7. Біометали.

13. Загальна характеристика елементів головної підгрупи І групи. Натрій і калій. Способи одержання натрію і калію.

14. Оксиди да гідроксиди натрію і калію та їх хімічні властивості. Біологічна роль натрію і калію.

15. Будова атомів елементів побічної підгрупи І групи. Мідь, срібло, золото. Хімічні властивості, взаємодія з кислотами-окислювачами. Комплексні сполуки цих елементів.

16. Застосування срібла у фармацевтиці. Мідь як мікроелемент, застосування сполук міді у сільському господарстві, в медицині.

17. Загальна характеристика елементів головної групи ІІ групи. Магній і кальцій. Хімічні властивості оксидів та гідроксидів магнію та кальцію.

18. Твердість води та способи її усунення. Біологічна роль кальцію і магнію та застосування їх сполук у медицині.

19. Будова атомів елементів побічної підгрупи ІІ групи. Цинк. Оксид, гідроксид та солі цинку. Амфотерність сполук цинку. Цинк – мікроелемент живлення рослин. Біологічна роль та застосування в медицині сполук цинку.

20. Загальна характеристика атомів елементів побічних підгруп VI, VII, VIII груп. Молібден. Хімічні властивості та роль в організмах рослин і тварин сполук молібдену.

21. Марганець. Ступені окислення марганцю в сполуках. Хімічні властивості марганцю. Перманганат калію як окислювач у різних середовищах. Застосування сполук марганцю в медицині.

22. Залізо, кобальт. Валентність у сполуках та хімічні властивості цих елементів. Комплексні сполуки заліза та кобальту. Залізо і кобальт як мікроелементи. Біологічна роль заліза і кобальту, застосування їх сполук у медицині.

Теоретична хімія (органічна хімія)

VII. Номенклатура та ізомерія органічних сполук.

51. Номенклатура алканів – основа номенклатури органічних сполук. Нерозгалужені алкани. Радикали.

52. Номенклатура розгалужених алканів та галогенпохідних. Правила вибору головного вуглецевого ланцюга та його нумерації.

53. Номенклатура алкенів, алкінів, алкадієнів, аліциклічних вуглеводнів, найпростіших ароматичних сполук. Номенклатура спиртів, альдегідів, кетонів, карбонові кислоти.

54. Ізомерія. Види ізомерії: ізомерія вуглецевого скелету, положення замісника або функціональної групи, цис-транс ізомерія. Ізомерія положення замісників у бензольному ядрі.

VIII. Насичені і ненасичені вуглеводні: алкани, алкени, алкіни, алкадієни.

55. Тип гібридизації атома вуглецю, утворення σ- зв’язків. Характеристика ковалентного зв’язку. sp²- гібридизація атома С. Утворення σ- і π- зв’язків. sp- гібридизація. Утворення С≡С зв’язку.

56. Хімічні властивості, метод одержання та практичне застосування алканів, алкенів, алкінів, алкадієнів.

IX. Арени.

57. Класифікація реакцій заміщення біля ароматичного атому карбону. Механізм реакцій електрофільного заміщення. Умови протікання реакцій приєднання до бензену. Правило орієнтації у бензеновому ядрі. Замісники першого та другого роду.

X. Окси- та оксосполуки: спирти, альдегіди, кетони.

58. Методи одержання спиртів, окремі представники, застосування в медицині.Хімічні властивості. Загальна характеристика. Хімічні особливості спиртів за будовою. Особливості будови фенолів.

59. Одержання альдегідів і кетонів. Хімічні властивості. Особливі властивості ароматичних альдегідів і кетонів. Застосування альдегідів і кетонів у ветеринарній практиці.

XI. Карбонові кислоти.

60. Електронна та просторова будова карбонової групи. Хімічні властивості кислот. Методи одержання кислот. Реакції, що обумовлені карбоксильною та карбонільною групами.

ПРИМІТКИ:

1. Включатимуться практичні завдання з числа тих, що входили до модульних контрольних робіт.

2. Відповідь на запитання з хімії елементів та оргаінчної хімії повинна бути проілюстрована формулами та рівняннями хімічних реакції.