Програма

корекційно - розвивальних занять

для учнів перших класів

Я – першокласник

розроблена психологом

Ольшаницької ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Пахаленко І.А.

2009 р.

Вступ

Без повноцінної адаптації немає внутрішньої рівноваги особистості, впевненості у завтрашньому дні, людської поваги, допомоги, творчості – навчального, професійної, духовної. Без адаптації неможлива соціалізація – щоденний процес входження дитини у нові соціальні ситуації, у нові системи взаємодії з оточенням. Тому тема адаптації до умов шкільного навчання учнів перших і п’ятих класів є нині дуже актуальною, адже цей період у житті дітей – важкий і складний.

Адаптація – пристосування індивіда до умов і вимог нового середовища.

Неадаптивність – усвідомлення невідповідність між цілями й результатами діяльності, викликає амбівалентні почуття й оцінки, але не чинить психотравматичного впливу на особистість дитини.

Дезадаптація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність; конфліктність у спілкуванні з учителями, однолітками; схильність до асоціальної поведінки; низька самооцінка.

Основні показники психологічної адаптації дитини до школи, які констатують проходження адаптаційного періоду:

• формування адекватної поведінки;

• встановлення контактів із дорослими і ровесниками;

• опанування навичок навчальної діяльності;

• відсутність тривожності.

Сформованість навчальних навичок, мовлення та готовності до читання

Програма для перших класів містить 6 практичних занять. Тривалість кожного – 40 хв. Заняття розраховані на семирічних учнів і спрямовані на профілактику й корекцію дезадаптації у першокласників.

Визначення готовності дитини до навчання у школі

1. Як тебе звати? Назви своє ім’я, прізвище і по батькові.

2. Скільки тобі років? Коли ти народився (дата)?

3. З ким ти живеш? Назви членів своєї сім’ї.

4. Як звати твою маму? Ким і де вона працює?

5. Назви тата. Ким і де він працює?

6. Де ти живеш? Назви адресу.

7. Чим любиш займатися вдома?

Розвиток зв’язного і виразного мовлення:

• відповіді на запитання по тексту (2-3 запитання);

• переказ, казок, оповідань;

• читання віршів;

• складання оповідання за сюжетними малюнками.

- Кого ти бачиш на малюнку?

- Що вони роблять?

- Що тобі подобається і чому?

Уміння розрізняти, виділяти звуки у словах

1. Дитині пропонують пограти у хованки зі звуками. Умови гри: домовитися, який звук потрібно шукати, після чого вчитель або психолог називає дитині різні слова, а та має відповісти, є чи ні у них потрібний звук. Дитина по черзі шукає звуки [а], [о], [з], [с], [ш]. усі слова потрібно вимовляти дуже чітко. Дитина сама слідом за вчителем каже слова і слухає його. Слова можна повторювати кілька разів.

2. Перед дитиною покладіть 6 карток із зображенням різних предметів. Дитина голосно говорить, який предмет зображений на кожній картці. Завдання: відкласти ті картки, де є звучи [ш], [р], [л], [ч], [з].

3. Уміння класифікувати предмети (посуд, меблі, тварини, транспорт).

Методика „ Четвертий зайвий”

Мета: визначення рівня узагальнення.

На кожній картці зображено 4 предмета. Трьом із них можна дати одну назву, а четвертий – зайвий. Знайдіть цей зайвий предмет. Скажіть, чому він не підходить, і як можна назвати одним словом три інші.

Методика „Прості аналогії”

Мета: діагностика вміння встановлювати логічні зв’язки між поняттями.

Психолог. Закінчи, будь ласка, речення:

У корови – теля, у свині - ...

Огірок – овоч, ромашка - ...

Методика „порівняння понять”

Мета: визначити істотні ознаки предметів і явищ.

Психолог. Скажи будь ласка, чим схожі...

(білка й кішка, молот і сокира, гітара і піаніно).

Запитання на загальний рівень розвитку

- Скільки місяців у році?

- Яка зараз пора року?

- Які тварини дають молоко?

- Що потрібно робити, якщо поріжеш палець?

- Для чого автомобілю гальма?

- Звідки береться хліб, цукор?

- Яких птахів ти бачив? А що ти знаєш про птахів?

- Для чого світлофор?

- Із чого зводять будинки?

- Для чого мамі (татові) дають вихідний день?

- Що буває раніше – обід чи вечеря?

- Покажи лівою рукою праве вухо.

- Яку руку піднімають у школі, якщо хочуть відповісти?

- Що більше – 8 чи 5, 5 чи 3? Порахуй від 5 до 9, від 5 до 2.

Методика „ Словниковий запас”

Мета: визначення світогляду, словникового запасу, встановлення рівня практичного мислення, життєвого й соціального досвіду.

Психолог. Я даю тобі предмет, а ти назви ознаки, характерні для нього: розмір, вагу, колір, смак, температуру, матеріал тощо. Наприклад: яблуко (яке?) – велике, важке, кругле, червоне, солодке, свіже, тверде, холодне...

Повітряна кулька, гумка, камінь - ...

Перевірте дієслова у словниковому запасі дитини.

Що може робити ця тварина?

Зверніть увагу на підібрані дитиною дієслова: чи будуть це тільки звичайні слова (їсти, пити, бігати), чи точніші визначення дій тварин?

Антоніми

Назвіть протилежні ознаки, наприклад: гарний – поганий. Відповіді з часткою не не приймаються (гарний – негарний).

Приклад слів: добрий, старий, світлий, великий, високий, гострий, веселий, сміливий, гарячий, хворий.

Методика „ Так і ні ”

Мета: діагностика мовної швидкості, уміння діяти за правилами, знаходити синонімічні заміни.

Психолог. Зараз ми гратимемо у гру, в якій не можна говорити слів „так” і „ні”.

Будь уважний:

- Ти любиш дивитися телевізор?

- Сніг – білий?

- Ти хочеш ходити до школи?

- Птахи ходять?

- В альбомі малюють цукром?

- Ти вмієш плавати?

Підбери до букви слово

До запропонованої букви потрібно підібрати слово. Дитині показують картку з буквою і пропонують сказати, назви яких предметів починаються із цієї букви.

Розвиток емоційно-вольової сфери

Мета: визначення особливостей розвитку довільної уваги, просторової уяви.

Графічний диктант – дитина малює будиночок, людину.

Розвиток зорового сприйняття

Мета: визначення зорового сприйняття і сенсомоторної координації.

Дитина малює серію прямих і хвилястих ліній, контурів предметів.

Заняття з профілактики дезадаптації

Заняття 1. знайомство

Мета: допомогти дітям увійти в контакт одне з одним і з дорослими; усвідомити свої позитивні риси характеру.

Психолог представляється, розповідає про себе. Потім пропонує представитися дітям – назвати свої ім’я та прізвище, стати у коло й назвати своє ім’я з усмішкою, дивлячись в очі вчителеві або сусідові праворуч.

Психолог. Діти, вам подобається, коли вас називають Колька, Машка? А коли Микола, Марійка? Чому? Як вас називає мама?

Гра „ Чарівний стілець”

Одна дитина сідає на стілець (усередині кола) – їй кажуть найкращі слова й побажання, називаючи її ім’я (лагідне), найкращі риси характеру. Далі дитина встає і дякує за приємні слова.

Вправа „ Намалюй квітку ”

Усі діти сідають за парти й малюють квітку. Якщо хтось не може або не хоче малювати, потрібно побадьорити його: „ Нічого страшного. я тобі допоможу. Починай малювати просто зараз. Молодець, дуже добре”.

Потім потрібно зібрати намальовані квіти в один букет і „ поставити його у вазі „ (на столі або на підлозі).

Гра „ Передай тепло квітки по колу „

Потрібно об’єднатися в пари, узятися за руки, погладити одне одного по голові, по плечу.

Малювання автопортрета

З малюнків створюємо галерею портретів.

Домашнє завдання

Принесіть фотографії або малюнки своєї сім’ї.

Заняття 2. Я і моя сім’я

Мета: знайомство із членами сім’ї, інтересами, традиціями кожної сім’ї; розвиток механічної пам’яті, тренування спостережливості.

Вправа „ Малюнок сім’ї „

Сидячи в колі на стільці, дитина розповідає, як звати її батьків, інших членів сім’ї, хто чим любить займатися.

Гра « Поміняйтеся місцями ті, у кого...»

• Є старший брат;

• Молодша сестричка;

• Молодший брат;

• Дідусь;

• Бабуся тощо.

Гра для розвитку механічної пам'яті «бабуся зирає у кошик»

Потрібно об'єднатися у 2 групи.

Психолог: бабуся збирає у свій кошик – хустку... (наступний гравець повторює це слово і додає свій предмет)... і пиріг, і...

Гра триває, поки ряд предметів стає довгим (16-18 предметів).

Гра-розминка «Що змінилося?» (тренування спостережливості)

Усі об'єднуються у групи по 7-10 осіб. Діти стають у шеренгу за зростом. Ведучі викликають двох дітй, ставлять їх обличчям до шеренги і пропонують запам'ятати зовнішній вигляд учасника гри (1-2 хв.). після цього 2 учасники йдуть в іншу кімнату. За знаком дорослих дітей (у шерензі) вносять дрібні зміни в костюм і зачіску. Потім викликають учасників з іншої кімнати, які називають зміни у костюмах.

Прощання