Залежність результату від кількості і якості інформації

Невизначеність при прийнятті рішень можна вимірювати ентропією Е, тобто кількістю інформації про майбутній стан об'єкта, що не вдалося одержати в результаті досліджень. Майбутній стан системи описується набором параметрів, точні значення яких залишаються невідомими. У залежності від властивостей об'єкта, кількості і змісту вхідної інформації, способів прогнозування й інших умов можна визначити лише той або інший інтервал їхніх можливих значень. У сукупності ці інтервали можливих значень параметрів опису об'єкта утворять область його можливих станів, що може бути охарактеризовано кількістю інформації, обмірюваною ентропією Е. Чим точніше прогноз, та менше область можливих станів об'єкта і відповідно менше ентропія Е, і навпаки.

Залежність невизначеності прогнозу від кількості вхідної інформації, тобто функція Е_дост=f(I) може бути представлена гіпотетичною залежністю, зображеної на рис.5.

Рис.5. Гіпотетична залежність невизначеності прогнозу від кількості вихідної інформації

I_пор - мінімальна (гранична) кількість необхідної вихідної інформації. Якщо кількість вихідної інформації менше I_пов, ніяких суджень про майбутнє об'єкта зробити не можна;

I_гран – максимальна кількість інформації, що може бути використана, якщо його подальше збільшення не зменшує невизначеність прогнозу.

Реальна невизначеність прогнозу Е_дост знаходиться в інтервалі Е_пов Е_остЕ_дост^гран > 0, де Е_пов означає відсутність прогнозної інформації, тобто Е_пов - ентропія області визначення параметрів майбутнього стану об'єкта. Е_дост^гран - залишкова невизначеність прогнозу, що не може бути дозволена ніякими об'єктивними методами.

Передбачувана і припустима вартість інформації

Ефективність інформації оцінюється співвідношенням витрат на її збір або придбання у інших організацій і ефекту, отриманого за рахунок прийняття більш якісних рішень, а отже, росту результатів (оборотів, прибутку, підвищення рентабельності).

Вибір визначеного методу повинен здійснюватися на основі порівняння витрат і переваг кожного методу. Звичайно, існує визначений зв'язок: точність сприяє зниженню витрат, зв'язаних з неточними даними (наприклад, як наслідок затоварення). Для того щоб підготувати рішення з високим ступенем точності, потрібно велика кількість ресурсів, у тому числі і часі. Наприклад, з одного боку, ми маємо ретельно пророблену і дорогу економетричну модель, що, як ми сподіваємося, знизить погрішності. З іншого боку, ми можемо скористатися уявним висновком експерта.

Передбачувана вартість точної інформації – різниця між очікуваними результатами в умовах визначеності й очікуваним прибутком в умовах невизначеності, тобто ризику.

На рис.6 показана залежність економічного результату від кількості і якості інформації при прийнятті рішень.

Повна вартість

Рис.6.6 Залежність результату від точності інформації

Групова поведінка в організації

Феномен групової поведінки полягає в тому, що люди, з одного боку, люблять взаємодіяти один з одним, а, з іншого, – хочуть нести відповідальність «тільки за себе».

Організаційна поведінка – це складова частина поведінка індивіда, поведінки груп, що взаємодіють, а також діяльність усередині груп.

Група – це організаційна система двох або більше індивідів, що взаємозалежні між собою для виконання визначеної задачі, у якій на поведінку або діяльність одного члена впливає поведінка і діяльність інших членів групи.