3. Нормативно-правова база адміністративно-правового забезпечення управління у сфері юстиції.

Значні соціально-економічні та політичні перетворення, що ма ють місце в Україні за останні 10-15 років, з усією очевидністю продемонстрували важливість юридичного супроводження, юридич ного забезпечення здійснюваних процесів. Саме право здатне кон солідувати зусилля, забезпечити загальнообов'язковість виконання тих чи інших правил. Необхідно говорити, що право є об'єктивною категорією, тоді як і від держави, і від недержавних інституцій ви ступають органи чи організації, окремі фізичні особи, які своїми діями втілюють у життя (забезпечують) законність, правозахисні заходи, посвідчення прав і юридично значущих фактів. Усе це об'єднується під єдиним поняттям юстиції.

Юстиція (лат. justitia) - справедливість, правосуддя. Останнє саме по собі не є об'єктом вивчення адміністративного права, оскільки воно пов'язано перш за все з діяльністю судів, які суку пно складають незалежну гілку влади - судову. Адміністратив но-правове забезпечення у сфері юстиції - це діяльність суб'єктів державного управління, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в державі, захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Становлення України як демократичної соціально орієнтованої держави су проводжується зростанням ролі та значення органів юстиції, розширенням сфери їхньої діяльності. Важливого значення набу ває термін «правова політика держави», яка реалізується насам перед у діяльності органів юстиції. З позицій адміністративно-правового забезпечення необхідно вказати, що до характерних рис юстиції належать:

— багатооб'єктність (об'єктами юстиції є органи реєстрації актів громадянського стану, нотаріат, адвокатура, судово-експерт ні установи тощо) Це дає можливість свідчити, що юстиція є сис темним утворенням, котре об'єднує значну кількість як об'єктів регулювання, так і суб'єктів державного управління.

- комплексність (за рахунок функції державної реєстрації нор мативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади) Міністерство юстиції України є органом, який самостійно та через відповідні визначені структури здійснює державну реєст рацію нормативно-правових актів органів виконавчої влади Вихо дячи з того, що характер правових актів, перелік органів, які спря мовують документи на державну реєстрацію, є значним, можна говорити про комплексність діяльності органів системи Міністер ства юстиції України;

- різноманітність форм і методів управління. Вказана риса ви пливає з попередньої та свідчить про те, що залежно від об'єкта регулювання, від повноважень суб'єкта державного управління за лежить сутність впливу держави у цій сфері. Скажімо, коли стосов но державної реєстрації нормативно-правових актів у системі Міні стерства юстиції України можна говорити як про значний вплив держави на цей процес, то регулювання процесу діяльності адвокатів має переважно організуючий, рекомендаційний характер, оскільки адвокати є незалежними у своїй професії;

- значні контрольні повноваження. Вони проявляються у тому, що Міністерство юстиції та відповідні органи на місцях мають виражені контрольні повноваження стосовно діяльності об'єднань громадян, а також діяльності органів та організацій, правові акти яких реєструються в органах юстиції;

- реалізація на практиці взаємодії держави та недержавних інституцій. Йдеться про те, що такі недержавні інституції, які діють у сфері юстиції (адвокати, приватні нотаріуси, незалежні експерти тощо) повинні діяти за загальними правилами, що вста новлюються компетентними державними органами (Верховна Ра да України, Президент, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції тощо).

Важливе значення державного управління у сфері юстиції (і це лежить в основі певної кількості характерних рис) пояснюється наявністю функції стосовно державної реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що містять одну або більше норм, які:

1) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гаран товані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, a також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; встановлюють но вий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організа ційно-правовий механізм їх реалізації;

2) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для мі ністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування, а також підпри ємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Державну реєстрацію здійснюють:

• нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України;

• нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим - Головне управління юс тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;

• нормативно-правових актів обласних, Київської та Севасто польської міських державних адміністрацій, їхніх управлінь, відді лів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю - обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;

• нормативно-правових актів районних, районних у містах Ки єві та Севастополі державних адміністрацій, їхніх управлінь, від ділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Сева стополі управління юстиції.

Умови проведення Міністерством юстиції України державної реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади.

Для проведення державної реєстрації відповідний орган вико навчої влади повинен представити в Міністерство юстиції разом із нормативно-правовим актом і супровідним листом до нього таке.

Пояснювальну записку обсягом не більше чотирьох сторі нок, у якій зазначаються підстава та мета розроблення норматив ного акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відобража ються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо дже рел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансу вання з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації акта.

Відомості про чинні акти з питання, що належить до сфери правового регулювання виданого акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, по даного на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність із прийняттям цього акта.

Копію нормативно-правового акта, до якого вносяться змі ни або який визнається таким, що втратив чинність, у контроль ному стані.

Відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та 2 копії).

Завірену копію рішення Державного комітету України з пи тань регуляторної політики та підприємництва про погодження проекту регуляторного акта (для регуляторних актів).

Довідку про відповідність нормативно-правового акта основ ним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей акт за предметом правового регулювання належить до пріоритет них сфер адаптації законодавства України.

Висновок Національного бюро у справах дотримання Кон венції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції України щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.

Інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта у Міністерстві юстиції України становить 10 робочих днів, а якщо акт має великий обсяг,- 15 робочих днів від дня, наступного після надходження його до Міністерства Юстиції України (Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»).

На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім ак тів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що міс тять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи,

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищих органів,

д) спрямовані на організацію виконання рішень органів вищо го рівня і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не ма ють нових правових норм, а також внутрішньовідомчого харак теру,

є) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, буді вельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності тощо),

є) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного ха рактеру (методичні рекомендації, роз'яснення тощо)

Отже, слід указати, що державна реєстрація нормативно-правових актів - не механічний процес, а процедура, яка дозволяє здійснювати моніторинг чинного законодавства та не допускати ситуацій, за яких порушуються права, свободи та законні інтереси громадян.