67 Правовий режим земель, зайнятих об'єктами енергетичної системи: електрогенеруючими об'єктами та об'єктами транспортування електроенергії.

1. Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру І сонця та Інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.

2. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

До ч. 1. Землі енергетичної системи визначаються у коментованій нормі через їх склад. Землі енергетичної системи поділяються, таким чином, на дві складових: (1) землі під електрогенеруючими об'єктами та (2) під об'єктами транспортування електроенергії. Отже, формально не визнаються землями енергетичної системи землі під об'єктами, що забезпечують "централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України" (ст. 1 та ін. ЗУ "Про електроенергетику"). Такий підхід видається вірним, адже землі під такими об'єктами не потребують настільки специфічного правового режиму, як землі під генеруючими та передавальними об'єктами. Детальніше склад земель енергетики деталізується у розділі П ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів".

Розмір, внутрішня структура та конфігурація земельних ділянок під електрогенеруючими об'єктами визначаються проектною документацією на підставі чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Розмір, внутрішня структура та конфігурація земельних ділянок, наданих для потреб транспортування електроенергії, визначаються ДБН В.2.5-16-99 "Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об'єктів електричних мереж" та проектною документацією.

Для забезпечення належної експлуатації та охорони об'єктів енергетики, а також уникнення їх небезпечного впливу на населення та довкілля передбачається встановлення спеціальних зон: санітарно-захисних зон атомних електростанцій, зон спостереження атомних електростанцій, охоронних зон об'єктів енергетики, охоронних зон магістральних теплових мереж (ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"). Цим же законом (розділ III) визначено особливості використання земель в межах перелічених зон).

Ч.ч. 4,5 ст. 20 ЗУ "Про електроенергетику" передбачають влаштування навколо об'єктів електроенергетики санітарно-захисних зон (це узгоджується із загальними положеннями про санітарно-захисні зони ст. 114 ЗКУ - див. також коментар). Згідно із ч. 5 статті," [у] сі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися тільки за погодженням з власником об'єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом." Розміри та правовий режим санітарно-захисних зон визначаються Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів, затв. наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173, Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затв. наказом МОЗ України № 239 від 01.08.1996. Відповідно до. ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" розміри санітарно-захисних зон об'єктів енергетики залежно від їх конструкції та напруги мають встановлюватися КМУ, проте поки що це повноваження уряд не реалізував.

Дня об'єктів атомної енергетики встановлено особливий правовий режим, який поширюється і на відповідні земельні ділянки. Так, істотні особливості правового режиму санітарно-захисних зон об'єктів ядерної енергетики передбачені ст. 45 ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Ч. 5 статті встановлює режим санітарно-захисних зон, що мало чим відрізняється від режиму інших санітарно-захисних зон (див. ст. 114 ЗКУ та коментар до неї), проте ч. 6 ст. 45 передбачає, що " [в] икористання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією за умови обов'язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється." Порядок отримання такого дозволу визначено Порядком видачі дозволів на використання земель і водойм, розташованих в санітарно-захисній зоні ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об'єкта, затв. наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 16.01.2012 № 8.

Ч. 3 ст. 45 передбачає також влаштування у місцях розташування ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, крім санітарно-захисної зони, також зони спостереження. Згідно із ч. 4 статті," [р] озміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, узгоджуються з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і затверджуються місцевими Радами народних депутатів. У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом."

ЗУ "Про електроенергетику" передбачене влаштування заборонних зон та контрольованих зон гідроелектротехнічних споруд. Відповідно до ст. 1 Закону, "заборонена зона гідроелектротехнічних споруд - земельна ділянка, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водної акваторії верхнього і нижнього б'єфів на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об'єктів". У свою чергу, "контрольована зона гідроелектротехнічних споруд - позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами."

Відповідно до ч. 2 ст. 19-1 ЗУ "Про електроенергетику"," [д] оступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідроелектротехнічних споруд або уповноваженим ним органом". Таким чином, у заборонних зонах обмежується право загального землекористування. На підставі процитованої норми видано ПКМ від 31.03.2004 №416 "Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд".

Атомні електростанції охороняються відповідно до ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та ЗУ "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

Законодавство також передбачає особливості процедури надання земельних ділянок для розміщення певних об'єктів енергетичної системи. Так, наданню земельної ділянки для розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, повинно передувати прийняття за спеціальною процедурою рішення про розміщення відповідного об'єкту відповідно до ЗУ "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення". Таке рішення приймається ВРУ у формі закону за поданням КМУ "тільки в разі погодження їх розміщення на своїй території місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування" (ст. 2 Закону).

Для будівництва, розміщення та експлуатації об'єктів передачі енергії можуть використовуватись на праві земельного сервітуту (ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів").

Щодо встановлення навколо об'єктів енергетичної системи охоронних зон див. ч. 3 даної статті та коментар до неї.

Землі енергетичної системи (енергетики) займають 50,0 тис. га.

До ч. 2. Коментована частина передбачає можливість перебування земель енергетичної системи у будь-якій формі власності. Разом із тим, слід враховувати, що згідно із п."а" ч. 4 ст. 84 ЗКУ забороняється передача з державної до приватної власності земель атомної енергетики. Теоретично об'єкт атомної енергетики може бути споруджений на приватних землях. Враховуючи колосальну вартість такого будівництва, ймовірність цього є незначною.

До ч. 3. Ч. 3 ст. 76 ЗКУ, ч. 5 ст. 19 ЗУ "Про електроенергетику", ст. 24 ЗУ "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" передбачено влаштування навколо електричних мереж та інших особливо важливих об'єктів електроенергетики охоронних зон. Розміри та режим охоронних зон визначені ПКМ від 04.03.1997 № 209 "Про затвердження Правил охорони електричних мереж".