5. Нравственность толпы.

Если под словом "нравственность" понимать неизменное уважение известных социальных постановлений и постоянное подавление эгоистических побуждений, то, без сомнения, толпа слишком импульсивна и слишком изменчива, чтобы ее можно было назвать нравственной. Но если мы сюда же причислим и временное проявление известных качеств, например: самоотвержения, преданности, бескорыстия, самопожертвования, чувства справедливости, то должны будем признать, что толпа может выказать иногда очень высокую нравственность. Немногие психологи, изучавшие толпу, рассматривали ее лишь с точки зрения се преступных действий и, наблюдая, как часто толпа совершает такие действия, они пришли к заключению, что нравственный уровень толпы очень низок. Это верно в большинстве случаев, но отчего? Просто оттого, что инстинкты разрушительной свирепости, составляющие остаток первобытных времен, дремлют в глубине души каждого из нас.

Поддаваться этим инстинктам опасно для изолированного индивида, но когда он находится в неответственной толпе, где, следовательно, обеспечена ему безнаказанность, он может свободно следовать велению своих инстинктов. Не будучи в состоянии в обыкновенное время удовлетворять эти свирепые инстинкты на наших ближних, мы ограничиваемся тем, что удовлетворяем их на животных. Общераспространенная страсть к охоте и свирепые действия толпы вытекают из одного и того же источника. Толпа, медленно избивающая какую-нибудь беззащитную жертву, обнаруживает, конечно, очень подлую свирепость, но для философа в этой свирепости существует много общего со свирепостью охотников, собирающихся дюжинами для одного только удовольствия присутствовать при том, как их собаки преследуют и разрывают несчастного оленя.

Но если толпа способна на убийство, поджоги и всякого рода преступления, то она способна также и на очень возвышенные проявления преданности, самопожертвования и бескорыстия, более возвышенные чем даже те, на которые способен отдельный индивид. Действуя на индивида в толпе и вызывая у него чувство славы, чести, религии и патриотизма, легко можно заставить его пожертвовать даже своей жизнью. История богата примерами, подобными крестовым походам и волонтерам 93-го года. Только толпа способна к проявлению величайшего бескорыстия и величайшей преданности. Как много раз толпа героически умирала за какое-нибудь верование, слова или идеи, которые она сама едва понимала! Толпа, устраивающая стачки, делает это не столько для того, чтобы добиться увеличения своего скудного заработка, которым она удовлетворяется, сколько для того, чтобы повиноваться приказанию. Личный интерес очень редко бывает могущественным двигателем в толпе, тогда как у отдельного индивида он занимает первое место. Никак не интерес, конечно, руководил толпой во многих войнах, всего чаще недоступных ее понятиям, но она шла на смерть и так же легко принимала ее <…>.

Случается очень часто, что даже совершенные негодяи, находясь в толпе, проникаются временно самыми строгими принципами морали. Тэн говорит, что сентябрьские убийцы приносили в комитеты все деньги и драгоценности, которые они находили на своих жертвах, хотя им легко было утаить все это. Завывающая многочисленная толпа оборванцев, завладевшая Тюильрийским дворцом во время революции 1848 года, не захватила ничего из великолепных вещей, ослепивших ее, хотя каждая из этих вещей могла обеспечить ей пропитание на несколько дней.

Такое нравственное влияние толпы на отдельных индивидов хотя и не составляет постоянного правила, но все-таки встречается довольно часто; оно наблюдается даже в случаях менее серьезных, чем те, о которых я только что упомянул. Я уже говорил, что в театре толпа требует от героев пьесы преувеличенных добродетелей, и самое простое наблюдение указывает, что собрание, даже состоящее из элементов низшего разряда, обыкновенно обнаруживает большую щепетильность в этом отношении. Профессиональный вивер, зубоскал, оборванец и сутенер зачастую возмущаются, если в пьесе есть рискованные сцены и не совсем приличные разговоры, которые, однако, в сравнении с их всегдашними разговорами должны бы показаться очень невинными.

Итак, если толпа часто подпадает под влияние низших инстинктов, то все же иногда она в состоянии явить примеры очень высокой нравственности. Если считать нравственными качествами бескорыстие, покорность и абсолютную преданность химерическому или реальному идеалу, то надо признать, что толпа очень часто обладает этими качествами в такой степени, в какой они редко встречаются даже у самого мудрого из философов. Эти качества толпа прилагает к делу бессознательно, но что за беда! Не будем слишком сетовать о том, что толпа главным образом управляется бессознательными инстинктами и совсем не рассуждает.

Если бы она рассуждала иногда и справлялась бы со своими непосредственными интересами, то, быть может, никакая цивилизация не развилась бы на поверхности нашей планеты, и человечество не имело бы истории.

ІІІ. Яку соціально-психологічну теорію ілюструє кожен із наведених прикладів? Обґрунтуйте відповідь. Наведіть власні приклади-ілюстрації (2-3) тих чи інших соціально-психологічних теорій.

І. Теплий вечір. Славко втомився після двохгодинних занять, дуже захотілося йому пити. Розмінявши у товариша трохи дрібних грошей, він побіг до найближчого автомата з газованою водою. Автомат ще не встиг проковтнути копійки, як Славко уже майже відчув у роті присмак прохолодної, освіжаючої кока-коли. Але коли він натиснув на кнопку, нічого не відбулося. Він натиснув на неї ще раз. Потім натиснув на кнопку «повернути гроші». У відповідь – тиша. Він повторив своє «прохання» ще нетерплячіше. Нічого. І тоді почав трясти та штовхати автомат. Так і повернувся Славко до помешкання не тільки не втамувавши спрагу, а й викинувши гроші на вітер. На запитання свого товариша по кімнаті про те, де він так довго був, відповів пронизливим колючим поглядом та образливими словами.

ІІ. Існує певна узгодженість між тим, що людина знає, у що вірить та тим, що вона робить. Так, наприклад, людина, яка впевнена, що університетська освіта – найякісніша, усіляко буде спонукати власних дітей вступити до університету. Дитина, яка знає, що за негідну поведінку може бути покараною, усіляко намагатиметься поводити себе відповідним чином, або ж, щонайменше, приховуватиме здійснений негідний вчинок. Однак, відомі випадки і неузгодженості: людина може усвідомлювати, наприклад, шкоду паління для власного здоров’я, однак при цьому продовжує палити; багато людей вчиняє карний злочин, повністю усвідомлюючи, що ймовірність покарання за нього є дуже великою.

Дуже рідко випадки неузгодженості визнаються самим суб’єктом як протиріччя у власній системі знань. Найчастіше індивід намагається певним чином раціоналізувати подібне протиріччя. Так, людина, яка продовжує палити, знаючи, що це шкідливо для здоров’я, може раціоналізувати власну поведінку в декілька способів. Вона може вважати, що задоволення, яке отримує від паління, є дуже великим, щоб його позбавлятися; або ж, що зміни здоров’я курця не є настільки фатальними, як стверджують лікарі, оскільки вона ще жива та здорова. І, нарешті, якщо покине палити, то це призведе до збільшення ваги тіла, що також є шкідливим для здоров’я. Таким чином, звичку палити людина досить успішно узгоджує із власними переконаннями. Однак люди не завжди досить успішні у спробах раціоналізувати власну поведінку з тих чи інших причин. Тут то і виникає суперечність у системі знань, що неминуче призводить до виникнення психологічного дискомфорту.

ІІІ. Маленьким дітям, які боялися собак, запропонували просто спостерігати за дитиною, що весело гралася із собакою, по 20 хвилин на день. Після чотирьох тижнів спостереження 67% дітей виявили бажання опинитися в дитячому манежі із собакою і залишатися там навіть за відсутності батьків.

ІV. Дітям показували фільми, в яких були представлені різні зразки поведінки дорослого (агресивні і неагресивні), які мали наслідками винагороду або покарання. У фільмі, наприклад, показували як дорослий виявляє агресію стосовно іграшок. Після перегляду фільму діти залишались самі гратися з іграшками, схожими до тих, які були у фільмі. У результаті агресивна поведінка у дітей, які дивились фільми з агресивною поведінкою, виявлялась частіше та сильніше, ніж у дітей, які не дивились фільми. Якщо у фільмі агресивна поведінка дорослих винагороджувалась, агресивність поведінки дітей зростала. Серед дітей, які дивились фільм, де агресивна поведінка дорослих несла покарання, агресія поведінки дітей зменшувалась.

V. У різноманітних життєвих ситуаціях індивід у певний спосіб представляє себе та власну діяльність іншим, певним чином він спрямовує та контролює формування у інших враження про себе, а також пред’являє іншим зразки того, що можна і чого не можна роботи під час представлення себе іншим. Так, в одній із наукових робіт описано, що «американські студентки применшували власні розумові здібності, здатності, рішучість у присутності хлопців-ровесників, тим самим виявляючи глибоку психологічну самодисципліну, не дивлячись на їхню репутацію легковажних створінь. Ці виконавиці житейських ролей дозволяють своїм «хлопцям» занудно пояснювати уже відомі їм речі, приховують справжній рівень володіння математикою від своїх менш здібних партнерів та програють у настільний теніс наприкінці партії. Одним із найпростіших та найвишуканіших прийомів є час від часу написання та вимовляння довгих слів. «Здається, мій хлопець насолоджується тим, що виправляє мене в письмі: «Дорогенька, ти, очевидно, не знаєш, як пишеться це слово…» Завдяки таким прийомам стверджується «природна перевага» чоловіка та роль жінки як представниці слабкої статі».

VІ. Авторитарна особистість виховується батьками, які стосовно неї використовують суворі і жорсткі дисциплінарні заходи. Дитина змушена підкоритися суворій владі батьків, але в результаті розвивається ворожість, яка не може прямо вилитися на фруструючий об'єкт - батьків, оскільки вона їх боїться. Потреба дитини придушувати ворожість стосовно батьків призводить до ідентифікації з фруструючою владою, до ідеалізації цієї влади із супутнім зміщенням ворожості на аут-групи, тобто зовнішні групи, які зазвичай виявляються групами нижчого статусу. Саме на ці зовнішні групи, які характеризуються більш низьким соціальним статусом, відбувається проекція тих авторитарних імпульсів, які викликані у дитини фрустрацією і пригніченням внаслідок неприйнятності їх реалізації в рамках сім'ї. Боязнь власних імпульсів і потреба жорстко їх придушувати призводять до ригідній організації особистості, до стереотипного мислення.