23 Підготовка,прийняття, зміни скасування конституції

Необхідність у розробці і прийнятті нової  К. виникає в декількох випадках:

- При створенні нової незалежної держави;

- При революційних змінах державного ладу;

- При еволюційних змінах у суспільному житті, які являються настільки суттєвими, що внесення змін і доповнень до конституції для приведення її у відповідність існуючим реаліям суспільного і правового життя недостатньо. У цьому випадку зазвичай використовується текст попередньої конституції

      Органи, які можуть опрацювати прийняття конституції:

1.Представницькі органи( найбільш демократична конституція), вони можуть бути:

*Парламент(конституція – незалежна, установча, проходить 3 читання. Парламент дуже навантажений, тому конституція розробляється довго)

*Установчі збори(обираються для розробки конституції, можливе і її прийняття. Дуже тривалий процес: вибори – постійна робота(безперервна) – високоякісний проект К.)

2. Населення(народна конституція(Радянські часи), це переважно антидемократична конституція 2011р. Ісландія оголосила про розробку конституцію населенням. Група(25 осіб) створила за допомогою консультації Конституції і на референдумі вона була прийняття)

3. Комісія при главі держави, монарха, президента(конституційна асамблея України)

4.Політична партія чи громадська організація(ці проекти неякісні. Інколи ці проекти приймають, коли партія прийшла або мирним шляхом або революційним до влади).

     Прийняття конституції(це, на сам перед, легалізація  К., яка стає законним документом, володіючи вищою юридичною силою). За способом прийняття конституції поділяються на народні та октройовану (даровані).Народні конституції можуть прийматися народом безпосередньо шляхом референдуму або представницьким органом.

1. Представницьким органом: а)Установчими зборами б)Парламентом2. Народ(референдум)

Виборчий корпус – населення

3.Главою держави ( Монарх)

Октройовану (фр. octroyer - дарувати) визнаються констатуєції, введені одностороннім актом глави держави, перш за все монарха. Октройованими були багато старі конституції, але і в даний час такий спосіб ще використовується в абсолютних і дуалістичних монархіях (Кувейті, Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах). В умовах розпаду колоніальної системи октройованія  набуло  ще одну форму: метрополія дарувала конституцію колонії, що була незалежною державою. Ці конституції приймалися у формі акта британського монарха - наказу в таємній раді, хоча по суті, завжди були урядовим правотворчістю. Прийняття конституції шляхом октройованія, а тим більше надзвичайним органом або керівним органом політичної партії, не є демократичним способом встановлення  основного закону, оскільки в першу чергу закріплює інтереси такого суб’єкта, найчастіше не збігаються з інтересами суспільства, зводить їх в ранг норм права, що володіють вищою юридичною силою. Вчені також відзначають, що ознаки октройованія  має дарування Корану, маючого вищу юридичну силу в ряді держав, використовуючи мусульманське право.

Внесення змін до конституції:

1. Жорсткі(відносяться такі конституції, порядок зміни яких ускладнений у порівнянні з порядком прийняття і зміни звичайних законів. Це виступає в якості важливого способу забезпечення стабільності конституційних положень. В залежності від конкретних способів зміни основних законів варіюється рівень їх жорсткості. При цьому не існує чітких критеріїв, за якими можна визначити ступінь жорсткості тієї чи іншої конституції .

Найпоширенішими способами, що ускладнюють процедуру нанесення конституційних поправок, є:

¬               їх прийняття кваліфікованою більшістю голосів (2/3, 3/5, 3/4; (ФРН, Португалія);

¬               встановлення повторного голосування - подвійного вотуму (просто, коли два голосування проходять протягом однієї сесії або на різних сесіях, але однієї легіслатури, або складного, коли поправка приймається тільки різними складами парламенту) (Греція, Литва, Норвегія);

¬               перевибори парламенту спеціально для ухвалення  К, новим складом парламенту (Люксембург, Нідерланди);

¬               затвердження поправок на референдумі (Японія, Таджикистан)

¬                ратифікації поправок законодавчими органами суб’єктів федерації (США).

2. Гнучкі( визнаються конституції, порядок зміни яких  не відрізняється від процесу прийняття або зміни звичайних законів(Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, а також Новій Зеландії))