Запитання для самоперевірки

1. Які є форми закупівель сільськогосподарської продукції?

2. Які основні розділи мають бути обумовлені в договорах контрактації?

3. Який документ укладається на закупівлю сільськогосподарської продукції?

4. Хто є основним заготівником у споживчій кооперації?

5. Які функції виконують обласні управління з аграрної політики?

6. Який основний керівний орган, що відповідає за заготівлю сільськогосподарської продукції?

7. Які є активні форми закупівель сільськогосподарської продукції?

8. Назвіть функції підприємств другого рівня.

9. Які функції покладено на приймально-здавальні пункти?

10. Яка мета встановлення прямих господарських зв’язків?

11. Що є основною формою взаємовідносин із громадянами?

12. Які види переробки продукції мають місце в системі споживчої кооперації?

13. Яку роль відіграють заготівельні організації в переробці продукції?

14. Ким проводиться приймання продукції на переробних підприємствах?

15. Яку роль виконує кооперативна промисловість у розвитку економічного потенціалу країни?

16. Яке значення має виробнича діяльність для функціонування споживчого товариства?

17 Які чинники впливають на галузеву структуру виробництва спожив­чого товариства?

18. Які напрями вдосконалення промислового виробництва в місцевому споживчому товаристві?

Тема 5.4. Сфера послуг

План

1. Класифікація послуг, що надаються населенню у спожив­чій кооперації.

2. Організація побутового обслуговування населення у спо­живчій кооперації. Різновиди побутових послуг, їх організація.

3. Основні напрями розвитку споживчої кооперації у сфері послуг.

Питання 1. Класифікація послуг, що надаються населенню у спожив­чій кооперації.

Послуга - це дія, вигода або задоволення, що забезпе­чує матеріальні або духовні потреби індивідуальних і колективних споживачів.

Із метою пізнання, аналізу узагальнення відмінних ознак кожного виду послуг вдаються до їх класифікації, що є важливою умовою ефективного управління процесом їх створення і надання. Класифікація спонукає працівників сфери послуг до пошуку нових її видів.

Критерії класифікації послуг:

а) специфіка поняття «послуга»:

- товар як об’єкт комерційної діяльності (платні послуги);

- дія, спрямована на те, щоб принести користь споживачу (безоплатні послуги);

б) місце послуги у суспільному виробництві:

- послуги, скеровані на виробниче споживання (транспортне перевезення вантажів, інжиніринг та ін.);

- послуги, скеровані на особисте споживання (туризм, готельний сервіс та ін.)

в) роль у суспільстві та в інфраструктурі економіки :

- послуги, які задовольняють споживчі потреби населення (побутові послуги, послуги охорони здоров’я та ін.);

- послуги, які мають інфраструктурний характер (фінансові, торгово-посередницькі, франчайзинг та ін.)

г) капіталомісткість продукування послуг:

- індивідуальні послуги (індивідуальне пошиття одягу, взуття)

- масові послуги (послуги зв’язку, послуги ресторанного господарства, зв’язку та ін.):

д) матеріаломісткість послуг:

- матеріальні послуги, які здебільшого мають речовинний характер (інженерно-технічні, житлово-комунальні та ін.);

- нематеріальні послуги, які характеризуються виконанням інтелектуальних дій (інформаційно-консультаційні послуги, послуги освіти та ін.);

е) характер витрат праці:

- потребують праці висококваліфікованих фахівців (експертні послуги, послуги науки та ін. )

- не потребують праці висококваліфікованих фахівців (послуги пралень, хімічна чистка, фарбування та ін.);

є) комплексність надання послуг:

- комплексні, тобто набір групи послуг (торговельні, побутові послуги та ін.);

- основні, тобто конкретні види послуг (стоматологічні послуги, продаж білетів та ін.);

- супутні, які доповнюють набір основних послуг (доставка товарів за вказаною адресою покупця в процесі роздрібного продажу товарів);

- допоміжні, які сприяють сервісному виконанню основної і супутньої послуги (дегустація продовольчих товарів у магазині, дегустація продукції на виставках-продажах);

ж) зв’язок із процесом виробництва:

- послуги, які є продовженням процесу виробництва (ремонт і будівництво житла, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів та ін.);

- послуги, які забезпечують нормальне функціонування процесу виробництва і реалізації продукції (транспортно-експедиційні, торговельні, страхові послуги та ін.);

- послуги, не пов’язані з процесом виробництва (послуги у сфері культури, санаторно-курортні послуги та ін.);

з) призначення послуг:

- виробничі послуги (лізинг, інжиніринг, технічне обслуговування обладнання й устаткування та ін.);

- розподільчі послуги (транспортні , торговельні, послуги зв’язку та ін.);

- професійні послуги (банківські, фінансові, страхові послуги, консалтинг та ін.);

- споживчі або масові (послуги пов’язані з дозвіллям, домашнім господарством та ін.);

- суспільні послуги (телебачення, радіо, освіта культура та ін.);

и) соціальний статус клієнтури:

- послуги, адресовані малозахищеним верствам населення (послуги дошкільного виховання, прокатних пунктів та ін.);

- послуги, скеровані на працююче населення (побутові, соціально-культурні послуги та ін.);

- елітні види послуг (послуги грального бізнесу, екзотичний і розважальний міжнародний туризм та ін.)

і) рівень комерціалізації послуг:

- платні послуги;

- безоплатні послуги.

ї) періодичність надання:

- періодичні послуги (туризм, оздоровчі та ін.);

- постійні послуги (водо- ,електропостачання та ін.).

Питання 2. Організація побутового обслуговування населення у спо­живчій кооперації. Різновиди побутових послуг, їх організація.

Особливе місце у структурі господарювання займає підприємництво у сфері побутових послуг. У всьому світі, в т.ч. і в Україні, постійно розширюють обсяги побутового обслуговування населення - організаційної діяльності суб’єктів бізнесу, пов’язаної з наданням побутових послуг. Основним товаром у сфері побутового обслуговування є побутова послуга.

Побутова послуга - особлива споживча якість, яка задовольняє конкретну побутову потребу індивіда, групи та ін.

Діяльність з надання побутових послуг регулюється:

Законами України :

”Про захист прав споживачів”;

”"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;

іншими правовими актами, нормативними документами а також ”Правилами побутового обслуговування населення”.

Особливості побутового обслуговування:

• виконавці здійснюють побутове обслуговування населення після їх державної реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності;

• побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами: договір, розрахунковий документ встановленої форми;

• права, обов’язки, відповідальність виконавця і замовника, діють з моменту укладення угоди про надання побутової послуги;

• замовлення на послуги приймаються як у приміщенні виконавця, так і поза його межами з обов’язковим оформленням угоди;

• термін виконання замовлення встановлюється за погодженням сторін;

• розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги, можуть бути: касовий чек, розрахункова квитанція, квитанція;

• підставою для одержання замовлення (послуги) є пред’явлений касовий (товарний) чек, договір, квитанція чи квиток.

Виконавець зобов’язаний забезпечити:

• надання послуг відповідно до вимог Правил побутового обслуговування населення, інших нормативно-правових актів та умов угоди;

• виконання гарантійних зобов’язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей;

• дотримання термінів виконання замовлення;

• належний рівень культури обслуговування;

• надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги;

• прийнятих від замовника для надання послуги речей та матеріалів, а також використання їх за призначенням;

• відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою;

• дотримання встановленого режиму роботи;

• виплату замовникові у разі порушення умов угоди неустойки (пені), якщо це передбачено умовами угоди. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення;

• повернення замовникові невикористаних матеріалів, наданих замовником, а також, за його бажанням, усіх замінених за плату деталей та комплектуючих виробів;

• попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.

Замовник має право:

• на повну, доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця;

• на безпеку послуг для його життя, здоров’я, майна та навколишнього природного середовища;

• на перевірку якості наданої йому послуги.

У разі невиконання або неналежного виконання виконавцем умов угоди замовник користується правами, наданими законодавством.

Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Держстандартом і його територіальними органами, іншими органами виконавчої влади у межах наданих їм повноважень.

Усі спірні питання між виконавцем та замовником вирішуються у визначеному законодавством порядку.

Одні побутові послуги відносять до сфери матеріального (ремонтні роботи), інші - до нематеріального виробництва.

Побутові послуги класифікують за такими ознаками:

1) за видами робіт:

• ремонт та індивідуальне пошиття взуття;

• ремонт та індивідуальне пошиття одягу;

• індивідуальне пошиття і в’язання трикотажних виробів;

• ремонт аудіо-, телевізійної апаратури, побутових машин і приладів;

• ремонт і виготовлення металовиробів;

• ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів;

• ремонт і виготовлення меблів;

• хімічне чищення і фарбування;

• послуги пралень;

• ремонт і будівництво житла;

• послуги фотолабораторій;

• послуги перукарень;

• послуги, пов’язані з доглядом за тілом;

• послуги прокатних пунктів;

• перевезення вантажів для населення; ритуальні послуги тощо;

2) за належністю суб’єктів бізнесу у сфері послуг до галузей народного господарства:

- ті, що надаються силами працівників підприємств побутового обслуговування (послуги прокатних пунктів, перукарень, пралень тощо);

- ті, що надаються із залученням працівників інших галузей народного господарства (транспортних організацій, банків та ін.);

3) за ступенем значущості у технології надання (реалізації):

- ув’язані побутові послуги - послуги, які безпосередньо стосуються діяльності підприємства побутового обслуговування. До цієї групи належать використання приміщень для надання (реалізації) послуг, їх виробнича та пропускна здатність, перелік побутових послуг, півень сервісного обслуговування, інформація про побутові послуги, режим роботи підприємства побутового обслуговування;

- частково ув’язані побутові послуги - послуги, безпосередньо не пов’язані з наданням основної побутової послуги. Споживач може скористатись ними переважно за додаткову плату або відмовитись від них. Такими послугами можуть бути спеціальна упаковка відремонтованих побутових приладів, комп’ютерний підбір форми зачіски під час отримання послуг перукарень тощо;

- основні побутові послуги - послуги, які споживач замовляє та купує на підприємстві побутового обслуговування відповідно до усної або письмової угоди (ремонт та індивідуальне пошиття взуття, ремонт та індивідуальне пошиття одягу, індивідуальне пошиття і в’язання трикотажних виробів);

- вільні побутові послуги - безпосередньо не пов’язані з купівлею-продажем їх основного виду;

4) за соціально-економічними ознаками:

- послуги, що економлять витрати праці та часу ( наприклад, доставка відремонтованих побутових машин за вказаною адресою, послуги пралень);

- послуги, що економлять грошові засоби споживачів (зокрема, ремонт взуття; ремонт швейних, хутрових і трикотажних виробів);

- послуги, що впливають на економічні показники підприємства побутового обслуговування (наприклад, індивідуальне пошиття взуття та одягу);

5) за речовим змістом:

- матеріальні ( ремонт і будівництво житла, ремонт виробів);

- нематеріальні ( консультації щодо комп’ютерного підбору зачісок під час отримання послуг перукарень; послуги, пов’язані з доглядом за тілом; інформування споживачів про можливі побутові послуги);

6) за характером витрат праці:

- послуги, що потребують для їх надання (реалізації) висококваліфікованої праці, спеціальних навичок і підготовки (ремонт аудіо-, відео-, телеапаратури);

- послуги, що не потребують для їх надання (продажу) висококваліфікованої праці ( послуги пралень, прокатних пунктів);

7) за місцем надання:

- послуги, що надаються (реалізуються) безпосередньо на підприємствах побутового обслуговування ( хімічне чищення і фарбування; індивідуальне пошиття та в’язання трикотажних виробів;

- послуги, що надаються (реалізуються) за межами підприємств побутового обслуговування (різновиди ритуальних послуг; перевезення вантажів для населення; різновиди послуг прокатних пунктів тощо);

8) за строками виконання:

- термінові послуги – послуги, що переважно виконуються в присутності споживача (хімічне чищення одягу; послуги перукарень, лазень, саун);

- побутові послуги з регламентованим строком виконання – послуги, які надаються в узгоджений з клієнтом час ( ремонт і виготовлення металовиробів; ремонт і будівництво житла);

9) за частотою надання:

- систематичні послуги - послуги, які мають масовий характер ( послуги перукарень, ремонт взуття);

- періодичні послуги - послуги, що надаються (реалізуються) в окремі періоди року або в окремі дні і не охоплюють великої кількості споживачів (ремонтні послуги);

- епізодичні послуги - послуги, які надають і реалізують в окремих випадках на прохання споживачів (індивідуальне пошиття одягу).

Кожна із вказаних груп побутових послуг, охоплюючи певну сукупність конкретних різновидів послуг, має комплексний характер. З огляду на специфічні відмінності видів та різновидів побутових послуг необхідний індивідуальний підхід до визначення їх собівартості та ціни реалізації, а також технології їх надання.

Надання послуг населенню є важливим аспектом діяльності споживчої кооперації. Сотні тисяч мешканців України щорічно звертаються до наших підприємств для отримання тих чи інших побутових послуг.

• прокат авто;

• фотопослуги;

• ремонт взуття;

• ремонт одягу;

• ремонт годинників;

• ремонт ювелірних виробів;

• ремонт побутових приладів;

• ремонт меблів;

• ксерокопіювання;

• послуга хімчистки;

• масажні кабінети;

• ритуальні послуги;

• обробляння грунтів.

Серед нових видів послуг – послуги кейтерінгу (у закладах ресторанного господарства), ремонт мобільних телефонів, комп’ютерів, реставрація подушок, пошиття тюлегардинних виробів, тентів, стоматологічні, дизайнерські, рекламні тощо

Питання 3.Основні напрями розвитку споживчої кооперації у сфері послуг.

Відтворення системи побутового обслуговування в сільській місцевості здійснюється за рахунок відкриття відповідних об’єктів по­буту, наближення їх до місць проживання, створення на базі вільних площ торговельних, складських, виробничих, заготівельних, інших об'єктів системи споживчої кооперації широкої мережі об’єктів з на­дання послуг населенню (ательє, майстерні, приймальні пункти то­що). Запровадження виїзних форм обслуговування та надання послуг в малонаселених пунктах.

У сфері торгівлі трансформувати систему торговельних послуг (основних, супутніх та допоміжних); у сфері побуту необхідно ство­рити розгалужену мережу матеріальних і нематеріальних послуг, на­приклад, організацію споживачів комунальних та енергетичних по­слуг; у сфері туризму, відпочинку доцільно розвивати туристичні, ре­креаційні, розважальні послуги. Налагодити через місцеві засоби ма­сової інформації рекламування послуг, що надаються населенню підприємствами та організаціями системи споживчої кооперації.

Залучати до діяльності з надання платних послуг населенню всі кооперативні організації, підприємства та підрозділи системи, тобто торгівлю, ресторанне господарство, ринки, заготівлі, виробництво, тран­спорт, будівництво, навчальні заклади, оптові бази, готелі, сферу від­починку та розваг тощо. Мобілізація і включення в господарський оборот невикористаних ресурсів, особливо на первинних територі­альних і господарських рівнях.

Досягти ефективної форми організації інфраструктури, яка обслу­говує різні сфери послуг. Розвиток кооперативної системи у сфері по­слуг обов’язково повинен доповнюватися створенням кредитних ко­оперативів, кредитних секцій або вступом до кредитних спілок. Ос­новна мета створення кредитної та страхової кооперації - забезпечення суб’єктів бізнесу у сфері послуг кредитами за рахунок акумулювання грошових засобів членів споживчих товариств і спілок, нагромадження їх власних заощаджень і позикових засобів, а також надання послуг із виробничого й особистого страхування.

Фінансово-кредитні установи споживчої кооперації забезпечуватимуть надання таких фінансово-кредитних послуг:

- обслуговування розрахунків між підприємствами як в грошовій формі, так і з застосуванням документарних видів операцій і пластикових карток;

- обслуговування боргових зобов’язань підприємств - надання банківських гарантій, запровадження факторингових операцій, об­слуговування вексельного обороту шляхом акцептування та звалю­вання векселів підприємств;

- надання послуг щодо придбання цінних паперів як в інтересах формування власності підприємств, так і з метою збереження і збіль­шення грошових коштів;

- розміщення власних цінних паперів підприємств;

- надання консультативних послуг;

- надання банками депозитарних послуг щодо збереження цінно­стей і цінних паперів;

- проектне фінансування;

- інвестиційне та короткострокове кредитування на різні цілі.

Подальшого розвитку набуде створення спеціалізованих небанківських фінансових установ, які будуть представлені лізинговими, факторинговими компаніями, кредитними спілками, касами взаємної до­помоги, інвестиційними фондами та компаніями, пенсійними фонда­ми, страховими компаніями, ломбардами, благодійними фондами.

Інвестиційні компанії зосереджуватимуть свою діяльність на аку­муляції грошових коштів приватних інвесторів з допомогою емісії цінних паперів, купівлі, зберігання та продажу цінних паперів з метою одержання прибутку на вкладений капітал.

Діяльність страхової компанії ”Укоопгарант” та його філіалів буде спрямована на надання таких послуг:

- добровільне страхування відповідно до переліку, наведеного в Законі України ”Про страхування”;

- обов’язкове страхування, передбачене законодавством України;

- розвиток мережі страхових агентів;

- послуги з перестрахування ризиків.

У споживчій кооперації набувають і потребують розвитку наступні види послуг:

- фінансові: кредитні та розрахункові, портфельні послуги (позики, депози­ти), страхування, банківська діяльність, інвестиції (підписання цінних паперів і угоди брокера, дилера), послуги довіреної особи, фінансове планування, облікові, аудиторські, маркетингові, трастові операції (уп­равління майном за дорученням клієнта), факторинг, лізинг, чековий споживчий кредит, кредитні картки, консультаційно-інформаційні по­слуги, послуги з бухгалтерського обліку та фінансового контролю, аукціонів, посередницькі послуги тощо;

- побутові: ремонт взуття, одягу, годинників, металовиробів, меблів, побу­тових машин та приладів; ремонт, обслуговування касових апаратів та оргтехніки, транспортних засобів; ремонт і монтаж обладнання, засобів механізації; розпилювання деревини; ремонт та будівництво житла за індивідуальним замовленням; послуги, пов'язані із сільським господарством та переробкою за індивідуальним замов­ленням; послуги з хімічного чищення, фарбування, прання; послуги лазень, саун та масажних кабінетів; перукарень; послуги фотографій та фотокінолабораторій, ксерокопіювання, прокату товарів культур­но-побутового та господарського призначення; перевезення ван­тажів, пасажирів та оренда автомобілів, автостоянки, парковки, риту­альні та інші послуги;

- соціально-культурні: санаторно-курортні, оздоровчі послуги, послуги у сфері культу­ри, готельні та туристично-екскурсійні послуги, освітні, з утримання дітей в дошкільних закладах, послуги з фізичної культури та спорту, домашньої прислуги, послуги ринків тощо.

Необхідно в кожній організації споживчої кооперації створювати комплексні підприємства побутового обслуговування, що дозволить найповніше використовувати наявні торговельні площі та виробничі потужності, а також надавати населенню послуги в магазинах (ре­монт побутової техніки, розкрій тканин, реалізація товарів на замовлення та в кредит, мобільного і телефонного зв’язку тощо).

Більше уваги слід приділити організації відпочинку та розваг для членів споживчих товариств і спілок та сільського населення. З цією метою необхідно розвивати роботу художніх та спортивних клубів, клубів за інтересами, дискотек, більярдних, комп’ютерних клубів, народних бібліотек, встановлювати ігрові автомати. Розвивати такі види діяльності, як сільський зелений туризм та готель­ний бізнес.