Карта стейкхолдерів підприємства

Можливості впливу	Зацікавленість
	висока	низька
Великі	Перша група – максимально використовувати	Друга група – стимулювати інтерес і максимально використовувати
Малі	Третя група – інформувати і використовувати при мінімальних зусиллях	Четверта група – не витрачати зусиль, але по можливості використовувати

Зрозуміло, що пріоритетом взаємовідносин повинні стати партнери з першої групи.

Аналіз стейкхолдерів має, крім того, включати прогноз змін можливостей їх впливу і зацікавленості, тобто виявляти потенційні загрози і можливості з їх боку у стратегічному періоді.

Правда, інтереси стейкхолдерів в часі відносно стабільні. А тому, щоб навчитися їх виявляти, узгоджувати і максимально задо­вольняти, варто знати типові інтереси основних груп стейкхолде­рів.

Акціонерів, власників: а) розмір річних дивідендів; б) підви­щення вартості їх акцій; в) зростання вартості компанії і її прибут­ків тощо.

Інвесторів: а) стабільність фірми; б) очікування високого прибутку на капітал; в) збалансованість інвестиційного портфеля.

Менеджерів вищої ланки: а) розміри їх платні і премій; б) ви­ди можливих додаткових доходів; в) соціальний статус, пов'язаний з роботою в компанії; г) рівні відповідальності; д) кількість і гострота службових проблем.

Працівників підприємства: а) гарантії зайнятості; б) рівень реальної заробітної плати; в) умови найму і праці; г) можливості просування по службі; д) рівень задоволення роботою.

Споживачів: а) бажані і якісні продукти; б) прийнятні ціни; в) безпека продуктів; г) нові продукти у відповідні терміни; д) різ­номанітність вибору.

Дилерів: а) рівень особистого доходу; б) обсяг післяпродажно­го обслуговування; в) своєчасність і надійність поставок; г) якість продукту, що поставляється.

Постачальників: а) стабільність замовлень; б) оплата в строк і відповідно до умов договору; в) створення відносин залежності від поставок.

Фінансистів: а) здатність виплачувати позики; б) своєчасна виплата відсотків; в) добре управління рухом грошових коштів.

Органів влади: а) забезпечення зайнятості; б) виплата подат­ків; в) відповідність діяльності вимогам закону; г) внесок в еконо­мічне зростання регіону; д) внесок до місцевого бюджету.

Партій, громадських організаиій, соиіальних і суспільних груп: а) турбота про навколишнє середовище; б) підтримка місцевої суспільної діяльності; в) проведення акцій соціальної відповідаль­ності; г) вимога прислухатися до груп впливу.

З цього списку видно, що кожна група стейкхолдерів має специфічні інтереси, проте існують галузі, де ці інтереси пере­тинаються.

Таким чином, визначивши найбільш впливових і заінтересо­ваних стейкхолдерів і максимально узгодивши та врахувавши їх інтереси, можна отримати значну підтримку цих учасників в здій­сненні процесу впровадження стратегічних змін. В разі ж їх ігно­рування, стратегічні зміни можуть бути проведенні зі значним запізненням, з великими додатковими витратами, а то й зовсім не відбутися.