- •Харків – 2012
- •1.1. Поняття про психологічну практику
- •1.2. Структура сучасної психологічної науки
- •1.3. Основні форми психологічної практики
- •1.4. Основні напрямки діяльності практичного психолога
- •2.1. Основні вимоги до особистості й професійної діяльності практичного психолога
- •2.2. Загальні принципи й правила роботи практичного психолога
- •2.3. Основні якості професійної діяльності психолога
- •3.1. Психологічна служба в структурі мнс
- •3.2. Психологічна допомога в екстремальних ситуаціях
- •4.1. Професійна соціальна робота та негативні стереотипи масової свідомості
- •4.2. Основні принципи соціальної роботи
- •4.3. Професіограма діяльності соціального працівника
- •4.4. Роль психології й психологічної допомоги в соціальній роботі
- •5.1. Загальне уявлення про психодіагностику
- •5.2. З історії розвитку психодіагностики
- •5.3. Професійно-етичні аспекти психодіагностики
- •5.4. Одержання психологічної інформації в роботі психодіагноста
- •6.1. Особливості й види психологічного консультування
- •6.2. Мета й завдання психологічного консультування
- •6.3. Інтерв'ю як основний метод психологічного консультування
- •7.1. Особливості й види психокорекції
- •7. За масштабами розв'язуваних завдань:
- •7.2. Принципи психокорекційної роботи
- •7.3. Мета й завдання психокорекційної роботи
- •7.4. Види моделей корекційних програм
7. За масштабами розв'язуваних завдань:
– загальну (заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують психофізичне, емоційне навантаження відповідно до вікових і індивідуальних можливостей);
– приватну (набір психолого-педагогічних впливів, що представляють собою адаптовані для дитячого й підліткового віку психокорекційні прийоми й методики, які використовуються в роботі з дорослими. Кожний прийом має декілька напрямків психокорекційного впливу);
– спеціальну (комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи із клієнтом або групою клієнтів одного віку). Основні завдання - формування особистості, окремих її властивостей або психічних функцій, що проявляються у відхиленій поведінці і утрудненій адаптації. Вона покликана виправляти наслідки неправильного виховання.
7.2. Принципи психокорекційної роботи
Основними принципами психокорекційної роботи є наступні:
Принцип єдності діагностики й корекції є основною корекційною роботою, тому що ефективність корекційної роботи на 90% залежить від комплексності, старанності й глибини попередньої діагностичної роботи.
Принцип нормативності розвитку. Нормативність розвитку варто розуміти як послідовність вікових стадій онтогенетичного розвитку.
Принцип корекції «зверхуь– вниз». Даний принцип розкриває спрямованість корекційної роботи. У центрі уваги психолога стоїть завтрішній день розвитку, а основним змістом корекційної роботи є створення «зони найближчого розвитку» для клієнта. Корекція за принципом «зверху – вниз» націлена на своєчасне формування психологічних новоутворень.
Принцип корекції «знизу – нагору». Основний зміст корекційної роботи – вправи й тренування вже наявних психологічних здібностей, тобто корекція поведінки повинна будуватися, як підкріплення вже наявних шаблонів поведінки з метою закріплення соціальнобажаної поведінки й гальмування соціальнонебажаної поведінки.
Принцип системності розвитку психологічної діяльності. Цей принцип задає необхідність обліку в корекційній роботі профілактичних завдань, що розвиваються. Системність цих завдань відображає взаємозв'язок різних сторін особистості та її нерівномірність.
Реалізація цього принципу в корекційній роботі забезпечує спрямованість на усунення причин і джерел відхилення в психічному розвитку.
6. Діяльний принцип корекції. Цей принцип визначає сам предмет додатка корекційних зусиль, вибір засобів і способів досягнення мети, тактику проведення корекційної роботи, шляхи й способи реалізації поставлених цілей.
Суть його полягає в тім, що генеральним способом корекційно-розвиваючого впливу є організація активної діяльності клієнта, у ході реалізації якої створюються умови для орієнтування у важких, конфліктних ситуаціях, організується необхідна основа для позитивних зрушень у розвитку особистості. Сама корекційна робота будується не як просте тренування навичок і вмінь, а як цілісна осмислена діяльність, яка природно й органічно вписується в систему повсякденних життєвих відносин клієнта.