6

Тема 7. Організаційно-правові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування

1. Поняття загальнообов’язкового державного соціального страхування та його загальна характеристика.

2. Суб’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3. Поняття соціального страхового фонду та їх види

4. Об’єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування. Поняття страхового ризику і страхового випадку.

5. Страхові внески

6. Види соціальних послуг і матеріального забезпечення в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

1. Поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування та його види

Соціальне страхування — це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та найманими працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, визначених законодавством 

Основною організаційно-правовою формою у системі соціального захисту виступає загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке, у свою чергу, виступає підсистемою соціального захисту і передбачає декілька видів такого страхування з утворенням відокремлених фондів та умовами надання соціальних виплат та послуг.

На сьогодні відносини у сфері соціального страхування регулюються такими основними законодавчими актами: 1) Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування - перший законодавчий акт у незалежній Україні, яким була започаткована нова система соціального страхування.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р., «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р., “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”

Згідно ст. 1 Основ, Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є одним з механізмів реалізації конституційного права на соціальне забезпечення. Воно є його важливим інститутом, завданням якого є підтримання добробуту громадян та їх сімей в означених законодавством випадках.

Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. залежно від страхового випадку передбачено п’ять видів такого страхування:

1. пенсійне страхування;

2. страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

3. медичне страхування;

4. страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

5. страхування на випадок безробіття;

Концепція загальнообов’язкового державного соціального страхування віддзеркалює принцип солідарності працівників, відповідно до якого кожен повинен робити внесок для підтримки колег і товаришів по роботі в разі нещасного випадку на виробництві, безробіття, втрати заробітку, працездатності, фінансуючи систему в інтересах обох сторін виробництва – працівника й роботодавця при активній участі держави.

Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2. обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

3. надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

4. обов’язковості фінансування страховими фондами витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

5. солідарності та субсидування;

6. державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

7. забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;

8. цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

9. паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Ця організаційно-правова форма системи має значні переваги порівняно з недержавними формами страхування. Таке страхування є надійнішим, має ширше страхове поле, охоплює ширше коло осіб, більш прийнятне в разі коливань страхових випадків, дешевше, не є капіталоємким, включає особливо небезпечні випадки, які залишаються за межами комерційного страхування (наприклад, інвалідність у випадку каліцтва на виробництві та професійного захворювання). Обов’язкове державне соціальне страхування виконує також профілактичні завдання.