ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра госпітальної педіатрії та неонатології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

«Внутрішньоутробна затримка розвитку плоду: терапія

(для лікарів- інтернів за фахом «Педіатрія») .

	Затверджено на методичній
	нараді кафедри/ засіданні предметної
	циклової методичної комісії/
	«_____» ____________ 200_ р.
	Протокол № ____________
	Зав. кафедрою
	__________________ М. Л. Аряєв

Одеса – 200_р.

Тема заняття: «Внутрішньоутробна затримка розвитку

плоду: терапія» - 2г.

1. Актуальність теми.

Цілі:

- навчальні

1. Акцентувати увагу на основні анатомо-фізіологічні особливості новонароджених зі ЗВУР.

2. Сприяти оволодінню практичними навиками огляду новонародженої дитини з визначенням терміна гестації.

3. Ознайомити слухачів із поняттям перехідного періоду і його основними клінічними проявами.

- виховні

Спрямовані на розвиток професійно значимої підструктури особистості; виховання в лікарях – інтернах сучасного професійного мислення;

забезпечення засвоєння провідного значення вітчизняних клінічних, науково-педагогічних шкіл у розробці проблеми;

засвоєння навиків деонтології і лікарської етики.

2. План та організаційна структура заняття.

№№ п.п.	Основні етапи та їх зміст.	Цілі у рівнях абстракції.	Тип лекції, оснащення лекції.	Розподіл часу.
1	2	3	4	5
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Підготовчий етап Визначення навчальних цілей. Забезпечення позитивної мотивації. Основний етап Викладення План: 1. Визначення понять «недоношений новонароджений», «незрілий». 2. Визначення терміна гестації новонародженого по шкалах Ballard і Дубовича. 3. Зовнішній вигляд новонародженого зі ЗВУР. Антропометричні дані. 4. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи 5. АФО шкіри, п/жирового шару, слизових оболонок. 6. АФО м'язової і кісткової системи. 7. АФО дихальної системи. 8. АФО серцево-судинної системи. 9. АФО травної системи. 10. АФО сечоутворювальної і сечовидільної систем. 11. АФО крові. 12. Перехідні стани в новорождених. Заключний етап Резюмезаняття, загальні висновки. Відповіді викладача на можливі запитання. Завдання для самопідго-товки	І ІІ ІІІ ІІ І	Клінічна Список літератури, питання, завдання.	85% - 90%

• Зміст

У пологовому залі можливо передбачати ускладнення і провести відповідні реанімаційні заходи, особливо для запобігання синдрому аспірації меконію. При народженні дитини з підозрою на ЗВУР необхідно провести клінічну оцінку гестаційного віку. Якщо підтверджується діагноз затримки внутрішньоутробного розвитку, то необхідно провести дослідження для визначення клінічно передбачуваної етіології. Це: (1) хромосомні аномалії, (2) інші природжені аномалії і (3) хронічна внутрішньоматкова патологія (ТОЯСН інфекція).

За наявності явної ЗВУР необхідно почати інфузію глюкози для запобігання розвитку гіпоглікемії і проводити визначення цукру крові кожна година впродовж перших декількох годин. Раніше годування (4-6 годин життя) можливе за відсутності явної патології. Об'єм годування повинен бути достатньо великим на кілограм ваги особливо якщо коло головки знаходиться в межах норми. Іншими словами, об'єм годування повинен бути розрахований на належну масу, а не на фактичну. За наявності асфіксії необхідно визначити рівень кальцію, оскільки можлива гипокальциемія. Також потрібно визначити показник гематокріта і рівень 1М, як скринінг хронічної внутріутробної інфекції. За наявності значного збільшення рівня 1М (> 3 мг/л) необхідно провести подальші дослідження.

Надалі у дітей із ЗВУР спостерігатиметься затримка фізичного і інтелектуального розвитку. Проте, останні дослідження показали більш оптимістичні результати, особливо за умови проведення адекватного живлення і необхідної стимуляції протягом першого місяця життя. Звичайно ж здібність до подальшого розвитку лежить в широких межах, але в деяких групах дітей із ЗВУР можливий значний стрибок в розвитку. Проте в групах з гострою і підгострою ЗВУР така тенденція не спостерігається. При тривалому вивченні даної проблеми було з'ясовано, що така можливість швидкого розвитку до вікових норм спостерігається в тих випадках, коли затримка внутрішньоутробного розвитку починалася в пізні терміни гестації. При наявність же ранньої і хронічної ЗВУР не спостерігалася досягнення нормальних показників розвитку.

Немовлята із ЗВУР представляють дуже гетерогенну групу. Залежно від тривалості дії несприятливого чинника можливо розвитку гострої або хронічної ЗВУР. Можлива наявність зменшення кількості кліток або їх розмірів або обох показників. В діагностиці таких полягань важливу роль виконує точне встановлення гестаційного віку. Головними проблемами є: неонатальна асфіксія, гіпоглікемія і високі показники гематокріта (синдром високої в'язкості крові). Важливим у веденні є подальші інфузії глюкози, ретельний нагляд і своєчасне виявлення природженої патології і хронічної внутріутробної інфекції. У багатьох випадках (за винятком випадків природженої патології) сприятливий.

Ключем до належного ведення дітей із ЗВУР є антенатальна діагностика. Наявність патології біля матері повинна насторожити акушерів і припустити можливість розвитку внутрішньоутробної затримки розвитку. Кориговані випадки вимагають негайних дій. Також необхідно визначити термін передбачуваних пологів. Пологорозрішення проводять за наявності зрілості легеневої тканини або при дистресс-синдромі плоду, реєстрованому на моніторі. Пологи як такі є стресовим чинником для плоду з ЗВУР. Потрібна наявність досвідчених реаніматологів, оскільки часто зустрічається асфіксія. Для дітей із ЗВУР важливим є ретельне моніторіровання рівня глюкози крові. Розвинута гіпоглікемія вимагає негайної терапії за допомогою розчинів декстрози і раннього годування. Для виявлення наявності поліцитемії необхідне визначення гематокріта. Діти із ЗВУР повинні бути обстежені на предмет наявності природжених аномалій розвитку і інфекції. Більшість внутрішньоутробної інфекції протікає в прихованій формі і вимагає ретельного скринінгового аналізу у дітей із ЗВУР. Скринінг на предмет генетичних аномалій проводиться виходячи з клінічних показників.