Представлення кожного з учасників (5 хв.) – у вільній формі або по заданому зразку учасники повідомляють коротку інформацію про себе по 2-3-х позиціях, виходячи з тематики дискусії).

2 фаза – Обговорення (основна розмова по проблемі) – містить оптимально 3-5 блоків

І.

1.1.

1.2.

1.3.

ІІ.

2.1.

2.2.

...

ІІІ. ....

Важливо уникати узагальнених точок зору з вуст учасників ("люди вважають", "прийнято вважати", "на думку більшості"), нас цікавить їхня особиста (суб’єктивна) думка.

Після кожного блоку можна підводити підсумок (словами: "Чи правильно я Вас зрозуміла? - ...", "Чи немає доповнень?").

3 фаза – завершувальна ("виходу"). Основна задача – "вивести" учасників з розмови, "знявши" можливі негативні чи емоційні враження, задати "інші" питання. Наприклад: " Як на Вашу думку, чи всі актуальні питання з даної теми ми обговорили? Чи немає чогось значущого, чого ми не торкнулися?"

Підведення підсумку:

• слова подяки;

• винагорода;

• "корисна" інформація;

• роздавальні матеріали.

Аналіз результатів групового обговорення

В процесі підготовки і проведення фокус-групи готуються наступні документи:

1. Характеристика ФГ:

• хто учасники;

• ціль, задачі;

• коли, де проводиться;

• хто задіяний у підготовці (у т.ч. модератор).

2. Критерії добору (анкета добору учасників);

3. Сценарій;

4. Запрошення;

5. Роздатковий матеріал;

6. Необхідне оснащення й устаткування (перелік і хто забезпечує);

7. Структура звіту;

8. План-графік підготовки.

Документи, що готуються після проведення фокус-групи:

1. Паспорт ФГ;

2. Список учасників;

3. Аудіо- (відео-) запис;

4. Звіти модераторів;

5. Стенограма (транс крипт);

6. Технічний звіт (проблеми рекрутування, проведення, мотивації, ...);

7. Аналітичний звіт;

8. Цитатник або відеокомпеляція;

9. Висновки і рекомендації.

Структура звіту про проведення фокус-групи (окремої):

1. Місто

2. Установа (організація), що організувала ФГ

3. Місце проведення (яке приміщення, умови в ньому);

4. Дата, час проведення

5. Модератор, асистенти (якщо ще хтось був присутній, вказати його із зазначенням посади)

6. Кількість учасників, їх характеристика (вік, освіта, тип – за яким формувалася ФГ)

7. Процедура відбору (хто саме здійснював рекрутинг, які виникали проблеми в мотивуванні для участі у ФГ, що саме стимулювало до участі найкраще)

8. Атмосфера під час проведення ФГ, проблеми спілкування, бажання брати участь, оцінка щирості, емоційності, тощо.

9. Узагальнені коментарі та висновки відповідно до завдань проекту

10. Стенограма обговорення (разом із аудіо- чи відеозаписом)

11. Зауваження до робочого сценарію та методичного забезпечення

12. Пропозиції по вдосконаленню сценарію ФГ.

Види звітів:

• усний (презентація на 5 хвилин плюс 10 хвилин – на відповіді й запитання);

• короткий письмовий (приблизно 20 стор.): вступ, методика, характеристики, за якими відбиралися учасники; основні результати – згідно структури сценарію, короткі рекомендації;

• детальний аналітичний звіт (обсяг 60-80 с.) – короткий звіт, уточнення, цитати по кожному блоку.

Питання та завдання для самоперевірки

1. В чому полягають Особливості ФГІ як методу збору соціологічної інформації?

2. Якими способами відбираються учасники ФГІ?

3. Опишіть методику проведення ФГІ.

4. В чому полягає специфіка методів аналізу результатів групового обговорення?

5. Розробіть гайд фокус-групи за обраною підгрупою темою.

Практичне заняття 18

Критерії якості результатів соціологічних досліджень

План

1.Характеристики якості соціологічного дослідження.

2.Типи помилок.

3.Методи оцінки якості результатів соціологічного дослідження.

Основні теоретичні відомості

Якість соціологічного дослідження - його інтегральна характеристика. Вона визначається якістю мети дослідження, якістю засобів (наприклад, економічність, оперативність), якістю процесу дослідження (наприклад, етичні аспекти взаємодії з об’єктом дослідження) та якістю результату дослідження.

Якість результату дослідження визначається його важливістю (теоретичною значимістю та практичною актуальністю) та достовірністю, під якою розуміється відповідність висновків, які зробив до­слідник (відповідність теорії, побудованої в результаті дослідження), адекватність отриманого знання об’єкту, що досліджується. В свою чергу, достовірність результатів соціологічного дослідження залежить як від якості емпіричних даних, отриманих в ході дослідження, так і від коректності теоретичних висновків, які зроблені на під­ґрунті цих даних, тобто від якості соціологічної інформації та від якості теорії, яка використовувалась для її інтерпретації (від логіки та методології дослідження, формальних методів аналізу даних). Для найбільш загальної характеристики якості методів переходу від емпіричних даних до теоретичних висновків використовується поняття істинності теорії, а для найбільш загальної характеристики якості емпіричних даних - надійність соціологічної інформації.

Основні поняття: якість соціологічної інформації, якість соціологічного дослідження, надійність, достовірність, обґрунтованість, точність, правильність, стійкість.

Література: [6], [8], [21], [22], [26].

Характеристики якості соціологічного дослідження

Під надійною розуміють інформацію, в якій (відносно) немає помилок, тому подальша конкретизація поняття надійності здійснюється через перерахування помилок, які контролюються в соціологічному дослідженні.

Обґрунтованість (валідність) інформації - ймовірність відсутності теоретичних помилок. Отримані дані обґрунтовані, якщо є вірними теоретичні положення, що лежать в підґрунті процедури вимірювання, тобто дослідник вимірює саме ту якість об’єкта, що досліджується, яку треба виміряти. Виокремлюють два види обґрунтованості - теоретичну (або конструктну) та емпіричну (обґрунтованість за критерієм).

Точність – ймовірність відсутності випадкових помилок, пов’язаних із процедурою та інструментом дослідження. Теоретичним показником величини випадкової помилки є дисперсія розподілу респондентів біля істинного значення ознаки.

Правильність – ймовірність відсутності систематичних помилок, пов’язаних із процедурою та інструментом дослідження. Вимірювання правильності здійснюється шляхом висування гіпотез про наявність систематичних помилок та перевірки ціх гіпотез.

Репрезентативність – ймовірність відсутності помилок відбору. Це здатність вибіркової сукупності відтворювати основні параметри генеральної сукупності.

Типи помилок

Теоретичні помилки - пов’язані з недоліками спеціальної методології, тобто теорії розробки методичних засобів соціологічного дослідження.

Інструментальні помилки - пов’язані з недоліками методики (наприклад, з недоліками у відборі одиниць дослідження та вимірювання їх характеристик).

Помилка вимірювання - відмінність результату вимірювання від істинного значення величини, що вимірюється. Розрізняють два види помилок вимірювання: систематичні помилки (при даних умовах проведення вимірювання мають певне значення, наприклад, помилки інструменту вимірювання) та випадкові помилки (є результатом взаємодії великої кількості незначних (якщо їх розглядати окремо) факторів).

Методи оцінки якості результатів соціологічного дослідження

Найпростіший спосіб перевірки інформації на предмет її обґрунтованості – логічні розмірковування на основі досвіду і здорового глузду. Але слід пам’ятати, що вони не є прямим доведенням того, що вимірюється саме запланована якість.

"Тест за еталонною групою" – більш сильний прийом перевірки інструмента на обґрунтованість. Суть його полягає у співставленні даних, отриманих за шкалою, з достовірними відомостями про об’єкт дослідження. Так, наприклад, шкала ставлення до дотримання правових норм правопорушників співставляється із еталонною групою законослухняних громадян. Дихотомізація полярних груп за шкалою повинна співпадати з фактичною поляризацією еталонних груп в межах припустимої похибки, величина якої залежить від завдань дослідження.

Пошук незалежного критерію є різновидом зовнішнього контролю надійності для виміру того самого об’єкта або властивості. Наприклад, співставлення показників вмонтованого в телевізор прибору-реєстратора із результатами опитування про частоту і тривалість перегляду телепрограм може визначити обґрунтованість даних опитування. Іноді у якості незалежного критерію беруться соціологічні дані, отримані за допомогою використання іншого методу.

Метод судей для відбору пунктів шкали базується на використанні експертів – фахівців у певній сфері. Вони вирішують, у яких одиницях потрібно вимірювати заплановану властивість, які поняття обрати для побудови шкали.