Фонема [і:]

Голосний переднього ряду [і:] – довгий закритий звук. При його вимовлянні куточки губ розведені, але так, що губи не облягають щільно зубів. Середня спинка язика максимально піднесена до середини твердого піднебіння. Кінчик язика впирається у нижні зуби.

Буквене зображення звука [ і:].

Звук	Буква	Положення в слові	Приклади
[ і: ]	i, ie, ih, ieh	у відкритому та потенційно-відкритому складі	Tiger,die, ihm, ziehen

Прослухайте. Вимовте: [’і:...’і:...’і:..].

Фонема [l]

За способом артикуляції приголосний [l] середній між українським твердим [л] і м’яким [л’].При вимовлянні німецького [ l ] кінчик язика притиснутий до альвеол. Бокові краї язика не торкаються верхніх зубів, в результаті чого між ними виникає щілина, через яку і проходить повітря при вимовлянні звука.

Буквене зображення звука [l].

Звук	Буква	Положення в слові	Приклади
[ l ]	l	на початку, середині і кінці слова	Land, bald, mal
[ l ]	ll	в середині і кінці слова після короткого голосного	stille, Ball

Прослухайте. Вимовте: [l…l…l...].

Фонема [ ŋ ]

Одним з найважчих для постановки звуків німецької мови є приголосний [ŋ]. Артикуляція його невластива українській мові. Звук [ŋ] є по суті носовим варіантом задньоязичного змичного дзвінкого [g]. При постановці [ŋ] рот треба відкрити ширше, ніж при [g], кінчик язика міцно впирається в нижні зуби. Задня спинка язика при цьому піднесена до м’якого піднебіння і утворює з ним змичку, хоч і досить слабку. Маленький язичок опущений, і потік повітря проходить через носову порожнину.

Буквене зображення звука [ŋ].

Звук	Буква	Положення в слові	Приклади
[ŋ]	ng	в середині і кінці слова після короткого голосного	singen, lange, bang

Прослухайте. Вимовте: [ŋ...ŋ...ŋ...].

Правила читання

1. Буквосполучення ng вимовляється в середині і кінці слова як один носовий звук [ŋ]: lang [laŋ].

2. Буквосполучення nk читається як звукосполучення [ŋk]: Bank [baŋk].

3. Буквосполучення qu читається як звукосполучення [kv]: Quant [kvant].

4. Буква х читається як звукосполучення [ks]: Axt [’akst], Text [tεkst].

5. Буквосполучення ie, ih, ieh вимовляється як довге [ і: ]: sie, ziehen, ihr.

6. Голосний a перед сполученням rt, rzt читається в наступних словах як довге [α:] Art [’α:rt] (вид, сорт), zart [tsα:rt] (ніжний), Bart [bα:rt] (борода), Arzt [’α:rtst] (лікар).

Вправи

1. Послухайте. Вимовте увулярний [R]:

vα:r trα:t brant draŋ varm kυrt tυrm triŋkәn

pα:r rα:t brα:f drα:t park vυrf virt trα:gәn

fα:rt rant brυst drυk vartәn varm firn briŋәn

2. Прослухайте. Вимовляйте вібрант [R] напружено, довго і дзвінко:

Arm Kragen graben rief

warm Krug gruben Riff

Kraft Gras Rose Krieg

krank Gruß Rosse Irma

3. Прочитайте.

Kurt fahren Haar raten fragen trinken

Kurz Fahrt war rund tragen bringen

Durst Paar warm Rand graben warten

4. Прослухайте. Слідкуйте за вокалізацією [ɐ] та [ɐ]:

Mutter Wasser Fieber mir vier Natur

Vater Zimmer Hunger dir Tier Mixtur

Bruder Futter Nummer wir Bier Partitur

Gießer Mieter wieder fuhr Uhr Literatur

Gitter bitter Winter nur hier Garnitur

5. Прочитайте. Не допускайте дифтонгізації [u:] і [і:]:

Ruf Krieg Ruhm Kriese Riese

Gruß Brief ruft Briese Frieden

6. Прослухайте. Вимовте [h]:

hα:n hant hat hα:bә hin hυnt hα:zә

hα:bәn hans hast hα:pt hintәn hu:t hirt

7. Прочитайте.

Hahn Hand habe habt Hans hin Hitze hier

Hase hast hat haben Hanna hinten Hirt hielt

8. Прослухайте. Вимовте [ і ] та [і: ] на початку слова з новим приступом:

’in – ’i:n ’inәn – ’i:nәn ’imɐ ’ist

’im – ’i:m ’iŋә - ’i:nα ’insәl ’islant

9. Прослухайте. Вимовте. Не допускайте палаталізації приголосного:

bi: ti: gi: bin – bi: ti:fә

pi: di: ki: vint – vi: di:nәn

fi: ni: zi: zint – zi: tsi:әn

vi: mi: tsi: kint – ki: zi:bәn

10. Прочитайте.

viel – viele lief – liefen Sieg – siegen zieh – ziehen

Kiel – Kiele Vieh – nie gib – Giebel Ziel – zielen

tief – Tiefe lieb – lieben ihm – ihnen schien – schienen

11. Прослухайте. Вимовте по черзі [ і: ] – [ і ]:

Miene – Minna Stiele – Stille Bienen – binnen

Miete – Mitte schief – Schiff bieten – bitten

Riese – Risse niemand – nimm ihm – immer

12. Прослухайте. Вимовляйте приголосний [ l ] напружено і довго:

all Fall Stall Schall Tal kahl

Aal fahl stahl Nadeln sobald Nagel

alt Wald mahlt Saal Mahl Nadel

13. Прочитайте:

Lippe lieben Lied lief Lift Last lassen

Liebe liegen lieb liest List Land landen

14. Прочитайте, не напружуйте середню спинку язика при вимовлянні:

bald all hell Spiel still Regel Fehler

kalt alle elf Ziel Film Segel spielen

Fall alles schnell viel bilden Tafel Schule

Ball a´llein Eltern Stil A´pril Titel Blume

15. Прочитайте. Слідкуйте, щоб між [b] та [ l ], [g] та [ l ] не уклинювалося “зайве” [q]:

Glatt Blut Blatt glitt blass blind

Glas Blume Blick Glied Glut blau

16. Прослухайте. Вимовляйте приголосний [ŋ] напружено і довго, слідкуйте, щоб до нього не приєднувалися “зайві” [g] і [k]:

bang – bangen sang – sangen singe – singen

fang – fangen Zunge – Zungen bringe – bringen

lang – lange Zange – Zangen springe – springen

fing – fingen ging – gingen klinge – klingen

17. Вимовляйте [ŋ] перед [k], не замінюйте його приголосним [n]:

Bank – Banken Tank – Tanken links – linkisch

Dank – Danken trink – trinken sinkt – sinken

18. Вимовляйте попарно [ŋ] – [ŋk]:

sang – sank singt – sinkt

schwang – Schwank Gang – Dank

fing – Fink bang – Bank

Гемінація

Подвоєння приголосних звуків (гемінація) може виникати, якщо два однакових або споріднених за місцем та способом утворення приголосних безпосередньо ідуть слідом один за одним на стику морфем (або слів). При подвоєнні приголосних звучання набуває більшої тривалості: und _ Tat [’υnt tα:t]; und _ dann [’υnt *dan].