1.3. Тісихолого-педагогічні особливості розвитку пізнавальних інтересів в учнів молодшого шкільного віку

Однією з найважливіших форм вияву активного ставлення дитини до навколишньої дійсності є Ті діяльність. Це зумовлюється ЇЇ мотивами та інтересами. У дошкільному віці провідною діяльністю для дитини є гра як форма активної участі у навколишньому суспільстві та в активному його пізнанні. Крім того вона бере активну участь і у таких видах діяльності як: навчальній (здобуває елементарні знання, набуває умінь та навичок), художній (розказує вірші, малює, співає), споглядно-слуховій (дивиться телевізор, слухає радіоприймачі), трудовій (виконує трудові доручення дорослих).

У цей період розвитку дитина досягає високого рівня. Відбувається становлення дитини як дослідника, формується наочно-образне та образне мислення, творча уява, підвищується самостійність, розвивається здатність узагальнювати й аналізувати предмети та явища, розширюється коло пізнавальних інтересів [10, с.124-138].

Більш сенситивним періодом для розвитку пізнавального інтересу та пізнавальних процесів є молодший шкільний вік.

У процесі навчання в учнів молодшого шкільного віку здійснюється розвиток пізнавальних інтересів. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання, пам’яті, уяви, мислення, уваги.

Зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприймання,

збільшенні числа сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу^г їх

21

запам’ятовування. У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом.

Під впливом навчання у дітей молодшого шкільного віку формуються логічна пам’ять, яка відіграє основну роль у набуванні знань. Значно підвищується здатність заучувати й відтворювати. Зростає продуктивність, міцність та точність запам ’ятовування навчального матеріалу.

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень; від простого довільного їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Зростає вимогливість дитини до витворів її уяви, швидкість утворення образів фантазії [49, с. 183-185].

Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюється співвідношення, його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Розвиток мислення у дітей цього віку виявляється в їх здатності усвідомлювати й розв’язувати дедалі складніші пізнавальні та практичні задачі, здійснювати потрібні для їх розв’язання дії й операції, виражати їх результати в судженнях, поняттях, міркуваннях.

В учнів молодшої о шкільного віку під впливом вимог навчальної діяльності поступово вдосконалюються способи узагальнення. Вони формуються у процесі розв’язування математичних задач. Спочатку учні до кожної наступної задачі підходять як до зовсім іншої. їм важко абстрагуватися від її' конкретного змісту, виявляти спільне в математичній структурі різних за змістом задач. Проте трудноті поступово переборюються, учні навчаються виявляти в різному змісті типові математичні структури задач, правильно відносити останні до того чи іншого їх типу і завдяки цьому успішно їх розв’язувати.

Увага молодших школярів поступово переходить від мимовільної до ловильної. Вона тісно пов’язана із значущістю для них навчального матеріалу. Усвідомлення учнями необхідності, важливості його засвоєння,

інтерес до його змісту є умовою стійкості їх уваги. Діти із захопленням працюють над тим, що є нелегким, але доступним для них [10, с.154-164].

Високий рівень розвитку пізнавальних процесів молодших школярів є запорукою успішного навчання.

Учні молодшого шкільного віху мають високий пізнавальний інтерес і, відповідно зростає їх розумова працездатність, якщо вчитель організовує діяльність із залученням дітей до активної розумової праці, підтримує ініціативу і самостійність, використовує творчі види робіт, необхідні методи, прийоми, форми та засоби навчання.

За допомогою інтересу повинні розкриватись можливості школяра. Навчальний процес має збуджувати радість пізнання, формувати інтерес до результату праці. Щоб реалізувати цю умову, треба знати, який навчальний предмет найбільше подобається учневі і чому, про що хотів би він дізнатися на уроці, у чому він потребує допомоги від вчителя щодо навчального процесу. Необхідно також звернути увагу і на те, чи задає учень питання вчителеві, батькам, друзям, які теми він засвоїв добре, а в яких є труднощі.

Для організації навчання, яке збуджувало інтерес дітей та забезпечувало необхідний розвиток, необхідно додержуватися наступних умов:

1. застосовувати різні за змістом види навчальної діяльності, роботу творчого характеру, створювати сприятливі умови для активності та самостійності учнів;

2. забезпечувати максимальну відповідність програмного матеріалу розумовому розвитку дитини, поєднувати елементи нового та старого в змісті навчальної інформації,

3. організовувати колективну діяльність (взаємне навчання), в ході якої учні включаються в багатопланову безпосередню взаємодію один з одним, ідо активно допомагає самоствердженню дитини в класному колективі [24, с. 54].

Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів є результатом і

необхідною умовою успішного засвоєння навчального матеріалу.

Висновоки до розділу 1

_#

У першому розділі ми розглянули загальне поняття про пізнавальний інтерес. Поняття «інтерес» розглядали та пояснювали його сутність філософи та соціологи, педагоги та психологи з різних позицій. Щодо етимології слово «інтерес» ( від лат. interest) означає те, що важливе; що має значення. Інтерес виступає стимулом пізнавальної діяльності особистості. Все, за що береться людина, випливає з її інтересу. Тому, ми зробили

висновок, що перш за все потрібно дізнатися, що учнів особливо цікавить, а

вже тоді планувати навчально-виховний процес, активізовувати їх

пізнавальну самостійність.

Пізнавальний інтерес в становленні особистості виконує функцію

цінних мотивів діяльності, а при певних умовах він стає рисою характеру

людини, що проявляється в допитливості, постійній потребі у знаннях. Саме така людина зможе в житті досягти поставлених цілей.

Тому запорукою ефективності навчальної діяльності молоділих школярів є результативність їх пізнавальної діяльності, від якої залежить

'

цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учня.

Ф ормування пізнавального інтересу є необхідною умовою для розкритття широких можливостей молодших школярів в навчадьно-

24

п

1

Ж»

І

і

І

чи*

і

«ж

І

1

1

1

і

І

риділено пізнав&чьяому інтересові як основі розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів.

Розділ 2. Технологія розвитку пізнавальних інтересів в учнів нсгтаїкоиш

школи иа уроках математики