Ілюстративний матеріал

Рис. 4.1. Модель мотивації

 

Рис. 4.2. Етапи організаційної модифікації поведінки  (практичне використання ідей біхевіоризму) в менеджменті

 

Рис. 4.3. Теорія рівноваги Рендела

 

Контрольні запитання

1.   Назвіть складові моделі мотивації поведінки.

2.   Які змістовні теорії мотивації людської поведінки вам відомі? У чому полягає їх сутність?

3.   Яким чином пояснюють поведінку індивіда процесні теорії мотивації?

4.   Яке значення мають позитивні та негативні підсилення для відтворення зразків потрібної організаційної поведінки?

5.   Що таке задоволеність роботою та які чинники впливають на її рівень?

6.   Класифікуйте внутрішні та зовнішні винагороди, які мотивують ефективне виконання роботи в організації.

7.   У чому полягає сутність процесу навчання в системі організа­ційної поведінки?

8.   На яких засадах базується «закон результату»?

9.   Які навички має виявити менеджер у процесі консультації під­леглих?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.   Змоделюйте ситуацію, за якої доцільно використовувати ту чи іншу теорію мотивації.

2.   Розробіть заходи, щоб задовольнити потреби ваших працівників згідно з теорією А. Маслоу, якщо ви:

а) начальник цеху;

б) керівник відділу;

в) керівник бригади;

г) керівник організації.

3.   Назвіть чинники, що впливають на ділову активність та задово­лення від роботи студента.

4.   Випишіть чинники, що зменшують на практиці об’єктив­ність оцінки та порушують справедливість винагородження працівників організації.

5.   Розв’яжіть у письмовому вигляді ситуацію:

Ситуація для аналізу «Клуб 100»

У 1981 р. Деніел К. Бойл із фірми «Даймонд Інтернешнл» запропо­нував ідею створення «Клубу 100» на заводі цієї фірми (Палмер, штат Массачусетс), який виготовляв паперове упакування для яєць. Пра­цюючи керівником відділу кадрів цього заводу, Бойл був вражений тим, скільки годин він змушений приділяти «складним» працівникам і дрібним трудовим сутичкам. У зв’язку з цим ідея «Клубу 100» ви­никла в нього як спосіб приділення уваги тим працівникам, які кожного дня робили саме те, що повинні були робити.

На заводі в Палмері працювало 300 осіб, 25 % з яких були членами профспілки працівників паперової промисловості. Моральний рівень персоналу був дуже низьким. Дослідження, що були проведені перед цим, виявили, що 79 % працівників вважали, що вони отримують недостатню винагороду за сумлінну працю.

Ідея «Клубу 100» являла собою скоріше план приділення відповідної уваги старанним працівникам за допомогою бальної системи, а не схему додаткової, стимулюючої плати. За рік роботи без прогулів нараховувалося 25 балів, за рік без порушень дисципліни – 25 балів, за рік роботи без запізнень – 15 балів. Додаткові бали нараховувалися працівникам за надані пропозиції щодо поліпшення техніки безпеки, збільшення продуктивності та за обслуговування місцевого населення.

Робітники, що набирали 100 балів, отримували нейлонову куртку з фірмовим знаком та написом «Клуб 100». Працівники, що набирали більше 150 балів, отримували право обрати за каталогом невеликі по­дарунки за рахунок фірми. Ті працівники, які не витрачали зароблені за рік бали, мали змогу накопичувати їх на власних рахунках, і коли рахунок досягав 600 балів, вони діставали право на цінніші подарунки.

Тільки за перший рік після реалізації ідеї «Клубу 100» продук­тивність праці на заводі зросла на 14,7 %. Продовжувала вона зрос­тати і надалі. Проведене через два роки після початку реалізації плану дослідження працівників виявило, що 86 % з них відчуває, що ке­рівництво вважає їх роботу важливою, а 81 % вважали, що фірма віддає їм належне. Після того, як реалізація плану «Клуб 100» поча­лася і на інших заводах фірми, у відділенні «Даймонд Фібергласс Продактс» в цілому кількість відхилень від нормативного рівня якості зменшилася на 40 %, а продуктивність праці зросла на 14,5 %.

Чому ж для працівників були такими цінними нейлонові куртки та недорогі сувеніри?

Питання:

1.  Як працює ідея «Клубу 100» відносно мотивації працівників?

2.  Розгляньте ідею «Клубу 100» з точки зору зовнішніх і внут­рішніх винагород?

3.  Яка зі змістовних теорій мотивації найкраще відповідає опису механізму дії «Клубу 100»?

Проблемні питання для обговорення в групі

1.   Які мотиваційні програми, на вашу думку, можуть бути ефек­тивними в організаціях за умов перехідної, нестабільної економіки?

2.   Чи потрібно знати виконавцям, які фінансові винагороди отри­мують їхні колеги за результати роботи? Який вплив ця інформація справляє на поведінку?

3.   Чи погоджуєтесь ви з висловом: «Менеджер – це, в першу чергу, консультант»?

4.   Чи виправдане в умовах вільного демократичного суспільства використання системи «покарання» як засобу змінювання поведінки працівників в організації? Поясніть.

5.   Чому важко досягти «справедливості» в процесі мотивації пра­цівників організації?

Тести

І. Одиничний вибір. Укажіть одну правильну відповідь.

1.   До процесних теорій мотивації належать:

а) ті, що базуються на ідентифікації потреб, які змушують людину діяти так, а не інакше;

б) ті, що базуються на вивченні поведінки людей з урахуванням їх сприйняття та пізнання;

в) немає правильної відповіді.

2.   Примушування індивіда діяти (оперувати) таким чином, щоб отримати підсилення – це:

а) оперантне обумовлення;

б) оперантна відповідь;

в) процес затухання;

г) організаційна модифікація.

3.   Мотивацію можна визначити як:

а) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації;

б) сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, визначають межі й форми діяльності та спря­мовують цю діяльність у напрямі, орієнтованому на досягнення конкретних цілей;

в) сукупність рушійних сил, що спонукають людину до виконання якихось конкретних дій;

г) усі відповіді правильні.

ІІ. Множинний вибір. Укажіть кілька правильних відповідей.

1. До змістовних теорій мотивації слід віднести:

а) теорію очікуваних величин (модель Портера-Лоулера);

б) теорію придбаних потреб Д.Мак-Клелланда;

в) теорію ERG К. Альдерфера;

г) теорію очікування В. Врума;

ґ) двофакторну теорію гігієни Ф. Герцберга;

д) теорію справедливості (Дж. Адамс, М. Карел, Дж. Дітріх);

е) теорію ієрархії потреб А. Маслоу;

є) теорію результативної валентності Дж. Аткінсона.

2. Згідно з теорією придбаних потреб Д. Мак-Клелланда поведінку індивіда мотивує:

а) безпека;

б) успіх;

в) влада;

г) самовизначення;

ґ) спілкування;

д) увага.

3. Виберіть  визначення позитивного підсилення:

а) винагорода, що дається з метою заохочення до повторення ба­жаної відповіді;

б) не заохочує і не перешкоджає повторенню певної поведінки;

в) термін біхевіоризму, що визначає процес виникнення негативних наслідків якоїсь поведінки та її відтворювання в часі;

г) підсилює будь-яку поведінку, яка зменшує або усуває підсилення;

ґ) термін біхевіоризму, що визначає процес виникнення позитивних наслідків якоїсь поведінки та її відтворювання в часі;

д) термін біхевіоризму, що визначає відсутність наслідків якоїсь поведінки та її відтворювання в часі.

ІІІ. Альтернативний вибір. Дайте правильну відповідь «так» чи «ні».

1. Чим значною мірою зумовлено ступінь впливу винагороди на організаційну поведінку:

а) швидкістю надходження винагороди за дією;

б) порівнянням отриманої винагороди з тією, яку отримали інші виконавці;

за здійснення аналогічних робіт;

в) отриманням вищої винагороди, ніж очікувалося;

г) причинно-логічними зв’язками між виконанням і винагородою.

2. Поведінку людини як сукупність оперантних умовних реакцій, що виникають унаслідок заохочення або покарання, розглядає:

а) психоаналітична теорія;

б) гуманістична психологія;

в) теорія символічного інтеракціонізму;

г) теорія біхевіоризму;

ґ) теорія морального розвитку;

д) теорія самоузгодженості.

3. Згідно з психоаналітичним підходом до мотивації поведінки людини:

а) мотивація розглядається як цілісне, багатоаспектне, складне явище;

б) поведінка людини є результатом впливу людей та подій у її со­ціальному оточенні;

в) поведінка людини визначається фізичними і біологічними потре­бами та спонуканнями;

г) мотиви поведінки людини не усвідомлюються, лежать не на по­верхні, а в підсвідомості;

ґ) винагороджувана поведінка повторюється.

ІV. Упорядкований вибір. Визначте і вкажіть цифрами:

1. Правильну послідовність етапів процесу мотивації:

–   пошук поведінки;

–   активні сили;

–   незадовільнена потреба;

–   задовільнена потреба;

–   внутрішня напруга;

–   спад напруги.