Висновки

1. Комплексними дослідженнями продуктивних, технологічних, екстер’єрних та інтер’єрних ознак тварин симентальської породи різної селекції обґрунтована доцільність використання бугаїв-плідників австрійської селекції для формування високопродуктивних стад молочної худоби. Їх використання забезпечує значне підвищення молочної продуктивності й відтворної та адаптивної здатності до сучасних інтенсивних технологій виробництва продукції.

2. Найвища маса новонароджених телиць у тварин австрійської селекції – 39,5 кг, яка перевищує за цим показником напівкровних телиць на 3,6 кг (10,0%, Р>0,999) та українських ровесниць – на 5,0 кг (14,4%, Р>0,999). В подальші вікові періоди різниця між тваринами австрійської селекції, напівкровними та ровесницями української селекції була статистично вірогідна (Р>0,999). Телиці піддослідних груп за живою масою в усі вікові періоди відповідали стандарту породи.

Частка впливу селекційної належності та фактора отелення на живу масу корів симентальської породи становила відповідно 28,5 і 70,5% й була високодостовірною (Р>0,999).

3. Рівень молочної продуктивності корів з 50% часткою спадковості австрійських сименталів за І лактацію підвищився за надоєм порівняно з ровесницями української селекції на 418 кг (Р>0,999), за другу – на 409 кг (Р>0,999), за третю і старше – на 437 кг (Р>0,999). Встановлена статистично вірогідна різниця за кількістю молочного жиру у корів симентальської породи різної селекції.

Частка впливу селекційної належності сягала за надоєм 60,7%, вмістом жиру в молоці – 87,6, кількістю молочного жиру – 64,6% при високій вірогідності (Р>0,999), а фактора отелення була дещо меншою: за надоєм – 39,1% (Р>0,999), вмістом жиру в молоці – 5,0 % і кількістю молочного жиру – 35,3 % (Р>0,999).

4. При адаптації тварин симентальської породи австрійської селекції протягом першої–третьої лактацій зменшилася тривалість сервіс- і міжотельного періодів відповідно на 19,5 та 21,8 дня.

Установлено, що індекс адаптації у матерів (перша генетико-екологічна генерація) становив –9,58 за першу лактацію і –5,25 за третю й старші. У дочок (друга генетико-екологічна генерація) він знизився відповідно від –2,30 до +0,38, а в онучок – від +0,23 до +1,83. Це свідчить про значну взаємодію різних генерацій з умовами навколишнього середовища.

5. Тварини симентальської породи різної селекції в періоди вирощування й використання мали гармонійний розвиток і пропорційну будову тіла. Виявлено високий кореляційний зв'язок надою корів з такими ознаками, як висота в холці, – +0,360 – +0,420 (Р>0,999), коса довжина тулуба – +0,410 – +0,469 (Р>0.999) та обхват грудей за лопатками – +0,302 – +0,410 (Р>0,999).

Наявність статистично вірогідної кореляції між основними промірами тіла й надоєм вказує на те, що під впливом технологічних факторів у тварин симентальської породи різної селекції формується молочний тип.

6. Морфологічний та біохімічний склад крові корів свідчить про фізіологічний стан організму, так і зумовлює інтенсивність обмінних процесів, які відбуваються в організмі. Позитивний кореляційний зв'язок біохімічних показників крові (+0,388 – +0,847, Р>0,99–0,999) з молочною продуктивністю корів симентальської породи різної селекції може бути використаний як показник біологічних тестів у селекційному процесі.

7. Основні проміри вим’я і дійок корів симентальської породи різної селекції визначають розвиток молочної залози й підвищують точність її оцінки. Проміри вим’я позитивно корелюють між собою (r = +0,288–+0,767, Р>0,99–0,999) і добовим надоєм (r = +0,431–+0,591, Р>0,99–0,999). Бісе­ріальний показник, що відображає зв'язок надою й форми вим’я, становив +0,679 при Р>0,999.

Одержані дані підтверджують ефективність відбору корів симентальської породи різної селекції з метою підвищення морфофункціональних властивостей вим’я на основі обмеженої кількості показників.

8. Гістологічна структура шкірно-волосяного покриву корів симентальської породи зумовлена їхньою належністю до різних селекцій. Найбільшого розвитку досягла товщина шкіри у тварин австрійської селекції.

Аналіз гістологічної будови шкіри та волосяного покриву корів симентальської породи різних генетико-екологічних генерацій (мати – дочка – онучка) свідчить, що австрійські симентали в умовах Сумщини адаптуються без різких змін. Це підтверджує відповідність гістологічної структури шкіри і волосу морфофізіологічним нормам.

9. Використання австрійських сименталів для поліпшення сименталів української селекції підвищує економічну ефективність виробництва молока. Перевага тварин із 50%-ю часткою спадковості австрійських сименталів над ровесницями української селекції за кількістю молока базисної жирності за першу лактацію становила відповідно 506 кг, другу – 486 і за третю й старші лактації – 494 кг.

З розрахунку на одну голову в фактичних цінах 2007 року грошові надходження були більшими відповідно на 910,8 грн від корів першої лактацієї, 874,8 – другої й 889,2 грн – третьої й старших лактацій.