Семінарське заняття № 6
Тема: Cоціологічні методи дослідження. Анкетування. Обробка анкет
Мета: формувати знання про класифікацію соціологічних методів дослідження, особливості кожного з них, формувати уміння складати анкети та обробляти їх.
Методичне забезпечення: зразки анкет.
Завдання для самопідготовки:
1. Проаналізувати мету магістерської роботи. Визначити на якому етапі дослідження та з якою метою доцільно використовувати соціологічні методи дослідження, зокрема анкетування.
2. Дати відповіді на питання:
- Які методи належать до соціологічних?
- Перелічте типи анкетного опитування.
- З яких частин складається анкета?
- Яких основних вимог треба дотримуватися під час складання анкети?
- Яка послідовність обробки анкет?
Теоретичні відомості
Соціологічні методи дослідження:
анкетування;
метод дослідної бесіди, інтерв’ю;
соціометрія;
методи експертних оцінок;
педагогічний консиліум.
АНКЕТУВАННЯ
Анкетування проводять для з’ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтирів, соціальних настанов особистісних рис опитуваних.
Типи анкетного опитування:
1) за кількістю охоплення опитуваних: повне (охоплюються великі групи людей) і вибіркове (опитування певної групи учасників);
2) за характером спілкування: особисте (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном);
3) за формою здійснення: групове та індивідуальне; за формою прове-дення: усне (за типом інтерв’ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);
4) за способом вручення анкет: поштове та роздавальне.
Відповіді даються змістовнішими і повнішими, коли в анкету включена невелика кількість запитань (не більше 7-10).
Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов’язане з головним завданням дослідження. Важливими характеристиками анкети є її композиція (послідовність запитань), мова та стиль формулювання запитань, оформлення, рекомендації щодо заповнення анкети.
Структура анкети складається з трьох частин: вступної, основної, демографічної. Починається вона зі вступної частини, в якій зазначають, хто та з якою метою проводить опитування, вміщують інструкції щодо її заповнення, вказують на спосіб повернення заповненої анкети. Вступ повинен налаштувати учасників анкетування на довіру та співробітництво.
Основна частина формується із запитань, які дають інформацію про певні факти, події, мотиви, думки, оціночні судження респондентів у галузі досліджуваної проблеми.
Демографічна частина містить паспортні характеристики опитуваних: вік, ступінь освіти, кваліфікацію тощо.
За формою анкети Г. Т. Кловак виділяє такі:
- відкриті – анкети, в яких інструкція не пропонує варіантів відповіді на запитання;
- закриті – анкети, що мають варіанти відповідей, із яких потрібно вибрати один;
- напіввідкриті – передбачають можливість не тільки скористатися одним з наведених варіантів відповідей, але й запропонувати свій;
- полярні – анкети, що виявляють стандартизований набір особистісних рис, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою.
За змістом запитань анкети поділяють на:
- непрямі, коли об’єкт інтересу дослідника не вказується прямо в змісті запитань;
- прямі, коли об’єкт інтересу дослідника наявний у змісті самих запитань.
Під час складання анкети треба дотримуватися таких основних вимог:
– запитання мають так характеризувати явище, щоб очікувані відповіді на них могли бути вірогідними;
– запитання можуть бути як прямі, так і непрямі, як з варіантами відповідей, так і без них;
– формулювання запитання не повинне схиляти до певної відповіді;
– варіанти відповідей повинні мати однозначне розуміння;
– кількість варіантів відповідей повинна забезпечувати максимально можливу їх вірогідність;
– пропонувати контрольні комбінації запитань: прямі, опосередковані запитання;
– особисті, безособові запитання;
– передбачати попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і здійснювати корегування змісту анкети.
Вірогідність даних анкетного опитування перевіряють повторним анкетуванням за тією ж процедурою тих самих осіб (визначається постійність інформації), а також контролем даних анкетного опитування за допомогою інших методів.
Після складання запитань анкету треба перевірити у пробному дослідженні на невеличкому масиві опитуваних, що дає можливість уточнити запитання, відкинути невдалі формулювання, внести необхідні корективи у зміст та послідовність збору інформації.
Перевага анкетування полягає в тому, що воно є порівняно економічним методом збору даних і дає можливість аналізувати й обробляти їх за допомогою математичної статистики; забезпечує індивідуальний підхід до кожного з опитуваних осіб, що створює атмосферу довіри; є джерелом одержання додаткової інформації.
Разом з тим зазначимо, що під час проведення анкетування складно проконтролювати вірогідність відповідей, важко порівнювати результати. Цей метод наукового дослідження особливо ефективний під час масових опитувань.
У педагогічних дослідженнях, зазначає А. А. Киверялг, анкети доцільні у тих випадках, коли необхідно:
– одержати будь-які фактичні дані;
– з’ясувати ставлення особи, за якою спостерігають, до певної проблеми або явища;
– одержати конкретні відповіді, точні, однозначні, конкретні дані;
– оцінити будь-які явища і назвати їх в порядку надання переваги.
Для отримання достовірних результатів анкета, як вимірювальний інструмент, має бути обґрунтована з точки зору її якості. Параметрами якості вимірювальних інструментів, зауважує Н. В. Волкова, є:
1) ОБҐРУНТОВАНІСТЬ (валідність) – еквівалентність вимірів характеристикам об’єкта, що вимірюється; міра відповідності оцінок, одержаних в процесі вимірювання, уявленням про сутність властивостей досліджуваних об’єктів та їх ролі в досліджуваних процесах.
2) НАДІЙНІСТЬ відображає стійкість у часі і узгодженість одержаних результатів вимірів:
надійність-стійкість характеризує стабільність результатів у часі;
надійність-узгодженість характеризує узгодженість пунктів інструменту.
Обробка анкет – багатоетапна процедура.
1. Підготовка анкет для обробки. На цьому етапі проводиться перевірка заповнення анкет на повноту і правильність і визначається підсумковий обсяг оброблюваного масиву анкет.
Спочатку всі анкети перенумеровуються або простою порядковою нумерацією, або, якщо для обробки зручно розділити анкети на які-небудь групи, порядковою нумерацією з додатковим кодом.
Потім перевіряється заповнення анкет. Анкета бракується і виключається з обробки, якщо в ній виявляється хоча б один з наступних недоліків:
- в анкеті не заповнена демографічна частина;
- в анкеті відсутні відповіді на ключові питання;
- в анкеті зустрічаються такі помилки заповнення, які неможливо виправити, наприклад, коли альтернативний питання дається більше однієї відповіді.
Після перевірки залишається підсумковий масив анкет, який надходить в обробку.
2. Обробка напівзакритих і відкритих запитань і додаткове кодування. Напівзакриті і відкриті запитання – це перше, що обробляється в анкеті. Здійснюється це таким чином. На кожний відкрите і напівзакрите запитання заводиться окремий аркуш, на його верхній частині проставляється номер цього питання. На ці листи виписуються всі відповіді на відповідні питання з кожної анкети. Потім для кожного питання проводиться його «закриття». Всі близькі за змістом варіанти відповідей об'єднуються в кілька змістовних груп, кожній з яких присвоюється номер-код, і відповідно до визначеного таким чином угруповання відповідей потрібні коди проставляються у всіх анкетах.
Наприклад, при закритті питання «Які фільми Вам подобаються?» в одну групу потраплять відповіді: «смішні», «комедії», «веселі», «зі смішними трюками», «де можна посміятися» і т. п., а в іншу групу – відповіді: «з пригодами», «де захоплюючий сюжет», «трилери», «з небезпеками і несподіванками» та ін.
Якщо в анкету питання демографічної частини «Вік», «Стаж роботи», «Заробітна плата» включені як кількісні ознаки, то проводиться їх переведення у якісні ознаки з відповідним кодуванням. Наприклад, «Вік» розглядають як закрите питання з варіантами відповідей: 1 – 18-25 років; 2 – 25-35 років; 3 – 35-50 років; 4 – старше 50 років. «Стаж роботи» – як закрите питання з варіантами відповідей: 1 – до 1 року; 2 – 1-3 роки; 3 – 3-10 років; 4 – 10-20 років; 5 – більше 20 років. і т. д.
У відповідності з цими шкалами у всіх анкетах проставляються потрібні коди. Крім цих кодів в анкеті проставляються:
- коди в питаннях, на які не дано відповіді; зазвичай варіанту «немає відповіді» присвоюється код, наступний за черговістю за кодом останнього варіанту;
- коди тих відповідей, які респондент вибирає, але з тих чи інших причин в анкеті їх кодування при заповненні не передбачена (найчастіше це робиться для зручності респондента, щоб не занадто ускладнювати процедуру заповнення анкети).
Підсумок цього етапу обробки – масив анкет, в яких на кожне питання проставлений КОД відповіді.
3. Статистична обробка даних анкетування. На цьому етапі проводять різне групування даних, складають таблиці, розраховують середні та інші статистичні характеристики. Проводиться, як правило, на комп'ютері. У цьому випадку використовують або спеціально складені програми, або, якщо обробка проводиться на PC, користуються електронними таблицями та базами даних. Якщо анкета невелика (до 10 запитань) і масив анкет невеликий (до 150 анкет), обробку можна проводити вручну, використовуючи спосіб графічного запису кількості.
4. Графічне зображення результатів.