7. Право і закон.

Право : 1)закон; 2)інші соціальні регулятори. Закон може співпадати з правом і не співпадати. Умови спів падіння: 1) закон є легітимований суспільством, акти законодавства створюються лише органами влади, які сформовані через вибори; 2) акти законодавства знаходяться в рамках національного правопорядку: -за формою; -за процесуальним прийняттям; -за змістом; 3) з точки зору змісту – акт законодавства втілює 3 ідеї права: рівність, справедливість, свобода.

8. Міжнародний договір: місце в системі джерел права України.

Міжнародний договір – це міжнародна угода, укладена між державами в письмовій формі і регульований міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв’язаних між собою документах.

Ратифікація – процес, згідно з яким надається згода уповноваженим органом законодавчої влади на обов’язковість міжнародного документа, який з моменту затвердження набирає юридичну силу та становиться частину національного законодавства. (здійснює ВР згідно з КУ, ЗУ «Про міжнародні договори України», Віденською конвенцією про право міжнародних договорів; законопроект вносить ПУ та КабМін).

Денонсація – припинення дії міжнародного договору шляхом повідомлення однієї держави іншій про припинення дії укладеного між ними міжнародного договору.

В У-ні регул. міжнар.дог: КУ, Декларація про держ.суверенітет, ЗУ «Про правонаступництво».

Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України в тому числі й іншими їх сторонами здійсню Міністерство закордонних справ України.

11. Поняття acquis communautaire єс як феномену

Acquis communautaire (acquis) означає «доробок спільноти» — правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Це сукупність спільних прав і зобов'язань, обов'язкових до виконання в усіх країнах — членах ЄС. Доробок постійно змінюється і узагальнюється. Він охоплює:

зміст, принципи та політичні цілі угод;

закони, ухвалені на виконання угод, та рішення Суду ЄС;

декларації та резолюції Союзу;

заходи в галузі спільної зовнішньої та безпекової політики;

заходи у сфері правосуддя та внутрішніх справ;

міжнародні угоди, укладені Спільнотою, а також державами-членами між собою у сфері діяльності Союзу.

Право ЄС звернене передусім до держав — членів ЄС. Вони повинні неухильно дотримуватися правових настанов директив, регламентів, рішень та інших актів ЄС, оскільки в момент вступу до цього об'єднання добровільно віддали йому частину свого суверенітету.

Однією з основних умов прийняття держав до ЄС нових членів є адаптація їх внутрішнього законодавства до права ЄС. При цьому під адаптацією розуміють систему односторонніх заходів, що вживаються державами, які мають намір вступити до ЄС, з метою приведення своїх законодавчих систем у відповідність з обов'язковим мінімумом законодавства ЄС. Такий обов'язковий мінімум отримав назву acquis communautaire, що у перекладі з французької означає доробок співдружності.

З країнами, які мають Європейські Угоди, відбувається так звана процедура скрінінга законодавства, коли весь обсяг законодавства країн-кандидатів, який відноситься до компетенції ЄС, послідовно перевіряється на відповідність законодавству ЄС, на що виділяється відповідна експертна та фінансова підтримка. Таким чином за п'ять — сім років законодавство країни-кандидата повністю приводиться у відповідність до законодавства ЄС, що зробило можливим їх інтеграцію у внутрішній ринок, та, насамкінець, вступ до ЄС. Джерела:

1. первинне законодавство:

Договір про заснування Європейського економічного співтовариства 1956р, Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 року

Договір про Європейський Союз 1992 року, із змінами, внесеними Амстердамським договором 1997 року та Ніццьким договором 2001 року, а також договорами про приєднання;

Договір про злиття 1965 року;

акти про приєднання нових держав-членів;

2. вторинне законодавство:

директива; регламент; рішення; рекомендація або висновок;

джерело права у формі міжнародної угоди;

загальний принцип права Європейського співтовариства;

рішення Європейського суду;

3.Офіційні видання Європейського Союзу:

Офіційний вісник Європейських співтовариств

Вісник Європейського Суду