5. Поняття про об’єкт і предмет наукового дослідження

Об’єкт пізнання - це те, на що направлена пізнавальна діяльність дослідника.

Об’єкт дослідження - певна сукупність властивостей і відношень, яка існує об’єктивно, незалежно від дослідника, але відображається ним.

Об’єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ і форми його відображення у свідомості людини, які існують незалежно від свідомості, обираються відповідно до цілей дослідження і складають предмет дослідження.

Предмет пізнання - властивості та відношення об’єкта, які досліджуються з певною метою

Предмет конкретного дослідження- це тільки ті елементи, зв’язки, відношення об’єкта, які підлягають вивченню в даній роботі.

Структура предмета дослідження

Історія розвитку об’єкта дослідження і вчення про нього

Суттєві властивості, якості і закони розвитку об’єкта

Логічний апарат і методи, необхідні для формування предмета

У предметі дослідження в концентрованому вигляді закладено напрямок досліджень, найбільш важливі задачі, можливості їх вирішення відповідними пізнавальними засобами і методами.

Предмет дослідження конкретизується в цілях і задачах дослідження.

Цілі дослідження – результати, які дослідник сподівається отримати в процесі дослідження.

Задачі дослідження – сукупність окремих дослідницьких завдань, які дають уявлення про те, що слід зробити для досягнення цілей дослідження.

6. Класифікація об’єктів наукового дослідження.

Прості

Складні

Об’єкти дослідження

Штучні

Емпіричні

Натуральні (фізичні)

Штучні

Для вибору в досліджуваному предметі головної якості досліджують сукупність однотипних об’єктів, визначають їх подібність, яка відповідає цілям дослідження.

7. Доведення в наукових дослідженнях.

Доведення – це прийом, за допомогою якого встановлюється істинність певного твердження.

Способи доведення

Безпосередній

Опосередкований

Зіставлення стверджуваного положення з фактичним у процесі практичних дій

Доказ істинності твердження на основі знань, які вже нагромаджені у вигляді законів і положень, задача доведення полягає у винайденні відповідності аналогам

Види безпосередніх способів перевірки істини твердження

Демонстрація

Вимірювання

Розрахунок

Облік

Інші емпіричні прийоми

Експеримент

Спостереження

Формальне доведення – отримання чіткого формулювання правила доведення, яке дозволяє на кожному етапі перевірити їх правильність.

Елементи структури доведення

Теза	Аргумент	Форма (демонстрація)
Твердження, яке підлягає доведенню	Положення, яке використовується для доведення даної тези. Аргументи є твердженнями, які визначають істинність тези, тому їх називають основами доведень. У формальних доведеннях вони називаються посилками. Як аргументи можуть виступати твердження, істинність яких доведена раніше (теореми, закони та інші наукові положення), аксіоми, визначення і твердження, які містять достовірну інформацію про конкретні факти.	Спосіб зв’язку аргументів між собою, а також із тезою. Демонструє логічну послідовність переходу від доведення до тези.