2. Теми рефератів з історії архітектури

1. Архітектура Стародавнього Єгипту.

2. Архітектура Стародавньої Греції.

3. Архітектура Стародавнього Риму.

4. Архітектура Візантії.

5. Архітектура Київської Русі.

6. Романська архітектура.

7. Готична архітектура.

8. Архітектура італійського Відродження.

9. Архітектура бароко.

10. Архітектура класицизму.

11. Російська архітектура ХІУ-ХУІ ст.

12. Московський Кремль.

13. Архітектура західних земель України.

14. Архітектура України ХУІІ-ХУШ ст.

15. Архітектура України XIX - початку XX ст.

16. Архітектура класицизму в Російській імперії.

17. Архітектура Санкт-Петербургу.

18. Архітектура Москви ХУШ-ХІХ ст.

19. Архітектура Києва ХУІІ-ХУІП ст.

20. Архітектура Києва XIX - початку XX ст.

21. Архітектура обласного центру У країни (за вибором студента).

22. Українська народна архітектура вибраного району.

23. Українське народне житло.

24. Фортеці та замки України.

25. Архітектура Західної Європи і Америки другої половини XIX - початку XX ст.

26. Архітектура Російської імперії другої половини XIX ст.

27. Архітектура Західної Європи і Америки першої половини XX ст.

28. Архітектура СРСР другої половини 30-х років - першої половини 50-х.

29. Архітектура СРСР 20-х - першої половини 30-х років.

30. Архітектура другої половини XX ст.

31. Архітектура Києва 50-90 років.

32. Творчість Корбюз’є.

33. Творчість Міс ван дер Рос.

34. Творчість архітектора Райта.

35. Творчість Нерві.

36. Творчість Кендзо Танге.

37. Творчість В.Городецького.

38. Творчість З.Заболотного.

Примітка. Студент-заочник повинен узгодити тему реферату, яку він обрав

з викладачем

3. Методика курсового проектування

У процесі вивчення дисципліни слід виконати три курсових проекти, які розробляються самостійно на основі завдання, що видається студентам під час установчих сесій.

До складу завдання входять:

• планувальна схема будинку;

• місце будівництва;

• геологічні умови;

• конструкції основних елементів будинків;

• кількість працівників і вид виробництва (для промислових будинків) та ін.

Креслення необхідно виконувати олівцем на аркушах паперу формату А2 (420x394 мм). Курсова робота виконується на 2-3 таких аркушах, другий - на 5-6 аркушах. Виконанню креслень мають передувати розробка і узгодження з керівником проектування ескізів.

Конструктивні вирішення будинків повинні відповідати вимогам діючих державних будівельних норм і правил, а також державних стандартів. Несучі й огороджувальні конструкції повинні забезпечувати сприймання навантажень, а також несилових впливів на будинок у цілому і на окремі його елементи. Необхідно забезпечити економічність проектів за показниками витрат будівельних матеріалів, маси будинку, трудомісткості виготовлення і будівництва, експлуатаційних витрат.

Ескізи основних креслень мають бути затверджені керівником проекту, зброшуровані та здані разом з проектом.

Кожний аркуш креслень повинен мати рамку і штамп. Креслення на аркушах необхідно розміщувати рівномірно, без перевантаження окремих місць або ж наявності вільних місць, відстань на аркушах між окремими кресленнями — 40...50 мм.

Креслення слід виконувати згідно з вимогами державних стандартів на виконання робочих креслень. Усі написи виконувати стандартним шрифтом, використання для написів трафаретів забороняється. Розміри слід давати у міліметрах. Пояснювальні написи треба писати чітко стандартним шрифтом висотою не менш як 2 мм. Креслення фасадів будинків повинні бути виконані з відмиванням акварельними фарбами або тушшю і побудовою тіней. Товщини ліній на кресленнях приймаються:

• для обведення елементів, які потрапили в переріз - 0,6...0,8 мм;

• контурів елементів на проекціях - 0,3...0,4 мм;

• лінії обриву, осьові штрихування, виносні тощо - 0,2...0,3 мм.

Роботу з проектування слід розпочинати з вивчення завдання;

розгляду методичних вказівок, навчальної та нормативно-технічної літератури.

До початку розробки креслень необхідно визначити:

• величини, пов’язані з місцем будівництва, розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря, глибину промерзання грунту;

• глибину закладання фундаментів;

• найбільш раціональну для заданої планувальної схеми конструктивну схему будинку;

• конструкцію і товщину зовнішніх стін залежно від теплофізичних властивостей матеріалу і місця будівництва;

• функціональні зв’язки і розміри приміщень.

Далі необхідно розробити ескізи креслень, які виконуються в заданому масштабі на будь-якому форматі креслярського паперу. На цьому етапі необхідно визначити планувальне і конструктивне вирішення будинку, а також розміри елементів. Розробляючи ескізи, можна виконувати тільки основні; другорядні і ті, що повторюються кілька разів, можна залишати тільки наміченими.

Ескізи слід розробляти в такій послідовності: план поверху, план перекриття і фундаментів, розріз по зовнішній стіні, поперечний і повздовжній розрізи, план покриття, фасад.

Розробку кожного креслення потрібно розпочинати з нанесення координаційних осей, далі тонкими лініями позначаються контури проекцій і наносяться основні лінії для розмірів, після чого проводиться поступове деталювання креслень. При цьому ті конструктивні елементи, які потрапили в площину перерізу, повинні бути обведені товстими лініями; матеріал елементів слід показувати відповідно до прийнятих умовних позначень. Креслення завершується нанесенням розмірів, відміток, написів. У процесі проектування студенти повинні консультуватися у керівника.

Захист проектів відбувається перед комісією кафедри: студент повинен відповідати на запитання, що стосується планувального і конструктивного вирішення будинку. Комісія оцінює проект, беручи до уваги:

• якість графічного оформлення креслень;

• раціональність прийнятих технічних вирішень;

• правильність виконаних обчислень;

• повноту поданої до проекту пояснювальної записки;

• повноту пророблення креслень;

• відповіді в процесі захисту.