ВНЗ Укоопспілки

Полтавський університет економіки і торгівлі

 

Кафедра управління персоналом і економіки праці

 

 

 

В. П. Писаренко

 

 

ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА

 

 

Навчально-методичний посібник

 

 

для самостійного вивчення дисципліни за кредитно – модульною системою організації навчального процесу для студентів спеціальності

6.050109 – «Управління персоналом і економіка праці»

 

 

 

 

 

 

 

2011

ЗМІСТ

ЗМІСТ

ВСТУП

Навчальна програма дисципліни

Тематичний план дисципліни

Методичні рекомендації до вивчення тем

Тема 1. Концепція організаційної поведінки

Тема 2. Людина в системі організаційної поведінки

Тема 3. Управління поведінкою індивіда

Тема 4. Мотивація та винагорода

Тема 5. Організація роботи індивіда. Управління кар’єрою

Тема 6. Управління виконанням та оцінювання роботи індивіда

Тема 7. Природа та типи груп в організації

Тема 8. Групова динаміка (влада, вплив, лідерство) і розвиток груп в організації

Тема 9. Конфлікти, стреси та шляхи їх подолання

Тема 10. Управління комунікаціями в організації

Тема 11. Організаційна культура

Тема 12. Управління організаційним розвитком

Індивідуальні завдання для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання

Порядок і критерії оцінювання знань студентів

Карта самосійної роботи студента

[До змісту] [Наступне] вступ

Дисципліна «Організаційна поведінка» розрахована на студентів, що навчаються за магістерською програмою за спеціальністю «Управління персоналом і економіка праці».

Організація ефективного управління та взаємодії людей у сучасних організаціях передбачає необхідність планування та координації спільної діяльності. Таким чином, менеджери стикаються з пробле­мою впливу індивідів, груп, організаційних структур на ефективність та результати роботи. На перший погляд цей вплив має випадковий характер і керівники нерідко покладаються на інтуїцію в усвідомленні тих чи інших вчинків підлеглих.

Саме для того, щоб розвинути у слухачів практичні навички ефективної взаємодії з людьми, уміння планувати та координувати їхню спільну діяльність, у навчальні плани магістерських програм уведено дисципліну «Організаційна поведінка».

Основна мета дисципліни «Організаційна поведінка» – вивчення індивідуально-психологічних характеристик особистості, її мотивації та ставлення до різних складових трудового процесу, вертикальних і горизонтальних комунікацій та міжособових стосунків, тенденцій організаційного розвитку та реакцій на зміни, що дасть можливість ідентифікувати, розуміти та прогнозувати людську поведінку в конкретних ситуаціях.

Завдання дисципліни полягає в тому, щоб студенти оволоділи професійними знаннями і навичками щодо розподілу праці з ура­хуванням індивідуальних та групових реакцій на структурні зміни; удосконалення оточуючого середовища; розроблення ефективних стратегій розвитку організації та формування політики оптимальної мобілізації людських ресурсів.

Предметом дисципліни є поведінка людей в організації, а також процеси, механізми і фактори впливу, що визначають її зміну й орієнтацію на досягнення цілей організації.

Досягненню мети та вирішенню завдань дисципліни підпорядко­вана логіка її викладання, що відображається в навчально-тема­тичному плані.

У посібнику дається уявлення про концептуальні засади організа­ційної поведінки, місце людини в системі організаційної поведінки; містяться рекомендації щодо організації роботи та мотивації поведінки працівника; розглядаються питання природи та типів груп в організаціях; визначається сутність групової іміжгрупової динаміки, управління груповими процесами; з’ясовують­ся особливості управління комунікаціями, конфліктами та стресами; а також вис­вітлюються проблеми організаційної культури й управління організа­ційним розвитком.

У процесі вивчення дисципліни «Організаційна поведінка» наголос робиться на самостійній творчій роботі слухачів. З метою спряму­вання такої роботи, а також полегшення засвоєння матеріалу, до методичного забезпечення кожної теми дисципліни включені:

1) навчальні цілі – вони спрямовують процес навчання та чітко визначають, про що саме слухачі дізнаються, вивчаючи тему;

2) контрольні запитання – вони мають сконцентрувати увагу слухачів на суттєвих питаннях теми, вказати на її важливі аспекти та закріпити навчальний матеріал;

3)  завдання – вони надають слухачам можливість самостійно на прикладі матеріалів лекцій та вивчення рекомендованої літератури отримати повніше уявлення про зміст окремих розділів бізнес-плану та скомпонувати так званий дороговказ по бізнес-плану (перелік питань та форми відповідних таблиць), який надалі може використо­вуватися як практичний посібник для розроблення реального бізнес-плану;

4) рисунки, схеми, таблиці – подають матеріал у зручній, лако­нічній, легкій для сприйняття формі.

Дисципліна «Організаційна поведінка» розрахований на слухачів магістерських програм. Передбачається, що слухачі знайомі із за­гальними теоріями менеджменту, а також з операційним та інно­ваційним менеджментом і стратегічним управлінням.

За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати:

1) основи теорії особистості:

–   визначення поняття «особистість» і теорії її розвитку;

–   характеристику процесу соціалізації і її елементів;

–   зміст процесів планування кар’єри і її розвитку;

–   індивідуальні особливості і психологічну типологію особистостей;

–   природу, основні характеристики цінностей і установок;

–   характеристику та властивості процесу сприйняття;

–   закони й ефекти сприйняття;

–   характеристику процесу та стратегій управління враженням;

2) теоретичні основи функціонування організації:

–   зміст теорій і способів побудови організації;

–   особливості окремих стадій життєвого циклу організації;

–   сутність, складові та типи організаційної культури;

–   складові репутації організації і особливості процесу їх формування;

–   сутність і моделі організаційного розвитку;

–   основні принципи управління змінами і стадії їх реалізації;

–   методи подолання протидії організаційним змінам;

3) питання управління поведінкою людини в організації:

–   підходи до навчання і умови їх реалізації;

–   сутність мотиваційного механізму і його елементів;

–   теоретичні підходи до мотивації;

–   відмінності між владою, повноваженнями і впливом;

–   джерела влади і політичні стратегії її набуття;

–   традиційні та нові підходи до лідерства;

–   відмінності між лідерством і керівництвом;

–   передумови ефективного і успішного лідерства;

–   сутність і складові процесу комунікації;

–    різновиди комунікаційних мереж;

–   зміст процесу і моделі прийняття рішень;

–   особливості групового прийняття рішень.

За підсумками вивчення цієї навчальної дисципліни студенти повинні уміти:

–   визначати міру прояву певних особистісних характеристик;

–   моделювати програми взаємодії з працівниками з урахуванням їх типу особистості;

–   планувати особистий розвиток та кар’єру в організації;

–   оцінювати мотиваційний потенціал певного виду роботи та пропонувати заходи щодо її перепланування;

–   розпізнавати стратегії управління враженнями і набуття влади в організації;

–   перевіряти дієвість теорій мотивації у конкретних умовах їх використання;

–   здійснювати й організовувати ефективні комунікації, запобіга­ти виникненню комунікаційних бар’єрів;

–   організовувати і проводити оцінювання задоволеності працею і відданості організації;

–   підбирати стилі лідерства відповідно до передумов їх засто­сування;

–   оцінювати схильність до лідерства і влади;

–   обґрунтовувати вибір методу прийняття рішень;

–   організовувати реалізацію схем модифікації організаційної по­ведінки;

–   розробляти систему заходів формування сильної організаційної культури;

–   розробляти програму подолання протидії організаційним змінам.

[До змісту] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Модуль І. Концептуальні засади організаційної поведінки