- •Середньомісячна температура повітря та сума опадів за середньо багаторічними даними
- •1.3. Характеристика грунтів господарства
- •Агрономічна характеристика основних типів ґрунтів господарства
- •1.4. Засміченість полів бригади
- •Однорічні бур’яни
- •Дворічні бур’яни
- •Багаторічні бур’яни
- •Карта забур’яненості полів господарства
- •1.5.Структура посівних площ та урожайність с.Г. Культур у бригаді до розробки курсової роботи
- •Структура посівних площ та урожайність с.Г. Культур у бригаді господарства
- •1.6. Існуючі сівозміни в бригаді
- •Розрахунки продуктивності 1 га ріллі (проводиться по одному з основних сівозмін бригади (відділенні)
- •2. Проектування та освоєння удосконалених сівозмін
- •2.1 Структура посівних площ с.Г. Культур у сівозміні
- •2.2 Коротка характеристика та обґрунтування попередників для культур запроектованої польової сівозміни
- •Посівні площі у бригаді (відділенні)на рік освоєння удосконалених сівозмін та обґрунтування планової врожайності
- •2.3 Розробка удосконалених сівозмін
- •Можливі варіанти ланок розробленої сівозміни
- •Розроблена нова, удосконалена сівозміна для бригади
- •2.4 Агротехнічне обґрунтування прийнятих сівозмін
- •Розрахунки продуктивності 1 га ріллі (проводиться по одному з основних сівозмін бригади (відділенні)
- •2.5. План освоєння сівозміни
- •План переходу до нової сівозміни
- •2.6. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни
- •Ротаційна таблиця освоєної сівозміни
- •3. Система обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в сівозміні
- •3.1 Система обробітку ґрунту
- •Система обробітку грунту у польовій сівозміні
- •3.2 Заходи боротьби з бур’янами
- •План застосування хімічних заходів боротьби з бур’янами
- •3.3 Охорона праці та навколишнього середовища при роботі з гербіцидами
- •4. Господарська та економічна ефективність впроваджуваної сівозміни
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.4. Засміченість полів бригади
У зв'язку з великою кількістю бур'янів (понад 1500 видів) їх згруповано за найважливішими ознаками. Згідно з ботанічною класифікацією бур'яни поділяються на класи, порядки, родини, види та підвиди. Поділ на класи одно- і двосім'ядольних рослин, виділення окремих родин рослин має певне значення для системи захисту посівів проти бур'янів, в тому числі й під час застосування гербіцидів.
За місцем росту бур'яни відносять до посівних (сегетальних) і смітникових (рудеральних). Посівні бур'яни ростуть на полях, городах, луках, пасовищах, у садах, а смітникові – поблизу жител, тваринницьких приміщень, на узбіччях доріг, пустирях тощо. Багато бур'янів пристосувалися до життя і способів вирощування певних культур, залишившись типовими і специфічними їх засмічувачами. Так, специфічним засмічувачем льону є пажитниця польова та кукіль льоновий; проса – мишій сизий і зелений, плоскуха звичайна; озимих – метлюг звичайний, бромус житній і бромус польовий, підмаренник чіпкий, сокирки польовії та ін.
За характером живлення бур'яни поділяють на три групи: незелені рослини – паразити, зелені рослини – напівпаразити, зелені рослини – не паразити.
Рослини-паразити (незелені рослини) – нездатні до самостійного синтезу органічних речовин, оскільки не мають хлорофілу. Вони не мають також коренів, а використовують поживні речовини рослин-живителів. Бур'яни-паразити за місцем паразитування на рослинах поділяють на стеблові (повитиці) та кореневі (вовчки)
Рослини-напівпаразити (дзвінець безкрилий, перестріч польовий, кравник пізній, омела біла) приростають до коріння або стебел інших рослин та використовують їх поживні речовини, проте у них є зелене листя, вони засвоюють вуглекислий газ із повітря.
Зелені рослини-непаразити – це найчисленніша група бур'янів. Вони мають хлорофіл, зелене листя, у них відбуваються процеси асиміляції, коренева система використовує поживні речовини і воду з ґрунту.
За тривалістю періоду життя бур'яни поділяють на малорічні та багаторічні.
Малорічні бур'яни в свою чергу поділяють на ефемери, однорічні і дворічні, а однорічні – на ярі, зимуючі й озимі.
Багаторічні бур'яни залежно від способу вегетативного розмноження бувають кореневищними, коренепаростковими, стрижнекореневими, цибулинними, повзучими та ін.
У малорічних бур'янів повний цикл розвитку триває один-два роки. Розножуються вони тільки насінням, яке протягом життя утворюють один раз і після цього відмирають. До групи малорічних бур'янів належать ярі, зимуючі, озимі та дворічні бур'яни.
Малорічні бур'яни з дуже коротким періодом вегетації, які здатні за сезон дати 2-3 покоління, називаються ефемерами. До них належить, наприклад, мокрець, або зірочник середній, що ростуть на городах, у садах, зріджених посівах та на зволожених ґрунтах. Одна рослина мокрецю може дати до 25 тис. насінин, які зберігають життєздатність у ґрунті до 30 років. Ярі бур'яни за часом проростання насіння поділяють на ранні та пізні. Якщо сходи їх з'являються восени, вони гинуть після перших заморозків. До ранніх ярих бур'янів належить вівсюг звичайний, лобода біла, гречка розлога та татарська, редька дика, підмаренник чіпкий тощо.
Таблиця 3.1