Конспект лекцій з дисципліни “адміністративний менеджмент”

Мета: формування знань, умінь і навичок в області управління організацією, а також в області практики менеджменту та технології прийняття управлінських рішень, роботи з документами та плануванням і організацією роботи менеджера.

Предмет: загальні закономірності управлінської праці, адміністративне забезпечення управлінських відносин.

Змістовні модулі: Поняття адміністративного менеджменту. Концепція системи менеджменту. Менеджмент як система. Рівні менеджменту. Адміністративний менеджмент. Управлінське рішення. Методи впливу на виконавців. Прийняття рішень при роботі зі службовою документацією. Колективні методи прийняття рішень. Вимоги до керівника і стиль керівництва. Технологія і психологія ділового спілкуванні. Рівні та зони спілкування. Стилі спілкування. Закони ділового спілкування: форми ділового спілкування та особливості їх здійснення. Кар'єра в організації: управління кар'єрою, поняття іміджу, стадії кар'єри. Інформаційні ресурси організації. Документальне забезпечення менеджменту. Глобалізаційні аспекти в адміністративному менеджменті. Територіальні, культурні особливості менеджменту в різних країнах. Вплив і роль транснаціональних корпорацій на адміністративний менеджмент.

Поняття адміністративного менеджменту

Адміністративний менеджмент специфічна категорія та вид діяльності, що включає в себе всі інструменти та навички управління в умовах формальних адміністративних організацій. Структурованість відносин в рамках таких організацій є особливою відзнакою адміністративного управління, як діяльності.

Завданням менеджера є створення дієздатної адміністративної структури управління організацією та певних правил, що описують функціонування такої організації в певних прогнозованих умовах.

Керівнику недостатньо мати всі необхідні ресурси, потрібен чіткий механізм управління цими ресурсами, і це стосується не лише матеріальних ресурсів, теж саме відбувається і з людським ресурсом. Вміння адміністрування всіма видами ресурсів, що задіяні в організації на її користь та для досягнення цілей організації і є головними завданнями менеджера з адміністрування.

Ефективність прийнятих управлінських рішень значною мірою залежить від якостей, характеристик, рис менеджерів, тобто осіб, що ухвалюють рішення. При персоніфікованому прийнятті рішень у особи, що ухвалює рішення можна виділити індивідуальні риси, властиві конкретній особистості, і постійні риси. При колективному прийнятті рішень важливе ще сполучення особистісних рис - індивідуальних і постійних членів групи - колективної особи, що ухвалює рішення.

Особа, що ухвалює рішення - це індивід або група індивідів, які здійснюють вибір певної альтернативи у формі рішення й відповідають за наслідки реалізації даного рішення.

Постійні риси особи, що ухвалює рішення - це підмножина відносно стійких рис, якими володіють й які відіграють важливу роль при вирішенні будь-яких типів завдань. Основними постійними рисами особи, що ухвалює рішення є цілеспрямованість і характеристика систем пам'яті.

1. Цілеспрямованість. Ціль для особи, що ухвалює рішення - це положення речей, ситуація, стан, які можуть мати суб'єктивну цінність або корисність для особи, що ухвалює рішення прагне досягти цілей шляхом вирішення завдання. Мета породжується потребами. Різноманіття потреб, навіть в окремої особистості, обумовлює складність системи цілей. Ще більш складною є система цілей організації.

2. Характеристика систем пам'яті. Для ухвалення рішення особа, що ухвалює рішення використовує інформацію, що перебуває в пам'яті. Розрізняють довгострокову, короткочасну й зовнішню пам'ять.

Довгострокова пам'ять особа, що ухвалює рішення носить асоціативний характер. Вона має дуже велику ємність, що забезпечується можливістю кодування інформації. До цієї інформації немає безпосереднього доступу. Необхідно затратити час і зусилля для зчитування цієї інформації. Час зчитування значною мірою залежить від типу інформації й здатностей конкретної особистості.

Короткострокова пам'ять має обмежений обсяг. Інформація, що зберігається в цій пам'яті, безпосередньо доступна. Це головна система, де відбувається процес переробки інформації відповідно до мети. Інформація надходить у короткострокову пам'ять із довгострокової пам'яті або із зовнішнього середовища. Результати обробки інформації збагачують довгострокову пам'ять й, можливо, зовнішню пам'ять особи, що ухвалює рішення.

Зовнішня пам'ять практично не обмежена за своїм обсягом. Ця пам'ять перебуває у зовнішньому оточенні особи, що ухвалює рішення. Тому потрібен час для доступу до цієї інформації. Прикладом зовнішньої пам'яті є довідники, висновки експертів. Така пам'ять може мати різні носії - паперової, електронні системи доступу.

Поняття особи, що ухвалює рішення, з одного боку, ширше, ніж менеджер, оскільки рішення приймають не тільки менеджери. З іншого боку, менеджер не тільки приймає рішення, але й грає інші ролі. Прийняття рішень менеджером впливає на забезпечення конкурентноздатності організації, досягнення її цілей.

Виконанням основних функцій менеджменту зайнятий весь апарат управління. Однак визначальне значення має діяльність керівника, що виконує різні взаємозалежні між собою ролі. Провідна група ролей керівника пов'язана із прийняттям рішень. Визначальною характеристикою менеджменту є те, що це керування людьми. Звідси - значимість міжособистісних ролей керівника.

Істотно різниться значимість окремих ролей у менеджерів, що належать до певних рівнів управління. Вищі керівники концентруються переважно на рішенні завдань стратегічного характеру, взаємозв'язках організації із зовнішнім середовищем. Тому особливо важливими для цих менеджерів будуть ролі підприємця, представника організації.

Особливості управлінської праці:

Ціль – відкриття ланцюгів організації, створення умов досягнення координації дій.

Об'єкт – робота людей в організації.

Предмет – інформація про процеси в організації

Знаряддя праці – засоби комунікації, електронно-обчислювальні машини та ін.

Характеристики – розумова праця, робота з людьми, різноманіття завдань, висока інформативність, творчий характер роботи.

Продукт – керуючий вплив.

Адміністратор /менеджер/ повинен:

• розуміти необхідність всебічного вивчення рис та властивостей організації з метою побудови оптимальної системи керування;

• неминучість зміни системи керування як відповідної міри при зміні зовнішньої ситуації;

• знати сучасні тенденції в розвитку організаційних форм.

• переваги різних форм власності організації;

• вибирати параметри організації, необхідні для характеристики об'єкта управління;

• вибирати систему управління відповідно до прийнятої моделі організації.

Керівник переважно займається забезпеченням поточної діяльності організації. Він залежить від персоналу, що збирає інформацію, готує висновки про цінності, імовірності подій, реакцій, а також варіанти рішень, судження про кращі з можливих альтернатив. І керівник приймає підготовлене його підлеглими рішення. Він вважає його своїм, у той час як багато з людей брали участь у його підготовці й прийнятті.