13.Мета соціального супроводу. Завдання соціального супроводу. Вимоги до формулювання мети та завдань соціального супроводу.

Метою соціального супроводу є захист і забезпечення дотримання прав і найкращих інтересів дитини шляхом надання якісних соціальних послуг прийомній сім'ї / ДБСТ. 

Завданнями соціального супроводу є забезпечення якісних:

• соціально-економічних послуг (відстеження вчасності отримання батьками державних виплат на утримання дитини; сприяння в залученні додаткових ресурсів для задоволення потреб прийомної сім'ї, на лікування, оздоровлення; сприяння у вирішенні проблеми житла, працевлаштуванні прийомних дітей після досягнення ними повноліття чи закінчення навчання тощо).

• соціально-побутових послуг (сприяння в забезпеченні м'яким і твердим інвентарем, побутовою технікою, засобами малої механізації, - продуктами харчування тощо).

• юридичних послуг (здійснення заходів із захисту прав і законних інтересів сім'ї та дитини; консультації з питань чинного законодавства; представлення й захист прав та інтересів прийомної сім'ї, сприяння в оформленні документів, необхідних для розв'язання проблем клієнтів, зокрема державної допомоги, пенсій, пільг; контроль за наявністю всіх необхідних документів у справах прийомних сімей);

• соціально-педагогічних послуг: сприяння у вирішенні питань навчання прийомних дітей, здобуття ними освіти: організація додаткових занять, консультування, розвитку навичок, необхідних для навчання; залучення до науко-во-дослідної, гурткової роботи; забезпечення підручниками, посібниками, книгами, іграми, які розвивають, та іншими ресурсами для задоволення освітніх потреб дитини; забезпечення доступності відповідних освітніх послуг для дітей з вадами розумового або фізичного розвитку шляхом індивідуального навчання;

• сприяння у формуванні життєвих навичок дитини: планування свого життя і здійснення намічених планів; збереження здоров'я;

• розв'язання конфліктів; підготовці до виходу з сім'ї, самостійного життя; розвиток уміння приймати відповідальні рішення;

• розвиток виховного потенціалу сім'ї: організація навчання батьків ефективним методам виховання без покарання, кращому розумінню почуттів, контролю своїх емоцій; сприяння мобілізації власних ресурсів сім'ї для вирішення проблем у подальшому; допомога батькам у здійсненні статевого й тендерного виховання;

• встановлення й розвиток стосунків з біологічною сім'єю, якщо це не суперечить інтересам дитини;

• сприяння в адаптації дитини в новій сім'ї та сім'ї до дитини; створенні турботливого сімейного середовища, належного психологічного клімату, для якого характерними є повага, любов,

• емоційні зв'язки, душевність, прив'язаність; запобіганні виникненню непорозумінь і конфліктів між усіма членами сім'ї, в тому числі дітьми; формуванні в дитини почуття власної гідності, адекватної самооцінки, самосвідомості, самостійності, громадянськості позиції;

• мінімізація негативних наслідків попередніх травм;

• реабілітаційні заходи, пов'язані з занедбаністю, жорстоким поводженням або насильством, зокрема спрямовані на подолання затримок, відставань у розвитку, серйозних психічних проблем;

• корекція поведінки дітей;

• моніторинг психічного стану й розвитку дитини; консультування, організація сімейної психотерапії;

• соціально-медичних послуг:

• допомога у вирішенні питань збереження, підтримки та охорони здоров'я прийомної дитини; надання необхідної інформації, настанов щодо здорового способу життя, профілактики туберкульозу, венеричних захворювань і ВІЛ/СНІДу; сприяння в проходженні прийомними дітьми обов'язкового медичного огляду та, у разі необхідності, забезпечення виконання призначень лікаря; допомога у вирішенні питань, пов'язаних з оздоровленням прийомних дітей і рідних дітей (до 18-ти років); інформаційних послуг:

• інформування про ресурси громади та допомога в їх використанні задля дитини (дитячі ясла й садочки, гуртки, спортивні школи заняття, про діяльність дитячих, молодіжних громадських організацій, турпоходи, культурні заходи); можливості отримання довготривалої підтримки після виходу з сім'ї тощо); -інше (здійснення функцій посередника між сім'єю й адміністрацією школи, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами опіки й піклування; виконання ролі представника сім'ї в різних установах і закладах; сприяння в налагодженні добрих стосунків з соціальним оточенням; здійснення моніторингу захисту дитини від жорстокого поводження й насильства ).

Вимоги до формулювання мети: вона повинна бути чіткою, зрозумілою, лаконічною, досяжною в рамках проекту, обов'яз­ково пов'язана з виявленою соціальною проблемою, реалістич­ною, має ясно визначати, на кого спрямовані дії. Якщо є дек­ілька цілей - вони мають бути узгоджені між собою.

Своєї конкретності мета набуває в завданнях, оскільки в них визначаються практичні дії, які треба здійснити, щоб виріши­ти проблему.

При визначенні мети та завдань проекту потрібно уникати слів, які показують процес діяльності (підтримати, посилити, сприяти, координувати, перебудувати тощо). Необхідно вико­ристовувати слова, що вказують на завершеність процесу (при­готувати, впровадити, організувати, збільшити, виготовити, апробувати тощо).