- •Синтез асинхронних та реверсивних синхронних лічильників
- •Синтез алч на d-тригерах.
- •Синтез реверсивних синхронних лічильників з довільними модулем та порядком лічення
- •1.1 Основні теоретичні положення
- •Активний рівень (діюче значення) вхідного сигналу
- •Синхронні та асинхронні тригери
- •Асинхронний rs-тригер
- •Синтез тригерних схем різноманітних типів
- •Приклад синтезу універсального dv-тригера
- •Двотактні тригери
- •Перетворення (метаморфози) тригерних схем
Асинхронний rs-тригер
Асинхронний (несинхронізований) RS-тригер (ARST) на інтегральних ЛЕ АБО-НЕ показано на рис. 1.1,а. Тригер утворений з двох логічних елементів АБО-НЕ, сполучених так, що виникають позитивні зворотні зв’язки, завдяки яким у одному з двох стійких станів вихідний транзистор одного елемента закрито, а другого – відкрито. Закон функціонування цього тригера визначається асинхронною кодованою таблицею переходів АТП (табл. 1.1) або умовною таблицею переходів УТП (рис. 1.1,б).
Забороненим вхідним набором є така комбінація, при якій на обох входах виявляються активні рівні сигналів. В цьому випадку тригерне кільце розривається та тригер перетворюється у два незалежних інвертора. Для тригера на ЛЕ АБО-НЕ забороненим вхідним набором є набір 11.
Таблиця 1.1 – АТП ARST на ЛЕ АБО-НЕ |
|||
Q RS |
0 |
1 |
Режими роботи |
00 |
0 |
1 |
Збереження |
01 |
1 |
1 |
Установка 1 |
10 |
0 |
0 |
Скидання |
11 |
- |
- |
Заборона |
Рис. 1.1 – Принципова (а) та функціональна (в) схеми асинхронного RS-тригера на ЛЕ АБО-НЕ та його умовна таблиця переходів – УТП (б)
Таблиця 1.2 – АТП ARST на ЛЕ І-НЕ |
|||
Q
|
0 |
1 |
Режими роботи |
00 |
- |
- |
Заборона |
01 |
0 |
0 |
Скидання |
10 |
1 |
1 |
Установка 1 |
11 |
0 |
1 |
Зберігання |
Рис. 1.2 – Принципова (а) та функціональна (в) схеми асинхронного RS-тригера на ЛЕ І-НЕ та його умовна таблиця переходів – УТП (б)
Синтез тригерних схем різноманітних типів
Синтез тригерів різноманітних типів проводять на основі теорії структурного синтезу цифрових автоматів. У вигляді структурного автомата (СА), схему якого треба спроектувати, тут виступає той чи інший тип тригера, заданий таблицею переходів. Елементарним автоматом, на базі якого будується схема СА, служить асинхронний RS тригер на ЛЕ І-НЕ чи АБО-НЕ.
Однак синтез схем різноманітних тригерів проводиться простіше, ніж загальний структурний синтез автоматів, з таких причин:
– таблиця переходів СА (тригера, що синтезується) звичайно вже задана у закодованому вигляді, в зв’язку з чим відпадає етап кодування абстрактних змін;
– число внутрішніх станів СА, що синтезується (тригера потрібного типу), дорівнює числу станів елементарного автомата (ARST), тобто функції кодованих виходів вже визначені вихідними сигналами (Q і ) ARST.
Таким чином, синтез тригерних схем різноманітних типів зводиться тільки до відшукання функцій збудження ARST на основі таблиці переходів заданого типу тригера та умовної таблиці переходів використаного елементарного автомата.
