, результат виміру завищений. Максимальна погрішність складе величину Т_сч, коли Д/_х + Д^₂ = 0. Випадок, коли АЦП дає занижений результат, пояснюється на мал. 4.4, б. Тут Т_х = = 5Т_СЧ — А^ — А4- Лічильник зафіксував усього 4 імпульси, отже,

А = 4Т_СЧ - 5Г_СЧ + Д/х + М, = — Т_сч + (А^ + Ад.

Максимальна погрішність дорівнює — Т_сч. Отже, абсолютна погрішність дискретності, пов'язана із квантуванням інтервалу Т_х, може скласти Д = ± Т_сч = ± (1/Р_сч), а відносна (у відсотках)

б = (А/Т,)-100 = ± (1/Т_ж.Р_сч)100%. (4.3)

Як ясно з мал. 4.4, погрішність визначення інтервалу Т_х обумовлена двома причинами: 1) рахункові імпульси не синхронізовані з початком вимірюваного інтервалу, у результаті чого виникає похибка.

Розглянутий времяимпульсный метод перетворення «аналог- код» часто називають методом перетворення, що розгортає.

Частотно-імпульсний метод перетворення. В АЦП, заснованих на даному методі, вимірювана величина попередньо перетвориться в пропорційну їй частоту , що у свою чергу перетвориться в унітарний код. Для перетворення частоти в код підраховується число періодів коливань, що доводяться на деякий калібрований часовий інтервал Г_кал. Структурна схема АЦП частотно-імпульсного типу зображена на мал. 4.7.

Вимірювана аналогова величина надходить на генератор, керований по частоті. Даний елемент може бути виконаний по різних схемах. Найпростіший варіант — мультивібратор, частота проходження імпульсів якого може змінюватися при подачі постійної напруги на базу одного із транзисторів. На практиці застосовуються більше складні схеми, що забезпечують широкий діапазон зміни частоти, більшу лінійність, крутість перетворення й т.п. Після формування гострі імпульси надходять на вхід / стробирующего пристрою, що пропускає імпульси на вхід лічильника при наявності керуючого імпульсу на вході 2. Керуючий калібрований по тривалості імпульс (Т_ка..,) формується в генераторі каліброваного інтервалу. Пристрій керування лічильником видає команду на виробіток тимчасового інтервалу. Осциллограммы напруг, що діють у схемі, показані на мал. 4.8. в.

Число імпульсів, зареєстрованих лічильником, визначається співвідношенням N = де — постійна величина, і, отже, результат рахунку пропорційний вимірюваній величині їх.

Складовими погрішності АЦП із частотно-імпульсним перетворенням є погрішності перетворення напруга — частота й частота — код. Погрішність АЦП може бути зведена до Ю^-4.

Від розглянутого методу перетворення, що розгортає, частотно-імпульсний метод відрізняється більшою завадостійкістю. Звичайно сигнал надходить на АЦП разом з перешкодою, наприклад, тлом мережі живлення. Як видно з мал. 4.2, в АЦП із времяимпульсным перетворенням число зафіксованих лічильником імпульсів визначається значенням їх у момент 1₂. Під впливом фонової перешкоди, накладеної на вимірюваний сигнал їх, виникає погрішність виміру. Якщо пилкоподібна напруга іл не синхронізована з мережею, кожен новий цикл виміру буде давати новий результат при незмінній величині їх. Для придушення фонової перешкоди в приладах з АЦП времяимпульсного типу використають громіздкі фільтри. В АЦП із частотно-імпульсним перетворенням вплив перешкоди виявляється в значній мірі ослабленим. Дійсно, при наявності тла частота на виході керованого генератора буде змінюватися. Але якщо калібрований інтервал Т_кап обраний рівним періоду коливання напруги мережі, то зміни частоти проходження імпульсів під дією перешкоди в середньому за період дорівнюють нулю й число імпульсів АГ, зареєстрованих лічильником, пропорційно вимірюваному параметру.