Практичне заняття 16 Якісна стратегія дослідження. Загальна характеристика якісних методів збору інформації

План

1.Поняття якісної стратегії дослідження. Основні відмінності від кількісної стратегії.

2.Процедура відбору в якісних соціологічних дослідженнях. Загальна схема.

3.Аналіз даних в якісних соціологічних дослідженнях.

Основні теоретичні відомості

Якісні дослідження використовуються для виявлення мотиваційних аспектів поведінки респондентів, персональних очікувань, уявлень, цінностей і т.п. На відміну від кількісних досліджень, що ґрунтуються на статистичних процедурах, якісні дослідження носять нестандартизований характер. Вони направлені на вивчення широкого спектру проявів об’єкта і відслідковують не його кількісні закономірності, а орієнтуються на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Одна з переваг методу – надання можливості респондентам вільно висловлюватися, що сприяє розкриттю їх внутрішніх цінностей та переживань, стимулює їх креативний потенціал.

Найчастіше якісні методи використовуються для вирішення таких завдань:

Дослідження іміджу марки/кандидата, основних раціональних та емоційних складових іміджу, переваг та недоліків марки/кандидата

Виявлення специфіки та типових моделей поведінки споживачів/електоральної поведінки

Вивчення основних стимулів та бар’єрів до споживання марки/голосування за кандидата чи партію

Виявлення нереалізованих потреб респондентів щодо певної ринкової категорії

Тестування рекламних концепцій та макетів рекламних матеріалів (відеороликів, рекламних листівок, програм політичних партій і т.п.)

Тестування концепції нового продукту чи створення нового продукту

Основні поняття: якісна і кількісна стратегія, репрезентативність, тріангуляція.

Література: [7], [13], [30].

Поняття якісної стратегії дослідження. Основні відмінності від кількісної стратегії

Ведучи мову про співвідношенні кількісних і якісних методів у соціологічних дослідженнях, слід підкреслити, що, якщо кількісні методи націлені на виявлення кількісних ознак соціальних процесів, то якісні методи звернені на якісний бік цих процесів. Якісна дослідницька стратегія спрямована на пошук різноманітності можливих думок та моделей поведінки, незалежно від їхньої кількісної розповсюдженості.

Кількісні методи ставлять у центр розгляду загальні закономірності, у яких зі складної феноменології окремих випадків виводяться повторювані чи загальні ознаки. Тим самим, на відміну від якісних методів, не враховується одиничне і особливе у предметі дослідження та ситуації.

Якісні методи можуть бути спрямовані на опис як особливих, специфічних явищ, так і на дослідження звичних, розповсюджених, повсякденних фактів з позицій феноменологічного підходу.

В таблиці наводиться порівняльний аналіз якісної та кількісної стратегій соціологічного дослідження.

СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
Парадигма кількісного підходу	Парадигма якісного підходу
Теоретико-методологічна база
Реалізм Достовірне, об’єктивне знання Опис логічних зв’язків між окремими параметрами	Феноменологія Релятивізм Опис загальної картини події чи явища
Фокус аналізу
Загальне, генеральне Класифікація шляхом ототожнен­ня подій, випадків В центрі уваги - структури; зовнішнє: об’єктивне	Особливе, приватне Опис подій, випадків В центрі уваги - людина; внутрішнє: суб’єктивне
Дослідницькі цілі, завдання
Дати причинне пояснення Виміряти взаємозв’язки	Інтерпретувати, зрозуміти те, що спостережуться Концептуалізувати
Одиниці аналізу
Факти, події	Суб’єктивні значення, почуття
Валідність (надійність)
Достовірне повторення встанов­лених	Реальна насиченість інформації зв’язків
Логіка аналізу
Дедуктивна: від абстракцій - до фактів шляхом операціоналізації понять	Індуктивна: від фактів - до концепцій
Стиль
Жорсткий, холодний Систематизація	М’який, теплий Уявлення про...

Процедура відбору в якісних соціологічних дослідженнях. Загальна схема

Відбір (рекрутинг) респондентів у якісному соціологічном удослідженні починається з формування теоретичної вибірки, а саме: визначення критеріїв відбору. Здебільшого це спрямований відбір. Планування вибірки полягає у визначенні ознак, за якими буде здійснюватися пошук респондентів.

Розрізняють такі типи респондентів:

• типові представники досліджуваної спільноти;

• маргінали;

• екстремальні представники (девіанти, наприклад, терористи);

• видатні особистості.

Наступним кроком визначається обсяг вибірки. Він залежить від різноманітності визначених типів респондентів. Ця кількість може досягати 100 респондентів, але, зазвичай буває достатньо і 20 випадків.

Окрім методу теоретичної вибірки, часто застосовують також метод снігового кому. Він є незамінним при пошуку важкодоступних респондентів (наприклад, жінок секс-бізнесу, гомосексуалістів, ВІЛ-інфікованих тощо). Процедура зводиться до пошуку знайомих, потім – "знайомих знайомих" і т.д. – доти, поки не буде набрана необхідна кількість учасників.

Аналіз даних в якісних соціологічних дослідженнях

Аналіз результатів якісного соціологічного дослідження – дуже трудомістка процедура. Починається вона з транскрибування – переведення в текстовий формат відео- або аудіозапису інтерв’ю. В процесі розшифровки враховується необхідна ступінь редагування (вона залежить від завдань дослідження).

Наступний етап – аналітичний щільний опис даних. Ця стратегія базується на кількох прочитаннях тексту. Перше прочитання дає загальне бачення тексту, друге – відбувається із прибиранням усього зайвого, відбувається розробка первинних кодових заміток. На цьому етапі ведуться "мемос" – первинні коментарі. В тексті виділяються "секвенції" – шматки тексту, що містять завершений сюжет. Третє прочитання дає можливість вибудовувати епізоди в залежності від завдань дослідження (наприклад, в біографії виділяти життєві цикли або сфери життєдіяльності). Таким чином відбувається сегментування – розбиття тексту на змістові одиниці.

Існує й інша стратегія – кодування, розроблена Глейзером і Страуссом в концепції "Grounded Theory". Вони виділяють такі види кодування:

• відкрите (називаються секвенції, без пошуку взаємозв’язків з іншими частинами тексту);

• осьове – пошук зв’язку між ключовими категоріями і темами;

• вибіркове – спрямоване відшукування підтем в залежності від завдань аналізу тексту.

Далі відбувається концептуалізація отриманих даних, мета якої – співставити реальні дані із теоретичним знанням та отримати міні-теорію досліджуваного явища. Паралельно відбувається категорізація – систематизація даних у певний клас наукових понять, категорій. Найціннішим результатом якісних досліджень є нові типології досліджуваних явищ.

Закінчує якісне дослідження процедура тріангуляції – перевірка надійності та достовірності отриманих результатів. Можливі такі способи перевірки:

• перехресна інтерпретація даних кількома дослідниками із подальшим співставленням результатів;

• подання звіту експертам з досліджуваної проблеми;

• звірювання результатів з даними, отриманими у інший спосіб (іншими соціологічними методами);

• співставлення із даними, отриманими іншими дослідниками або у інший час.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Розкрийте поняття якісної стратегії дослідження. Основні відмінності від кількісної стратегії.

2. Опишіть загальну схему процедури відбору в якісних соціологічних дослідженнях.

3. Як відбувається аналіз даних в якісних соціологічних дослідженнях? Розробіть загальну схему аналізу даних в якісних дослідженнях.

Практичне заняття 17

Фокусоване групове інтерв’ю

План

1.Призначення і види групових інтерв’ю.

2.Етапи і процедура проведення ФГІ.

3.Аналіз результатів групового обговорення.

Основні теоретичні відомості

Метод фокус-груп – один з якісних методів соціологічних досліджень – являє собою групове цілеспрямоване (напівстандартизоване) інтерв’ю, що проходить у формі групової дискусії й орієнтоване на одержання від її учасників "суб’єктивної інформації" про їхнє ставлення до тієї чи іншої проблеми, про мотиви їхньої поведінки в тій чи іншій ситуації.

Основним механізмом ФГІ можна вважати групову дискусію (а не просто чергування запитань і відповідей респондентів). Респонденти мають більше свободи у виборі форми презентації своїх думок та вражень щодо заданої теми. Групова динаміка стимулює виникнення нових запитань, а предмет розмови може набувати несподіваних напрямів.

Фокусовані групові інтерв’ю - якісний метод збирання інформа­ції, що базується на дискусії між респондентами з приводу пробле­ми, яка вивчається. У таких дискусіях беруть участь 6-12 респондентів, не знайомих один з одним. Фокус-групи спрямовані на отримання якісної інформації щодо думок, очікувань людей крізь призму їх індивідуального досвіду.

Основні поняття: групове інтерв’ю, сценарій ФГІ, процедура ФГІ, рекрутинг учасників.

Література: [5], [7], [13], [17], [30].

Призначення і види групових інтерв’ю

Мета ФГІ — отримання палітри різноманітних думок учасників, а не досягнення групового консенсусу (як у методиці "мозкового штурму").

Специфіка ФГІ у порівнянні з серією індивідуальних інтерв’ю:

• дешевше, ніж серія індивідуальних інтерв’ю;

• виграш у часі;

• наявність співучасників може підвищити мотивацію, а може стати перепоною (залежно від теми);

• формування груп за принципом гомогенності учасників.

У 1953 році американський психолог Алекс Осборн запропонував метод мозкового штурму (brain storming) як засіб генерації ідей та вирішення завдань. При цьому він враховував два фактори - є люди, які добре генерують ідеї, але погано справляються з аналізом. І навпаки - більшість людей схильні до критичного аналізу ідей, а не до їх генерації. Мозковий штурм дозволяє впорядкувати метод спроб та помилок, невпорядкованість цього методу він довів до аб­солютної хаотичності, завдяки чому з’явилась нова якість при генеруванні ідей. Головними правилами мозкового штурму є:

• на першому етапі штурм веде група генераторів, до неї повинні входити люди самих різних інтересів та спеціальностей;

• генерацію ідей ведуть вільно висловлюючи будь-які ідеї, в тому числі фантастичні, нереальні та жартівливі, притримуючись жорсткого регламенту на штурм;

• ідеї висловлюються без обґрунтування, за можливістю фіксуючи на плівку в момент штурму;

• в момент мозкового штурму заборонена будь-яка критика, в будь-якому прояві;

• між учасниками штурму повинні бути доброзичливі відносини;

• на другому етапі проводиться експертиза ідей, її веде група експертів-технологів, причому окремо від генераторів. Тут прискіпливо обдумуються всі ідеї.

Недоліком мозкового штурму є трудомісткість, низькі можливості керування напрямком мислення, за циклювання на певному колі рівнозначних ідей.