2.1. Перспективний досвід вчителів початкової школи щодо розвитку в

учнів пізнавальних інтересів на уроках математики

На початку XXI ст. в теорії і практиці навчання перед сучасною школою особливо гостро стоїть проблема виховання особистості, здатної орієнтуватися у навколишньому світі, яка вміє використовувати отриманні знання в нестандартних ситуаціях, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя, а також проблема розвитку пізнавальних інтересів та логічного мислення молодших школярів.

Саме над вирішенням цих проблем старанно та з успіхом працюють такі вчителі як Сташкевич Світлана Анатоліївна (вчитель-методист Баранівської гімназії, Житомирської області), Строгонова Людмила

• Вікторівна (вчитель початкових класів, вчитель-методист* ЗОНІ №88, м. Донецьк), Власенко Олена Михайлівна (вчитель І категорії, спеціалізована

фізико-математична школа І-ИІст. №35, м. Донецьк), Назаренко Ольга

Ц

Миколаївна (вчитель початкових класів, м. Баранівка, Житомирська область). Враховуючи те, що пік творчої уваги у дітей припадає на 8 - 11 років » Строгонова Людмила Вікторівна (вчитель початкових класів, вчитель-

• методист, ЗОНІ №88, м. Донецьк) ставить перед собою завдання: як

розвинути пізнавальний інтерес в учнів та як навчити дитину логічно

Ь-'

мислити, не боятись труднощів, уміти їх творчо вирішувати та відчувати при

*

ньому насолоду від інтелектуальних зусиль [59, с. 7 - 9].

ВОГНЮ' ВОЛН і К/ИЯННН

*

• Вона пропонує тамі вправи:

і. Вшмачіть закономірність і замініть знак питання

♦

числом.

1)45	9	5	2) 12	9	3
63	7	9	34	7	27
72	8	?	15	8	?

2. Гра «Подумай і дай відповідь».

• На день народження до кізоньки прийдуть семеро гостей. На скільки

. ; Г ’ ■' '■ О , ; ' ; . _;; ■?, - -

рівних частин вона повинна розрізати торт, щоб кожен отримав порівну? (о).

• 5 гномиків вишикувалися для гри. Білосніжка викликала третього гномика. Скільки гномиків залишилось у шерензі? (Четверо).

• Пара коней пробігли 20 км. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь? (Двадцять).

• 14 кролів поділіть між учнями так, щоб кожному учневі дати по одному кролю і щоб один кріль залишився у клітці. (Одному учневі дати кроля з кліткою).

Ъ. 4 ра « Хто швидше »

€ * < У

' <>

"Ч

Лія розвитку творчого логічного мислення, пізнавальних інтересів, математичних знань Влаеенко Олена Михайлівна (вчитель І

категорії, спеціалізована фізико-математкчна школа І-ЇІІст, №35. м. Донецьк)

*

[11, с 15-16] часто пропонує учням нестандартні різноваріативні завдання, розв’язуючи, які діти на практиці застосовують набуті раніше знання і вміння у змінених, незвичних умовах, розширюють, поглиблюють і удосконалюють їх. У завданнях даного типу присутні нешаблонні ситуації, для розв’язання яких школярі застосовують логічно-математичний стиль мислення, здогадку, кмітливість, проводять складні міркування.

Ось деякі з її вправ:

1. Між цифрами 1 2 3 4 5 поставте знаки математичних дій і дужки так, щоб у відповіді одержати 1.

2. За допомогою чотирьох цифр 5 складіть вираз, значення якого

дорівнює 12.

3. Учень записав послідовно усі числа від 1 до 100. Скільки разів йому довелося писати цифру 5?

4. Використовуючи цифри від 1 до 9, спробуйте одержати число 100, розі авивши знаки «+» і «-» тільки в трьох місцях.

Щоб мова школярів була грамотна, лаконічна і точна Назаренко Ольга Миколаївна (вчитель початкових класів, м. Баранівка, Житомирська область) успішно використовує зорові опори-зразки. Вони допомагають учням логічно міркувати та правильно будувати зв’язні висловлювання на етапі закріплення. Так запам’ятати розклад двоцифрових чисел на суму розрядних доданків школярам допомагає опора-зразок.

У числі	є	десятків,	одиниць
Це сума чисел		і

За опорою-зразком скласти числовий вираз.

Чисто збільшити на

зменшити

Найбільшої уваги ми приділили досвіду Сгашкевич Світлани Анатоліївни (вчитель-методист Баранівської гімназії, Житомирської

області).

На уроках математики вона формує у дітей початкові уявлення про принципи та закони, які лежать в основі математичних закономірностей, що вивчаються, а через розгляд математичних понять, розвязування пізнавальних задач навчає учнів різних прийомів мислення; уміння спостерігати й порівнювати, виділяти схоже й відмінне у різних об’єктах, виконувати такі мислительні операції як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизація, порівняння та класифікація.

Т

V

#

ак як в учнів початкових класів переважає конкретно-образне мислення, а зміст навчальних програм розрахований на абстрактне, вчитель поставила перед собою за мету розкрити сутність цих операцій, навчити володіти ними не тільки на уроках, а у повсякденному житті.

Основними напрямками роботи Світлани Анатоліївни є:

1. В

   &

   ідпрацювання загальноосвітніх умінь і навичок, озброєння учнів

раціональними СПОСобаМИ НаВЧаЛЬНОЇ роботи ШЛЯХОМ ВйКОрНСТйШІЯ

комплексу дидактичних засобів.

2. Навчання дітей прийомів розумової діяльності на основі:

а) застосування розумових операцій;

б) диференційованого підходу до формування знань, умінь і навичок з урахуванням психологічних можливостей школярів;

в) використання розширених взаємозв’язаних понять та перспективи у навчанні.

Як відомо, ефективність навчання не в останню чергу залежить від раціональної побудови курсу та обгрунтованості його методики викладання. Саме тому в основу своєї роботи Світлана Анатоліївна взяла метод

укрупнення дидактичних одиниць Дашевської Л. П, учителя-мегодиста Красноармійської СШ №2 та теорію навчального формування творчих

здібностей П.Я. Гальперіна, який особливу увагу приділяє значенню дій. З

29

різноманітного змісту того, чого навчають у школі, житті, зазначає він, центральною ланкою виявляється дія; разом з нею і в результаті її, тобто вже повторно, утворюються і нові поняття про речі, з якими ці дії відбуваються.

У своїх вихованців Світлана Анатоліївна намагається насамперед розвивати розум. Саме тому під час вивчення нового матеріалу вона досить часто використовує не традиційний пояснювально-ілюстратиіний метод, а діяльнісний, головне завдання якого не «донести», «пояснити» і «показати», а організувати спільний пошук розв’язання проблеми, яка постала перед дітьми. Школярі у ході навчання спираються не на готові правила, а на роботу з матеріалами, з маніпуляцій над якими і випливає саме правило. Провідним моментом у такому навчанні є роль власних дій учня у сукупності з постійним самоаналізом цих дій.

Діти постійно контролюють свої дії, задумуються над їх результатами. «Чи правильно я роблю? Навіщо це я роблю? Чи можна робити краще?». Розвивається пізнавальний інтерес, здатність до самоаналізу і самоконтролю, учні вчаться самостійності.

Ефективність таких вправ зростає із застосуванням методу укрупнення дидактичних одиниць. Суть цього методу полягає в одночасному опануванні взаємозв'язаних понять, постійній відповідності аналізу й синтезу. Це сприяє двостороннім зв'язкам від загального до часткового і від часткового до загального, а також перенесенню знань у змінені ситуації. При навчанні цим методом одночасно подає інформацію словесним, числовим та зображальним кодами (схеми, опори, пам’ятки), аналітичні завдання доповнює синтетичними, використовує деформовані вправи.

При такій системі економиться 15-20 % часу, з’являється можливість займатися додатковими вправами, розв'язувати задачі з логічним навантаженням.

У пертому класі провідною темою є «Нумерація чисел». Згідно програми учні на кінець навчального року повинні називати і позначати

числа від 1 до 20 і виконувати дії додавання і віднімання пов'язані з даною

ЗО

нумерацією чисел. Завдяки використанню метода укрупнення дидактичних

♦

одиниць, перішжтшзшшж тушиш штмгшш шшзтвшш жза в межах мільйона, в межах юкапв ршжзвдшш чжіз® гаї суму їршршшж шшї», та виконувати дії додавання і віднімання над круглими числами в межах тисячі.

При засвоєнні учнями даного матеріалу, вчитель користується комплектом цифрових карток до складу якого входять: десять карток від 0 до 9 Сйнього кольору, десять карток від і 0 до 90 зеленого кольору та десять карток від І 00 до 900 червоного кольору.

П

3	0	0

ожалує картку із зеленим числом 10 і перекриває її синьою карткою із числом 2,

1

що означає кількість одиниць у числі. При цьому Світлана Анатоліївна наголошує, що для утворення чисел другого десятка потрібно накладати сині картки на зелені, а вже потім пропонує дітям помірку вати, як утворити числа

15,17,26,38,99.

Анаашічно пояснює утворення трицифровнх чисел. Наприклад, на червону картку із числом 500 накладаємо зелену із «шелом 20, а потім на зелену — синю із числом 3. Запитує, яке число утворилося? Скільки воно містить у собі сотень, десятків, одиниць?

Уже в першому класі при ознайомленні дітей з розв'язуванням :г.-«ладів виду 2 + 5, 9-6, II + 3, 19-9 тощо, Світлана Анатоліївна : днює дидактичну одиницю засвоєння знань ї паралельно подає -їїдій: 20+ 50,90 -60,110 + ЗО, 190 - 90;

200 +500, 900 - 600, 1100 + 300, 1900 - 900. ііогїчно вчить дітей порівнювати числа. Наприклад, виконавши - і і прийшовши до висновку, що 5 < 9 діти продовжують свої

Анатоліївній допомагають інтерактивні форми навчання. Задоволення потреб, інтересів дітей у спілкуванні та співпраці приводять до певної системи поєднання індивідуальних, групових та парних видів роботи. Бо саме через ці форми роботи виконання завдань у дітей формується позитивна мотивація до навчального співробітництва. А особливо цінним у роботі групи є те, що учні мають змогу проявити себе у різних ситуаціях: проаналізувати проблему;

^ активно вислухати співрозмовника, підтримати розмову, досягти

згоди;

^ навчитися співробітництва у своїх партнерів;

^ допомогти своїм друзям.

Саме в групах найбільш розвивається пізнавальний інтерес, тому групам вчителька дає складні завдання. Це можуть бути задачі, цікаві квадрати, завдання з логічним навантаженням, вправи для тренінгу пізнавальних процесів.

Наприклад.

і

г

т

Скільки чотирикутників на малюнку?

Скільки трикутників?

.

2.

Скільки квадратів на малюнку?

3

*

. Заповніть цифри зменшуваного, від’ємника. *36

4. Розставте математичні знаки так, щоб рівність була правильною.

1 2 3 4 5 =0 *

‘1 2 3 4 5 = 1 12345=2

У

Невідоме число зменшили на і отримали

чням, що працюють в парах пропонує завдання такого характеру : За опорою-зразком скласти і розв язати рівняння.

Один учень складає рівняння, інший його розв’язує.

Для підтримки інтересу дітей до математики Світлана Анатоліївна використовує усні обчислення протягом всього курсу математики, а також знайомить учнів з раціональними прийомами обчислень. Досконале володіння цими прийомами в деякій мірі є своєрідним мистецтвом усиоі лічби.

Раціоналізувати множення допомагають властивості чисел:

10=2-5, 100 = 4-25, 100 = 5-20, 1000 = 8-125.

Тоді можемо усно обчислити вираз:

2-3-8-7-125-5 = 210000

При множенні двоцифрових чисел на 99 і трицифрових на 999 пропонує учням знайти закономірність, розглядаючи конкретні приклади. 28-99 = 28*(100 - 1) = 28-100 - 28 = 2772 36 І -999 = 361 -(1000 ~ 1) = 361 •1000 - 361 = 360639 При множенні на 25 (250), спочатку дане число ділимо на 4, а потім множимо на 100 (1000) так, як 25 — 100:4 (250 = 1000:4).

Розв'язування поданих вправ і їм подібних допомагає- учням оволодівати такими важливими мислительними процесами як аналіз, синтез,

і

Шй

³⁴

аг*

п

*

орівняння, індукція, дедукція; стимулює творчий пошук, що дуже важливо для розвитку математичних здібностей школярів та їх пізнавальних інтересів.

Враховуючи індивідуальні відмінності учнів у процесах мислення, пізнання, сприймання, запам'ятовування, вчителька у своїй роботі використовує диференційоване навчання за досвідом Логачевської С.П., заслуженого вчителя України Балахівської неповної середньої школи.

Завдяки використанню цього досвіду підвищується рівень знань учнів, розвивається пізнавальний інтерес, самостійність, вміння застосовувати знання у нестандартних ситуаціях.

Педагог постійно здійснює контроль за засвоєнням школярами знань, умінь та навичок, що допомагає постійно бачити успіхи і невдачі кожного учня, відповідно вносити корективи в їхню роботу. Систематично веде облік виконання роботи учнями, фіксує помилки кожного.

Для розвитку творчого логічного мислення, пізнавальних інтересів, поглиблення математичних знань вона пропонує дітям завдання із зайвими даними, недостатніми даними, суперечливими даними, неправильним або незвично сформульованим текстом.

При розв’язуванні таких задач надає учням допомогу або підказку. Обсяг такої підказки може бути різним.

1. Розглянь розв'язок задачі і розв'яжи аналогічну.

2. За зразком розв’язування задачі склади аналогічну і розв'яжи їі.

3. Розвяжи задачу за пюдамим яшашш і поміркуй чи можна досягти результату іншим способом.

4. Самостійно розв'яжи задачу (вказує яким способом).

5. Закінчити розв'язування задачі (вказує перші його кроки).

Д ля розвитку просторової уяви школярів, формування уяви про деякі геометричні фігури та їх властивості, вироблення умінь користуватися нзялростішими вимірювальними та креслярськими інструментами вчитель здійснює пропедевтику вивчення геометрії. Для цього вона підібрала такий матеріал:

• встановлення взаємного розташування предметів;

• точка, пряма, промінь, відрізок, ламана ліній;

• трикутник, квадрат, прямокутник, многокутники;

• числовий промінь, одиничний відрізок, координатна площина;

• коло, центр кола, радіус кола, діаметр кола, хорда, круг;

• побудова многокутників із заданими координатами вершин;

• взаємне розміщення геометричних фігур на площині.

З перших днів навчання у школі діти пізнають оточуючий світ через геометричні фігури, тому відповідно пропонує їм завдання:

• Які предмети схожі на трикутник?

• Знайди де заховався прямокутник.

• Що буде, якщо до прямокутника добавити круг? Що потрібно ще добавити, щоб вийшов чоловічок?

* Побудуй із трикутників ялиночку, з прямокутників будиночок, тощо.

Часто на уроках у першому класі Світлана Анатоліївна проводить хвилинку фантазії, під час якої діти доповнюють елементи до геометричної фігури, щоб вийшло зображення задуманого предмета.

Із задоволенням школярі виконують графічні диктанти, під час виконання яких набувають вмінь не лише виконувати завдання на побудову, а й вміння орієнтуватися на площині. Моделювання із геометричних фігур розвиває образне мислення, просторову уяву, пізнавальний інтерес.

На кожному уроці педагог використовує дидактичні ігри, які стимулюють пізнавальний інтерес, пошук, винахідливість, збуджують бажання перемогти. Широко застосовує, розгадування ребусів, кросвордів, загадок. Піднімає інтерес, настрій дітей включення у матеріал уроку уривків і художніх творів, віршів. Пісень, казок, прислів'їв, приказок та народних

ЩМШМ&7. ч

При підготовці до уроків постійно враховує те, що діти по-різному

підготовлені, мають різний психологічний настрій до сприймання і

36

усвідомлення знань. Кожен урок намагається будувати так, щоб він був цікавим і зрозумілим, щоб кожній дитині хотілося навчатися. А діти за це віддячують їй своїми успіхами, бажанням пізнавати новий незвіданий світ. Радує те, що учні активні на уроках, вміють висловити свою думку. Довести своє міркування, прагнуть успішно засвоїти програмовий матеріал і поглибити свої знання, працюючи з додатковою літературою.

2,2.- Методика та результати дослідження розвитку пізнавальних інтересів в учнів молодшого шкільного віку на уроках математики

З метою виявлення рівня розвитку пізнавального інтересу в учнів початкових класів нами було проведено експериментальне дослідження. Методика дослідження передбачала визначення пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку та з’ясування впливу математики на розвиток пізнавальних інтересів учнів початкових класів.

Дослідження на виявлення рівня розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку проводилось у Баранівській гімназії, Житомирської області. Загальна кількість досліджуваних - 18 учнів, з них - 10 дівчаток та 8 хлопчиків. Вік досліджуваних 8-9 років.

Було підібрано й застосовано комплекс з психодіагностичних методик для вивчення рівня розвитку пізнавальних інтересів школярів.