Міжособистісне спілкування

Міжособистісне спілкування – спілкування, що проходять між людьми в ситуаціях «віч-на-віч» і в групі.

Проблеми, що виникають при спілкуванні менеджерів з іншими людьми, можуть бути пов'язані з розходженням сприйняття і розходженням міжособистісного стилю. Міжособистісний стиль – це манера людини встановлювати зв'язок з іншими.

Слухи: неформальний канал спілкування

Слухи – неперевірені повідомлення, що звичайно циркулюють усередині організації або в зовнішнім середовищі організації.

Слухи можна розділити на чотири категорії.

Мрії і сподівання. Вони відображають бажання і надії тих, хто ініціює виникнення слухів. Це найбільш позитивні слухи, тому що вони сприяють творчості з боку інших осіб.

Слухи-«пугала». Ці слухи виникають на ґрунті страхів і побоювань працівників, викликаючи занепокоєння в колективі, наприклад у період урізування кошторису. Ці слухи іноді завдають шкоди і вимагають офіційного спростування з боку керівництва.

«Вбивання клинів». Це найбільш агресивний тип слухів. Вони розділяють групи і підривають лояльність. Такі слухи продиктовані агресивністю і навіть ненавистю.

Фінальний слух. Це слух у передбаченні якихось дій. Він виникає, коли співробітники тривалий час очікували настання події. Можливо, для цього залишився всього один крок, що підсилює двозначність ситуації.

Поліпшення спілкування в організаціях

Менеджерам, що прагнуть стати кращими комунікаторами, слід виконувати дві задачі. По-перше, вони повинні поліпшувати свої повідомлення – інформацію, яку вони хочуть передати. По-друге, вони повинні поліпшувати власне розуміння того, що інші люди намагаються повідомити їм.

Повсякденна діяльність менеджерів має на увазі ефективні міжособистісні спілкування. Менеджери повинні прагнути не тільки до того, щоб бути зрозумілими, але і до того, щоб зрозуміти. Приведені далі методи можуть полегшити виконання цих двох важливих задач.

Роз'яснення істинного змісту інформації. Метод включає допущення, що якщо ви неправильно зрозумілі, то за можливістю вам належить донести істинний зміст інформації до одержувача.

Регульований інформаційний потік. Регульоване спілкування може забезпечити оптимальний потік інформації до менеджерів, усуваючи бар'єр «перевантаження спілкування».

Використання зворотного зв'язку. Зворотний зв'язок забезпечує одержання відповіді одержувача, що дає можливість комунікатору визначити, чи отримані його повідомлення і чи викликали вони очікувану відповідь.

Співпереживання (емпатія) – це здатність відчути себе на місці іншої людини і зрозуміти його думку й емоції. Форма спілкування повинна в значній мірі залежати від того, що відомо про одержувача.

Повторення інформації. Повторення є загальноприйнятим принципом навчання.

Заохочення взаємної довіри.Тиск часу часто означає, що менеджери не можуть доводити до кінця спілкування і заохочувати зворотний зв'язок або висхідне спілкування під час усього спілкування.

Ефективний розподіл часу. Через неможливість детального аналізу всіх повідомлень, більшість з них ніколи не декодується і не доходять до одержувача.

Спрощена мова – значний бар'єр для ефективного спілкування. Коли професіонали використовують внутрішньогрупову мову при спробах спілкування з людьми, що не входять до їхньої групи, менеджерам слід пам'ятати, що ефективне спілкування має на увазі передачу не тільки інформації, але і її розуміння.

Ефективне слухання. Для поліпшення спілкування менеджерам слід прагнути не тільки до того, щоб бути зрозумілими, але і щоб зрозуміти, тобто до слухання. Однак недостатньо лише слухати – необхідно слухати, розуміючи повідомлення.

Такі поради можуть бути корисними для менеджерів. Найбільш важливим, однак, є рішення слухати. Поради будуть марними, якщо в менеджера немає усвідомленого рішення слухати. Тільки після розуміння того, що ефективне спілкування включає як розуміння, так і необхідність бути зрозумілим, поради стають корисними для ефективного слухання.