2. Модель і функціонування технічної системи

Як елемент системи перетворень технічна система взаємопов’язана із всіма іншими елементами системи перетворень, а саме:

- з операндами (призначення ТS реалізується за допомогою впливів, тобто здійснюється перетворення Od¹ →Od²);

- з людинами – операторами (наприклад, робочі та допоміжні дії);

- з наступною технічною системою у системі перетворень;

- з реальним оточенням.

Крім таких звязків є ще й небажані та не завжди визначені побічні впливи оточення (завади). Усі зовнішні дії технічної системи можуть бути названі активними; кожному впливу на технічну систему відповідає дія TS (за принципом “вплив - реакція”.

Функціональна структура визначається як упорядкована сукупність функцій та відношень між ними. Функціональна структура будується стосовно робочого стану системи.

Технічна функція – це здатність системи, при визначених умовах, перетворювати вхідну величину у потрібну вихідну величину, забезпечуючи чітку відповідність вихідної величини від незалежної вхідної.

Функціональні структури можна побудувати двома шляхами. У першому випадку виходять з уяви технічної системи у вигляді “чорної скриньки”, тобто функцій та їх відношення визначаються як засоби реалізації впливів у технічному процесі. При цьому задаються входи і спосіб дії, після чого здійснюється побудування функціональної структури на тому чи іншому рівні абстрагування і повноти.

У другому випадку по органоструктурі або конструктивній схемі будують функціональну структуру з різноманітними функціями і під функціями або, вважаючи деякі функції несуттєвими з точки зору перетворень, отримують структуру аналогічну “чорній скриньці”. При цьому в функціональній структурі вже зафіксована низка конструктивних ознак.

Органоструктура – це абстрактна модель технічної системи, яка містить технічні засоби (виконавчі органи) та відношення, що реалізують дії визначеного класу. Органоструктура розробляється і зображується стосовно робочого стану системи, вона містить по крайній мірі 2 структури – структуру ланцюгів дій і структуру зв’язків.

Виконавчим органом називається підсистема, що реалізує визначену внутрішню функцію технічної системи. Такий орган іноді називають носієм функції або функціональною одиницею.

Основним типом відношень виконавчих органів є зв’язки: вихід одного органу одночасно є входом наступного у ланцюзі дій.

Органоструктуру, за аналогією з функціональною структурою, можна побудувати з конструктивної або функціональної структури TS.

Конструктивна схема являє собою описання технічної системи конструктивними елементами; вона повинна містить у собі упорядковану сукупність конструктивних елементів та їх відношень. Така схема розробляється для робочого стану, а також для станів “розбирання”, та “збирання” (деталіровочні та компоновочні креслення).

Конструктивна схема системи будується з конструктивних елементів. Такий елемент може мати будь-яку ступінь складності. Для підприємства це може бути виробнича лінія, а для механізму – проста гайка.

В машинобудуванні конструктивна схема розробляється в 3 етапи: ескіз → конструкторські креслення → деталіровочні та складальні креслення.

Зараз не існує єдиної класифікації технічних систем. Між тим технічні системи можуть бути класифіковані по таким ознакам:

- по функції (робочій дії);

- по принципу здійснення робочої дії;

- по характеру функціонування;

- по рівню складності.

- по способу виготовлення;

- по ступені стандартизації і походження;

- по ступені оригінальності конструкції;

- по типу виробництва;

- по ступеню абстрактності;

- по місцю у технічному процесі;

- по назві фірми виробника;

- по ступені цінності.