Вступ

Людина користується мовою для отримання, обробки, фіксації, збереження, організації, накопичення, використання і збільшення інформації про світ. Людина обробляє всю отриману, оброблену, зафіксовану, збережену, організовану, накопичену інформацію на мові. Людина використовує мову у процесі своєї комунікативної діяльності, тобто двосторонньому інтерактивному процесі обміну і створенню значення. Людина використовує мову для того, щоб несвідомо або цілком свідомо впливати на інших людей.

Тож, вже сама роль мови у житті людини вказує на ті блоки знань, які концептуально повинні бути присутніми у навчальних планах даної спеціальності:

1) теорія інформації, математичне моделювання, семіотика, лінгвістика, корпусна лінгвістика;

2) психологія, моделювання штучного інтелекту, філософія, логіка, психолінгвістика;

3) комунікативна лінгвістика, міжкультурні комунікації, переклад;

4) комунікативні технології, психолінгвістична діагностика, прагматика.

Кількість та види лінгвістичних задач неможливо передбачити, тому що неможливо передбачити всі комунікативні ситуації типу «людина – людина», «людина - комп'ютер», та всіх міждисциплінарних контактів лінгвістики з іншими науками.

Взагалі сучасне розуміння значення мови для людини і людства полягає у тому, що мова - не просто інстинкт інтелекту, оскільки у ній (мові) закодоване все людське життя у всій його складності і розмаїтті його сприйняття. Зацікавленість у прикладній лінгвістиці,яка досить широко проявляється зараз, безсумнівно пов'язана з атмосферою розуміння цілісності природних і соціальних явищ, яка є базою для розвитку світової науки з 80-х років.

Прикладна лінгвістика – багатоаспектна галузь мовознавства, яка базується на векторі комп’ютерної лінгвістики. Вибір вивчення цього напряму зумовлений глобальною комп’ютеризацією інформаційної сфери суспільства, що потребує відповідних фахівців – спеціалістів із прикладної лінгвістики – для створення та експлуатації автоматизованих інтелектуальних систем на базі природних мов.

Міждисциплінарний характер цієї спеціальності передбачає вивчення таких дисциплін, як теоретична лінгвістика, математика, інформаційні технології, прикладна лінгвістика, іноземні мови.

1. Покликання прикладної лінгвістики та напрями її досліджень.

Прикладна лінгвістика є повноправним розділом мовознавства, спрямованим

на розв’язання практичних завдань різних галузей науки й техніки, повсякденного життя людини, суспільства на підставі теоретичного доробку досліджень мови й мовлення. Російський дослідник А. Баранов подає дефініцію прикладної лінгвістики як «діяльності по прикладанню наукових знань про устрій та функціонування мови в нелінгвістичних наукових дисциплінах і в різних сферах практичної діяльності людини, а також теоретичне осмислення такої діяльності».

На нашу думку, о б ’єктом прикладної лінгвістики є практичні завдання, для розв’язання яких потрібно залучення доробку мовознавства, а предметом ­­­­­­̶ способи їхнього розв’язання.

Українська дослідниця Н. Бардіна підкреслює, що прикладна лінгвістика протиставлена класичній (чистій) лінгвістиці евристичними процедурними особливостями й зовнішньою орієнтацією на зміни матеріального світу, буття соціуму, втілення в життя ідей, планів, намірів [2004, 5-14].

Лінгвісти пропонують два критерії залучення предметної сфери до прикладної лінгвістики. По-перше до неї відносять ті сфери людських знань (не лише теоретичних, а й практичних, тобто вмінь, досвіду), у яких конкретні прикладні проблеми вирішуються зі зверненням до наукових знань про мову (до матеріалу фундаментального мовознавства). Прикладами таких сфер є переклад (його теорія та практика), викладання іноземних мов. По-друге, до прикладної лінгвістики залучаються й ті сфери людських знань про мову, які розглядають її в певному аспекті, готуючи тим самими базу для розв’язання цілого комплексу прикладних питань. Такими сферами є психолінгвістика, термінознавство, соціолінгвістика [Коваль 2004, 305]. С. Коваль розглядає прикладні домінанти в різних галузях мовознавства, як-от: термінознавстві, теорії мовної комунікації, нейролінгвістиці, перекладознавстві й ін

Поряд із розробками автоматизованих систем різних типів, які передбачають залучення лінгвістичних знань, прикладна лінгвістика має й інші вектори практичного застосування мовознавчого доробку, а також теоретичного потенціалу маргінальних галузей мовознавства: психолінгвістики,

нейролінгвістики, соціолінгвістики тощо. По-перше, це патопсихолінгвістичний напрям, завданнями якого є розроблення методик діагностики й мовленнєвої симптоматики психічних захворювань із патологією мовлення. По-друге, це судова лінгвістика, орієнтована на розв’язання практичних завдань сфери судочинства й криміналістики, як-от: установлення авторства усного й письмового текстів, оцінку комунікативних намірів тексту, отримання інформації про адресанта тексту (його віковий, статевий, соціальний, національний статус, емоційно-психологічний стан), визначення способу створення тексту (запису під диктовку, наявності постредагування, навмисного викривлення письмового тексту і т. ін.), мовного забезпечення судової справи тощо. По-третє, це розробка методик навчання рідній й іноземній мові, які потребують оптимізації й успішного ефективного результату. По-четверте, це лінгвістика комунікативного впливу, яка передбачає опрацювання методик і моделей нейролінгвістичного програмування, вироблення мовленнєвих технологій у сфері бізнесу, управління, ЗМІ, іміджмейкерства, рекламної справи, PR-технологій тощо. По-п’яте, це лінгвопроектування, спрямоване на створення штучних мов різного ґатунку (апріорних й апостеріорних, комп’ютерних). По-шосте, прикладна лінгвістика має лексикографічне та прескриптивне спрямування (створення систем транскрипції та транслітерації, упорядкування термінології, формування машинних фондів мови, словників, корпусів текстів тощо).