Подача хвилинна

S_хв=Sn,

де S – подача на один оберт, мм/об;

n – число обертів оброблюваної заготовки або ріжучого інструменту за хвилину.

Подача на зуб, мм/зуб, під час роботи багатолезовим інструментом.

S_z= , (4)

де S_хв – хвилинна подача;

Z – число зубів ріжучого інструменту.

Подачу під час чорнової обробки вибирають максимально можливу, враховуючи жорсткість та міцність системи верстат пристосування  інструмент  заготовка, потужність приводу верстата, міцність твердосплавної пластинки. Під час чистової обробки  залежно від вимог до точності та шорсткості поверхонь.

Швидкість різання vp, м/хв

V_P=VR_HVR_ПVR_UV, (5)

де V – швидкість різання;

R_HV,R_ПV,R_VU – коефіцієнти, якість оброблюваного матеріалу, стан поверхні заготовки, якість матеріалу інструмента.

Частота обертання n_Р, хв^-1, або число подвійних ходів.

Для токарної, свердлильної, шліфувальної обробок:

n_p= , (6)

де D – діаметр оброблюваної заготовки або різального інструменту.

За паспортними даними верстата визначають n, близьку до розрахункової n_P. У довідниках з металорізальних верстатів, зазвичай, вказують частоту обертання шпинделя n_max і n_min.

З визначення геометричної прогресії випливає, що:

n_max=n_min^m-1, (7)

де φ – знаменник ряду;

m – загальне число ступенів швидкості відповідного елемента верстата. Виходячи з цього, можна визначити будь-яку одну з чотирьох величин:n_max, n_min,φ або m, якщо відомі значення всіх інших

^m-1= . (8)

Фактична швидкість різання, м/хв

V= . (9)

Стійкість інструменту T

Значення Т для одноінструментальної обробки вибираються з довідників для різних видів обробки. Під час багатоінструментальної обробки T_МІ визначається як:

T_MI=TR_T , (10)

де T – стійкість інструменту, який лімітує;

R_T – коефіцієнт зміни періоду стійкості під час багатоінструментальної обробки.

Норма штучного часу T_Шт

Норма штучного часу знижується за рахунок основного та допоміжного часу і розраховується за рівняннями:

Т_Шт= t_O + t_B + t_T + t_Орг+ t_П ; (11)

T_Шт= t_On + ; (12)

t_On = t_O + t_B, (13)

де t_O – основний технологічний час (визначається розрахунком);

t_B – допоміжний час (визначається за довідниками);

t_T,t_Opг,t_П – час технічного, організаційного обслуговування та регламентованих перерв (беруться з довідкових даних або визначаються у відсотках від t_On);

α,β,γ – коефіцієнти, що визначають, відповідно, час технічного, організаційного обслуговування та час на перерву в роботі (α≈6%, β≈0,6...8%, γ ≈ 2,5 %).

Основний час t_O визначається з рівнянням:

t_O = L * i/S_M, (14)

де L – довжина оброблюваної поверхні або розрахункова довжина переміщення інструменту;

i – число робочих ходів у даному переході.

L = l + l_Bp + l_Cx + l_Пp, (15)

де l – довжина оброблюваної поверхні;

l_Вр – довжина врізання інструменту;

l_Сх – довжина сходу інструменту з оброблюваної поверхні;

l_Пр – довжина зняття пробної стружки (для одиничного виробництва).

Основний час на виконання операції залежить від схеми її побудови. Так, при обробці однієї заготовки та послідовному виконанні технологічних переходів, основний час містить суму часу виконання всіх переходів.

t_O = .

За умов паралельної схеми обробки t_O визначається одним лімітуючим (найбільш тривалим) переходом з обробки поверхні:

t_O = t_O.Л.

За умов паралельно-послідовної схеми, коли одночасно ведеться обробка поверхонь заготовок в декількох позиціях лімітуючих переходів:

t_O= .

Трудомісткість виготовлення партії деталей (серійне виробництво)

T_парт = T_П.З. + t_Штn_Д , (16)

де Т_П.З. – підготовчо-заключний час на ознайомлення з кресленням деталі, налагодження обладнання та пристосування, отримання їх зі складу та здача після закінчення роботи;

n_Д ^– число деталей партії:

n_Д= , шт. (17)

де N – річна програма випуску деталей, шт.;

α – число днів на які необхідно мати запас деталей;

F – число робочих днів у році.

Норма штучно-калькуляційного часу

T_Шт.К.=T_Шт+ .

Практична частина

Завдання 1

Для верстата 1А730 n_max = 710 хв^-1, n_min = 56 хв^-1 і m= 12. Знайти n, якщо розрахункова частота обертання n_P = 250 хв^-1.

Вирішення

Знаходимо^m-1= .

^12-1= = 12,67  12,7

З таблиці знаменника ряду знаходимо φ¹¹ = 12,64, що відповідає φ= 1,26, знаходимо найближче менше значення за формулою ^x= .

^x = = 4,46.

З таблиці вибираємо найближче значення, відповідне 4,46 . Найближче менше число є 4,00 (φ^x= 4,00).

Тоді n = 56 * 4,00 = 224 хв^-1

Примітка

φ вибирають з таблиці Брадіса або з довідника машинобудівника.