Сильний приступ голосного (der Knacklaut)

Німецькі початкові голосні вимовляються з так званим сильним приступом. Сильний приступ забезпечує роздільну вимову початкового голосного слова від попереднього слова. Утворюється він так: голосові зв’язки перед початком вимовляння голосного легко змикаються (але не стискаються!); потік повітря розриває цю змичку, утворюючи легкий шум – ляск. Цей шум, що передує вимовлянню голосного, називається сильним його приступом.

Прослухайте. Вимовить: [ ’α: - ’α: - ’α: - ’а – ’а – ’а]

Фонеми [ f ], [ s ]

Вимова німецьких глухих приголосних [ f ], [ s ] близька до вимови відповідних українських приголосних. Німецькі приголосні більш шумні, що пояснюється більшою загальною напруженістю артикуляцій у німецькій мові.

Буквене зображення звуків [ f ] , [ s ]

Звук	Буква	Положення в слові	Приклади
[ f ]	f, ff, v, ph	на початку, в середині та в кінці слова	fast, paff, Vater, Phаse
[ s ]	s, ss, ß	у кінці слів і морфем та перед приголосними	was, Fass, groß, Fest

Прослухайте. Вимовте: [ fα: - fα: - fα: ] [ ’α:f – ’α:f – ’α:f ] [ ’af – ’af – ’af] [ ’α:s – ’α:s – ’α:s ]

[ ’as – ’as – ’as ].

Фонема [ t ]

Артикуляція німецького глухого приголосного [ t ] дещо відрізняється від української артикуляції. При вимовлянні німецького [ t ] змичка утворюється між передньою спинкою язика і альвеолами, причому кінчик язика впирається у верхній край верхніх зубів.

Крім того, артикулювання [t] супроводжується в німецькій мові так званим придихом, завдяки якому приголосний набирає особливого звучання: після приголосного чути слабкий сторонній звук, що нагадує [ h ]. Ця властивість звучання особливо помітна перед наголошеним голосним. Придих, або аспірація, досягається енергійним видихом при вимовлянні приголосного.

Буквене зображення звука [ t ]

Звук	Буква	Положення в слові	Приклади
[ t ]	t, th	на початку, в середині і кінці слова	Tat, Thema, Taten
[ t ]	tt, dt	в середині і кінці слова після короткого голосного	satt, Stadt
[ t ]	d	в кінці слова	Bad, Sand

Прослухайте. Вимовте: [ tα: - tα: - tα: ] [ ’at – ’at – ’at ] [ tα:t – tα:t – tα:t ]

Фонеми [ b, d, g, v, z ]

Німецькі дзвінкі приголосні [ b, d, g, v, z ] вимовляються менш дзвінко, ніж українські. За діючим мовним органом і за способом артикуляції вони близькі до українських, крім звука [ d ], який артикулюється так само, як відповідний глухий [ t ]. В кінці німецьких слів та морфем (кореня, префікса) дзвінкі приголосні оглушуються, в українській мові оглушення не відбувається або відбувається лише частково.

Буквене зображення звуків [ b, d, g, v, z ]

Звук	Буква	Положення в слові	Приклади
[ b ]	b	на початку і в середині слова між голосними	Bad, Bahn
[ d ]	d	на початку і в середині слова	das, baden
[ g ]	g	на початку і в середині слова між голосними	Gast, Tage
[ v ]	w, v	на початку і в середині слова	was, Visum
[ z ]	s	перед голосними і між ними	so, Saat, Vase

Прослухайте. Вимовте: [bα: dα: gα: vα: zα:]