2.Функції дізнання

На органи дізнання покладається проведення необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, які його вчинили. Про виявлений злочин і початок дізнання, орган дізнання негайно повідомляє прокурора (ст. 103 КПК).

Органи дізнання – це органи оперативно-розшукової та адміністративної юрисдикції. До органів дізнання законом віднесено також Військову службу правопорядку у Збройних силах України [6, с.14].

Особливістю органів дізнання,є те, що до їх компетенції при цьому входить як провадження процесуальних дій, так і здійснення оперативно-розшукових заходів. Тому тут особа, яка провадить дізнання одночасно здійснює процесуальну та оперативно-розшукову функції, має можливість поєднувати здійснення оперативних заходів та слідчих дій.

Таке поєднання повноважень в одній особі дозволяє оперативно реагувати на заяви та повідомлення громадян або факти безпосереднього знайдення ознак злочинів, найбільш оптимальним шляхом реалізувати оперативні дані, а в кінцевому підсумку своєчасно запобігати, швидко та повно розкривати злочини, забезпечувати належний захист прав та законних інтересів громадян [7, с.22].

Органи дізнання реагують на заявлення та повідомлення про вчинення злочинів, що надходять від громадян або інших субєктів. Вони самостійно перевіряють справжність заяв та повідомлень, а також присутність у діях осіб, щодо яких надходять заяви та повідомлення, ознак злочину. Орган дізнання може самостійно виїджати на місце вчинення злочину та відбирати пояснення у свідків та очевидців про події та обставини злочину або правопорушення. Можуть направляти матеріали на первинну експертизу.

Працівники чергових частин органів внутрішніх справ повинні реагувати на повідомлення про злочини та правопорушення згідно з Інструкцією з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, затвердженою наказом МВС України від 04.10.2003 р. №1155 (зареєстрованою в Міністер-стві юстиції України 01.03.2004 р. за №259/8858) [10, с.41].

Згідно з п. 4.2 Інструкції №1155 при отриманні від заявника (телефоном чи особисто) інформації про злочин, інше правопорушення чи подію, черговий міліції або його помічник зобов’язаний:

1. Зареєструвати інформацію в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини (ЖРЗПЗ) або в Журналі обліку інформації, що не містить явних ознак злочину (ЖОІ).

2. Негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб.

При особистому зверненні громадян до чергової частини з усними заявами черговий зобов’язаний зареєструвати її у ЖРЗПЗ і після направлення на місце події оперативної групи з’ясувати особу заявника, скласти протокол-заяву, попередивши заявника про кримінальну відповідальність за неправдиве повідомлення, що підтверджується його підписом у протоколі [11, с.90].

Як бачимо, зареєстрована в ЖРЗПЗ інформація про злочин, інше правопорушення чи подію підлягає перевірці (оперативною групою на місці події).

Відповідно, така перевірка не може бути плановою чи позаплановою, як це визначено Указом Президента «Про деякі заходи з дерегуляції підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. №817/97.

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Одночасно вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника [18, с.143].

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути подана апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 Кодексу [20, с.12].

Нагляд за додержанням законів при прийнятті, реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та попереднє слідство здійснює прокурор. Саме він контролює встановлений законом порядок прийняття, реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про злочини, у тому числі й у тих справах, які не належать до їхнього відання. Цей вид нагляду займає чільне місце у системі прокурорського нагляду. Від того, як оперативно і законно будуть вирішені всі заяви та повідомлення про злочини, значною мірою залежить успішне розкриття і розслідування злочинів [19, с.27].

Міліція займається оперативно-пошуковою діяльністю і здійснює процесуальне розслідування по більшості кримінальних справ у формі дізнання.