Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ. фонет курс 2 курс (1).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.01 Mб
Скачать

Вступно-фонетичний курс

Урок 1

Фонетика

Основні особливості німецьких приголосних

Німецькі приголосні звуки характеризуються такими особливостями, які відрізняють їх від українських приголосних:

  1. відсутністю протиставлення палаталізованих (м’яких) і непалаталізованих (твердих) приголосних. В німецькій мові всі приголосні тверді.

  2. відсутністю пом’якшення німецьких приголосних перед голосними переднього ряду.

  3. деяким оглушенням дзвінких приголосних. Німецькі дзвінкі приголосні вимовляються не так дзвінко, як українські; німецькі дзвінкі ближчі до відповідних їм глухим.

  4. відсутністю подвоєння приголосних. У німецькій мові нема подвоєних і довгих приголосних (крім випадків, коли однакові приголосні зустрічаються на стику префікса і кореня, кореня і суфікса тощо).

  5. наявністю аспірації. Німецькі глухі проривні приголосні [ р, t, k ] вимовляються з так званим придихом, тобто їхня вимова супроводжується шумним видихом (крім кількох окремих позицій).

Основні особливості німецьких голосних

Характерними особливостями німецьких голосних, які відрізняють їх від українських, є такі:

  1. довгота і короткість голосних. У німецькій мові розрізняють довгі й короткі голосні як окремі фонеми. Це означає, що тривалість голосного (довгота і короткість) може змінювати смислове значення слова.

  2. з довготою і короткістю голосних німецької мови тісно пов’язана відмінність їх за якістю, тобто за ступенем закритості чи відкритості. Як правило, довгі голосні бувають закритими (спинка язика вище піднята до піднебіння), а короткі – відкритими (прохід між спинкою язика і піднебінням ширший).

  3. сильне м’язове напруження всього мовного апарата при вимові голосних (крім [ ә ] ). З ними пов’язана така властивість німецьких голосних, як збереження ними якості звучання в ненаголошених позиціях. Довгі голосні у ненаголошеній позиції стають напівдовгими, але якість звучання – закритість чи відкритість – зберігається. Короткі голосні в ненаголошених позиціях також вимовляються чітко і ясно.

Значною напруженістю артикуляцій звуків німецької мови пояснюється і чітка вимова голосних, відсутність призвуків інших голосних.

  1. сильний приступ голосного на початку слова та кореня. Цей сильний приступ перешкоджає злиттю даного слова з попереднім в одну звукову групу.

  2. більш активна участь губ в артикулюванні голосних. У німецькій мові значно більше лабіалізованих голосних, ніж в українській.

Фонеми [α: ], [a]

В німецькій мові є довгий [α:] і короткий [а]. За якістю, тобто за ступенем закритості чи відкритості, вони майже не відрізняються один від одного. Обидва вимовляються з відносно широко відкритим ротом. Губи не округлені, верхня губа трохи напружена, язик лежить плоско, впирається кінчиком у нижні зуби. Задня спинка язика трохи піднесена до м’якого піднебіння.

Буквене зображення звуків [α:], [a]

Звук

Буква

Положення в слові

Приклади

[ а ]

а

в закритому складі

das, was

[α: ]

а, аа, аh

у відкритому та потенційно-відкритому складі

da, Saat, Tag