- •Зав. Кафедрою __________________ член-кор. Амн України м. Л. Аряєв
- •1. Тема заняття: - «Геморагічна хвороба новонароджених:терапія.»
- •4. Матеріали доаудиторноїсамостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
- •5. Зміст теми ( текст або тези), граф логічної структури заняття.
- •6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •Основна
- •Додаткова
- •7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.
- •8. Матеріали для аудіторної самостійної підготовки:
- •9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками:
- •10. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою.
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ГОСПІТАЛЬНОЇ ПЕДІАТРІЇ І НЕОНАТОЛОГії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ТЕМИ:
«Геморагічна хвороба новонароджених: терапія”
(для лікарів- інтернів за фахом „ Педіатрія”)
Затверджено
на методичній нараді кафедри
«_____» ____________ 200_ р.
Протокол № ____________ .
Зав. Кафедрою __________________ член-кор. Амн України м. Л. Аряєв
Одеса – 200_ р.
1. Тема заняття: - «Геморагічна хвороба новонароджених:терапія.»
2 години.
2. Актуальність теми:
У ранньому неонатальном періоді діти схильні до тромботичних і геморагічних розладів унаслідок низького рівня прокоагулянтів, підвищеної активності фибрінолізу, більш високому вмісту в крові гепарину. Порівняно низька білково-синтетична функція обумовлює низькі рівні вітамін К – залежних факторів згортання крові.
3. Цілі заняття:
3. 1. Загальні цілі:
Ознайомитися з сучасним визначенням геморагічних розладів у новонароджених, основними підходами до діагностики і верифікації даних стану. Засвоїти головні аспекти дифдіагностики з іншими захворюваннями новонароджених, що мають східну клінічну картину. Вміти проводити лікування геморагічних розладів у новонароджених дітей.
3.2.знати:
анатомо-фізіологічні особливості системи гемостазу в новонароджених дітей;
причини, механізми розвитку й основні клінічні прояви геморагічної хвороби немовлят;
як повести обстеження і лікування немовлят з геморагичною хворобою
3. 3. - оволодіти методиками /вміти/:
диференціювати геморагичну хворобу немовлят зі спадкоємними коагулопатіями й іншими геморагічними розладами періоду новонародженості
4. Матеріали доаудиторноїсамостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
№№ |
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
1. |
1. Кафедра нормальної фізіології. |
Систему гемостазу новонароджених. |
|
2. |
2. Кафедра біохімії. |
Особливості обміну речо-вин у неонатальному періоді. |
Біохімічні константи. |
3. |
3. Кафедра фармакології. |
Фармакокінетику, фарма-кодинаміку лік. Препара-тів, що застосовуються при геморагічних розладах. |
Виписка рецептів, дозування препаратів. |
4. |
4. Кафедра патологічної фізіології. |
Патогенез симптомів. |
Механізм розвитку геморагічних розладів. |
5. |
5. Кафедра пропедевтики дитячих хвороб. |
АФО періоду новородженісті, прикордонні стани. |
Зібрати анамнез, об'єктивне обстеження, трактування отриманих даних.. |
5. Зміст теми ( текст або тези), граф логічної структури заняття.
Особливостями системи гемостазу здорових новонароджених у перші дні життя є: схильність до процесів гіперкоагуляції суцільної крові на тлі низького рівня як антикоагулянтів (антитромбін III, протеїни C і S), так і прокоагулянтів (II, VII, IX, X, XI чинники), підвищеної активності фібринолізу і більшої кількості в крові гепарину, продуктів деградації фібриногену і фібрину;
нормальна кількість тромбоцитів і нормальна тривалість кровотечі при зниженій спроможності тромбоцитів до агрегації під впливом коллагену, АДФ, адреналіну і тромбіну;
підвищена проникність і тендітність судинної стінки.
На 2 - 5 день життя в плазмі крові новонароджених знижується рівень вітамін-К-залежних прокоагулянтів крові (II, VII, IX, X, XI чинники, протеїни C і S) через низьку білковосинтетичну функцію печінки й у частини дітей - дефіциту вітаміну К.
У здорових новонароджених, що народилися від неускладненій вагітності в здорових матерів, перераховані особливості гемостазу не виявляються кровоточивостью. У недоношених, дітей із ЗВУР, при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії або хронічних захворюваннях шлунковокишкового тракту в матері схильність до кровоточивості і тромбозів підвищена. Гіперкоагуляція, тромбози особливо часто бувають у дітей від матерів із цукровим діабетом, після важких гестозів, гострої асфіксії, при поліцитемії. Геморагічні розлади спостерігаються в 2,2% новонароджених; серед дітей, що відбувають в інтенсивній терапії, їхня частота складає 16%; у мертвих новонароджених геморагії реєструються в 40 - 50% випадків.
Геморагічна хвороба новонароджених (ГрХН) - кровоточивість у клінічно здорових дітей, зв'язана з дефіцитом вітаміну К и зниженням активності вітамін К-залежних чинників II, VII, IX, X. При нестачі вітаміну К в печінки утворяться неактивні акарбокси - II, VII, IX, X чинники (Protein induced by vitamin K-absence - PIVKA), що нездатні зв'язувати іони кальцію і повноцінно брати участь у згортанні крові.
Причини дефіциту вітаміну К и вітамін К-залежних чинників: нестиглість білковосинтетичній функції печінки, недоношеність, призначення матері перед родами антикоагулянтів, противосудомних препаратів, нестероїдних протизапальних препаратів, деяких антибіотиків і сульфаніламідів, важкі форми гестозів у матері, захворювання шлунково-кишкового тракту в матері (ентеропатії, дисбактеріоз, захворювання печінки і жовчовидільних шляхів). Провокуючу роль може грати гіпоксія.
Клініка. Рання геморагічна хвороба новонароджених починається у внутрішньоутробний період і виявляється вже при народженні або в першу добу життя геморагіями на шкірі і слизуватих, кефалогематомами, крововиливами в передлежачій частині і внутрішні органи, меленою.
Класична форма геморагічної хвороби новонароджених виникає на 2 - 6 день життя і виявляється блювотою з домішкою крові і «кавової гущавини» (гематемезис), чорним дьогтьоподібним випорожненням, навколо якого на пелюшці залишається червонуватий ободок (мелена), шкірними геморагіями (петехіями і екхімозами); кровотечами з пупкової ранки, кефалогематомами, внутрішньочерепними і внутрішніми крововиливами, носовими, легеневими, нирковими кровотечами.
Пізня форма геморагічної хвороби новонароджених виявляється після першого тижня життя (3 - 8 тижні) шкірними геморагіями або внутрішньочерепними крововиливами, меленою, гематемезисом, що провокуються синдромом мальабсорбції, захворюваннями печінки і жовчовидільних шляхів, масивною антибактериальною терапією.
Діагностика захворювання грунтується на даних анамнезу, клінічної картини, результатах дослідження згортальної системи крові.
Лабораторні показники при найбільше поширених геморагічних синдромах у новонароджених (Н. П. Шабалов, 1996)
Показники і їх нормальні величини в дітей старше 1 року |
Здорові новонароджені діти |
ГрХН |
Патологія печінки (печінкова коагулопа-тія) |
ДВЗ-синдром (II-III cтадія) |
Тромбоцито-пенія без ДВЗ |
Гемо-філія |
Кількість тромбоци-тів (200 - 400-109 г/ л) |
150 -400х109 /л |
норма |
норма |
знижена |
знижена |
норма |
Протромбі-новий час (12-14 с) |
13-16 |
Збільше-ний |
Збільше -ний |
збільше-ний
|
норма |
норма |
Тромбино-вий час (10-12 с) |
10-16 |
норма |
Збіль шений |
Збіль шений |
норма |
норма |
Парціальний тромбоплас-тиновий час (35-45с) |
45-65 |
збільшений |
збільшений |
збільше-ний |
норма |
збіль-шений |
Фібриноген (2,5-4,0 г/л) |
1,5-3,0 |
норма |
норма або трохи знижен |
знижен |
норма |
норма |
ПДФ (0,7 мг/мл) |
0-7 |
норма |
норма або трохи вище |
більш 10 мг/мл |
норма |
норма |
Для диференціальної діагностики ГрХН і «синдрому заковтнутої крові» матері використовують тест Апта: кал або кров'янисті блювотні маси розводять водою до одержання рожевого розчину, що містить гемоглобін. Після центрифуговання до 4 мл надосадкової рідини добавляють 1 мл 1% розчину гидрата окису натрію. Поява через 2 хвилини жовтувато-коричневого фарбування свідчить про наявність у розчині материнського гемоглобіну А, зберігання рожевого фарбування - про гемоглобін дитини F.
Терапія. При шлунково-кишковій кровотечі дитину годують зцідженим і охолодженим до кімнатної температури материнським молоком. При вираженій клінічній картині ГрХН внутрішньовенно уводиться свіжозаморожена плазма, нативна плазма або кров не більш двох днів консервації в дозі 10 - 15 мл/кг. При профузної кровотечі в новонародженої дитини доза вводимої крові може збільшуватися (надолуження втрат за принципом «крапля за краплю»). Препарати вітаміну К не викликають негайної дії. Більш ефективний вітамін К1 (філохінон), уведений внутрішньовенно. Використовуваний у нашій країні препарат вікасол - вітамін К3 більш здатний для профілактики ГрХН. рЙого високі дози і тривале застосування небезпечні через можливість розвитку або посилення гіпербілірубінемії. Вітамін К1 подібних ускладнень не викликає. Місцева терапія: усередину 0,5% розчин натрію гідрокарбонату по 1 чайній ложці 3 рази в день, розчин тромбіну в епсилон-амінокапронової кислоті по 1 чайній ложці 3 рази в день (ампула сухого тромбіна + 50 мл 5% розчину епсилон-амінокапронової кислоти + 1 мл 0,025% розчину андроксону), гемостатична губка.
Профілактика. Призначення вітаміну К всіх дітям після народження знижує частоту ГрХН до 0,01%. Антенатальну профілактику ГрХН необхідно проводити у випадках важкої внутрішньоутробної гіпоксії плоду, при тривалих гестозах, еклампсії, переношеної вагітності: за 12 - 24 години до родів жінці вводиться 0,5 мл 1% розчину вікасолу. Жінки, що страждають епілепсією й одержують противосудомні препарати, повинні одержувати усередину вітамін К в дозі 20 мг/кг протягом 2-х тижнів до родів або 10 мг вікасолу внутрішньом’язово в родах, вікасол уводиться також і дитині після народження.
