1.Кризи Національного правопорядку. Правові наслідки повстання 2013-2014 рр

В останнє десятиліття НП в Україні відзначався ознаками очевидної кризи:

• Якістю НП, що відображає правову культуру суспільства і еліт

• 2010 р. криза поширилась внаслідок цілеспрямованих дій політичних еліт

В таких напрямках: суверенні основи, легітимаційні основи;

Це проявлялось в наступних заходах:

1.Підписання Харківських угод 2010 р.

2.влітку 2010 р. Були внесені зміни до зу”про основи внутріш і зовн політики”( вилучено положення щодо інтеграції в нато і співробітництво)

-новий зу про судоустрій і статус суддів, яким де-факто ліквід. Верховний суд

3. 30 вересня 2010 р. Рішення КСУ було визнано неконституційним. ЗУ Про внесення змін до КУ 2004 порушено проедуру. Фактично відновлено первинну редакції КУ 1996 р.

4. Вибори 2012 р. Продемонстрували зміни результатів через механізм адміністративного судочинства.

5. Здійснено серія заходів щодо послаблення національної безпеки та оборотноздатності

6. 2013 р. Було скасовано призовну строкову військову службу

2.Напрямки відбудови нп

Після подій 18-20 лютого 2014 в Україні рощпочато відновлення НП у таких напрямках:

1.Вихід із ситуації станового колапсу( втеча президента, майже всього уряду):

-Відновлення дію Конституції 2004

-Змінено керівництво ВР

-Покладено обовязку ПУ на голову ВР

-Сформовано у парламенті новий склад уряду

2.Було вжито комплекс заходів повязаних із агресією Росії в Криму

3.Проведеніпозачергові вибори на всіх рівнях

4.Створення законодавчих підстав доя люстрації( очищення влади)

Зу про очищення влади, про відновлення довіри до судововї влади

5.Комплекс правових заходів плвязаних із відновлення оборони і національної безпеки:

-Створення законодавчої основи для мобілізації

-Інституційно відновлення Збройних Сил

-Було створено законодавчі основи для режиму тимчасових окупованих територій

6.Початок маштабних правових реформ:

-Конституційна реформа( 2016 р.)

-Законопроект про децентралізацію

-Судова реформа- прийнято зу “ про судоустрій і статус суддів”

Підготовлено зу “про вищу раду правосуддя”, проект закону про конституційний суд україни

3.Розуміння сучасної держави

На сьогодні функціонує близько 200 суверенних незалежних держав, з них понад 190 - члени ООН. Крім того, у світі одночасно функціонує 15-20 невизначених територій або квазідержав.

Держава- це організація суверенноі публічноі влади, яка легітимована суспільством втілює гарантує правопорядок на відповідних територіях.

Розуміння сучасної держави, яка виникла після буржуазних революцій, істотно відрізняється від первинних форм держави принаймні такими ознаками:
✓ для кожної держави характерна чітка і стабільна територія
✓ сучасна держава - це суспільство організоване у державу або державно-організоване суспільство, вживають ще один термін – «нація» (це і є суспільство організоване у державу). Конституція України в цьому контексті вживає поняття народ, який є «єдиним джерелом влади» - ця ідея бере початок від Великої французької революції.
✓ сучасна держава на відміну від попередніх спирається на ідею верховенства права, а не верховенства людей, а також рівності всіх перед законом
✓ сучасна держава є, крім того, владною системою, яка має цивільний, а не військовий характер, а також нейтральна до релігії.

Характеристики сучасної держави:
✓ держава є організацією публічної влади у суспільстві – це рівень владної організації самого суспільства. Публічна влада означає дві системи:
• органи державної влади
• місцеве самоврядування
✓ сучасна держава функціонує в межах чітко визначеної території
✓ владна система є суверенною (тобто характеризується суверенітетом). Суверенітет - це властивість влади, яка характеризується верховенством і неподільністю.
✓ сучасна держава, її владна система легітимована суспільством, способи легітимації суспільством держави:
• суспільство через вияв установчої влади створює Конституцію - основу правопорядку сучасної держави
• суспільство безпосередньо надає повноваження всім органам влади через вільні вибори, а деякі рішення приймає самостійно (через референдум)