1.1.4 Радіоактивне зараження

Серед вражаючих чинників ядерного вибуху радіоактивне зараження займає особливе місце, оскільки його дії може піддаватися не тільки район, прилеглий до місця вибуху, але і місцевість, видалена на десятки і навіть сотні кілометрів. При цьому на великих площах і на тривалий час може створюватися зараження, що представляє небезпеку для людей і тварин. Про це сьогодні реально нагадує аварія на Чорнобильській АЕС.

На радіоактивно зараженій місцевості джерелами радіоактивного випромінювання є:

• уламки (продукти) поділу ядерної вибухової речовини;

• наведена активність в ґрунті і інших матеріалах;

• частина ядерного заряду, що не розділилася.

При вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти підіймаються разом з хмарою вибуху, перемішуються з частинками ґрунту і під дією висотних вітрів пересуваються на великі відстані. По ходу пересування хмари вони випадають, заражаючи місцевість і утворюючи так званий радіоактивний слід (рисунок 2.2).

Рівні радіації на вісі сліду наземного вибуху на 1 годину після вибуху (при оцінці обстановки методом прогнозування) визначаються табличним способом ([3] с. 249-251 або [5] таблиця 1.12 с. 21-23).

Слід радіоактивної хмари на рівнинній місцевості при незмінних напрямку і швидкості вітру має форму витягнутого еліпса. Його умовно розподіляють на чотири зони:

• помірного забруднення (зона А)

• сильного забруднення (зона Б)

• небезпечного забруднення (зона В)

• надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г).

Розміри зон забруднення на сліді радіоактивного забруднення місцевості (при оцінці обстановки методом прогнозування) визначають табличним способом, ([3] с. 247 або [5] таблиця 1.13 с. 24).

1.1.5 Електромагнітний імпульс

Електромагнітний імпульс (ЕМІ) ядерного вибуху уявляє собою електромагнітне поле, яке виникає в результаті взаємодії гамма-випромінювання, що утворюється при вибуху, з атомами навколишнього середовища. Енергія ЕМІ розподілена в широкому діапазоні частот (від декількох герц до декількох мегагерц).

Район, де кванти гамми взаємодіють з атмосферою, зветься районом джерела ЕМІ. Щільна атмосфера поблизу земної поверхні обмежує область розповсюдження квантів гамми (середня довжина пробігу складає сотні метрів), тому при наземному вибуху район джерела займає площу всього в декілька квадратних кілометрів і приблизно співпадає з районом, де впливають інші вражаючі чинники ядерного вибуху (УХ,СВ та ПР).

При висотному ядерному вибуху кванти гамми можуть пройти сотні кілометрів до взаємодії їх з атомами атмосфери. Тому розміри району джерела ЕМІ можуть досягати сотень і тисяч квадратних кілометрів.

Основними параметрами ЕМІ, що визначають його уражаючу дію, є характер зміни напруженості електричного і магнітного полів в часі (форма імпульсу та його амплітуда).

За формою ЕМІ - це електромагнітний імпульс з крутим переднім фронтом і тривалістю в декілька десятків мілісекунд.

При вибуху боєприпасів великої потужності амплітуда ЕМІ може досягати десятків тисяч вольт на метр.

ЕМІ безпосередньо на людину не впливає.

Під впливом ЕМІ в лініях та приладах електропередачі, зв'язку, управління і сигналізації, в антенах радіостанцій і т. і. можуть наводитися ЕРС великої амплітуди, що може привести до виходу їх з ладу.

Особливо схильна до дії ЕМІ радіоелектронна і обчислювальна техніка, виконана на напівпровідникових приладах і інтегральних мікросхемах.

За відсутності відповідного захисту, електро - і радіотехнічні системи, прилади і пристрої виходять з ладу або дають збої.