Лекція №5
Тема: ЦНС. Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в ЦНС.
Інтегративна функція нейтронних ланцюгів.
дисципліна Фізіологія
Спеціальність 5.12010102 Сестринська справа
План
1. Нейтрон. Його будова, види, функції. Роль глії у функціонуванні нейронів.
2. Синапси ЦНС. Їх види, будова, механізм передачі інформації.
3. Нейромедіатори і їх види
4. Збудження і гальмування в ЦНС.
А. Збуджувальні синапси і їх медіатори
Б. Механізм та закономірності передачі збудження в центральних синапсах.
В. Поняття про збудливий постсинаптичний потенціал, параметри, фізіологічна роль.
5. Види центрального гальмування
6. Інтегративна функція ЦНС:
- конвергенція
- дивергенція
- сумація
- іррадіація збуджень
7. Координаційна функція ЦНС:
- реципронна іннервація
- принцип домінанти
- принцип кінцевого шляху
Зміст:
1. Нейтрон. Його будова, види, функції. Роль глії у функціонуванні нейронів.
Загальна фізіологія ЦНС. Фізіологічна характеристика нейронів
Морфологічно НС представлена двома типами клітин:
1. Нейронами (близько 10%)
2. Нейроглією (біля 90% всіх клітин) - функцією не є обробка інформації, яка виконується головним чином нейроном.
Функції нейроглії:
Нейроглія представлена неоднорідними клітинами, які заповнюють простір між
нейронами і
кровоносними капілярами
Існує декілька типів гліальних клітин, це:
1. Астроцити
2. Олігодендроцити
3. Мікрогліальні
4. Епіндімні
Загальною функцією цих клітин є:
1. Створення опори для нейронів
2. Їх захист
3. Допомога в виконанні специфічних функцій
Астроцити – особливо важлива їх роль в період високої активності нейронів:
1. Астроцити приймають участь у створенні гематоенцефалічного бар’єру, який обмежує вільне проникнення з крові в тканини мозку різних шкідливих речовин.
2. Астроцити приймають участь в резорбції ряда медіаторів ЦНС (глютамата ГАМК) їх обміні.
3. Астроцити можуть приймати участь в тимчасовому поглинанні деяких іонів (К+) з міжклітинної рідини в період активного функціонування сусідніх нейронів.
4. Астроцити захищають мозок від мікроорганізмів – тобто, імунна функція.
Олігодендроцити - утворюють мієлінову оболонку нейронів. На периферії цю функцію виконують шванівські клітини.
Епіндімні клітини – вистилають шлуночки головного мозку, приймають участь в секреції спинно-мозкової рідини, і в створенні гематоенцефалічного бар’єру.
Мікроглія – є частиною ретикулярної системи організма і приймає участь у фагоцитозі.
Структура і функції нейронів
В кожному нейроні розрізняють тіло і відростки – аксон і дендрити.
Аксон |
Дендрити |
Довгий відросток, проводить збудження від тіла нервової клітини
|
Короткі, сильно розгалужені відростки, які
|
Унікальність нейронів полягає в тому, що після народження людини втрачається можливість до фізіологічної регенерації шляхом поділу (клітини не відновлюються). Самообновлення їх відбувається лише на рівні субклітинних структур, окремих молекул.
Тіло нейрона і його відростки вкриті мембраною вибірково проникливою:
В стані спокою для іонів калію А при збудженні для іонів натрію
В стані спокою МП нервових При збудженні виникає ПД, який
клітин дорівнює 50 – 70 мВ дорівнює 80 – 110 мВ
Нервові клітини збуджуються нервовими імпульсами, які надходять з периферії від рецепторів по доцентровим нервовим шляхам, або від інших нейронів. Нервові клітини можуть також активуватись під дією гуморальних факторів (центр дихання – під дією СО ).
Класифікація нейронів
Залежно від виконуємої функції, нейрони діляться на три групи:
1. Сприймаючі, чутливі або рецепторні. Сприймаючі нейрони несуть нервові імпульси в ЦНС до рефлекторного центру. Відростки цих нейронів називаються аферентними, або доцентровими.
2. Виконуючі, або ефекторні – рухові або секреторні нейрони – передають нервові імпульси від ЦНС по еферентних (або відцентрових) нервових волокнах до різних органів, змініючи їх стан і діяльність.
3. Контактні або вставні нейрони здійснюють зв’язок між різними нейронами.
Багатьом клітинам в ЦНС властива автоматія. В цих клітинах можуть виникати нервові імпульси навіть при відсутності зовнішніх подразників під дією продуктів обміну речовин (нейрони дихального центру).