- •Вступ 4
- •Рекомендована література 34
- •І вступ
- •2. Основні положення синтаксису старослов’янської мови
- •2.2. Головні члени речення і способи їх вираження аї підмет
- •2.3. Координація підмета і присудка
- •Поняття про конструкції з «давальним самостійним»
- •2.7. Загальна характеристика складних речень. Період
- •2.8. Способи передачі чужої мови
- •Зразки заклань для самостійного опрацювання
- •4. Ключі до завдань для оллиоотійного опрацювання
- •5. Уривки ТвКотів для читання й аналізу
- •Отароолов’яноько-уКрлноький словничок
- •Рєкомєндоеана літєраТуРа
Отченашъ,
ижєєси на нєбєсЬхь; да свлтитсл шла
твоє; да
пріидєть царствіє твоє; да боудєть
вояж твоА ьако
на цєбєси
и но земли. ХлЬбь нашь насоуштныц
даждь намъ днєсь; и остави
намъ должнцкомъ нашымъ и не
введи насъ во искоуше- ніє, но
избави насъ отъ лоукаваго (Остр.Єв.).
Се
їзидє сЬіаі
да
сЪещъ. сЬтштюмоу ова надоила при
пжти. Ї
придошА
птица нбскы Ї
позовашА
L
дроугаЬ, же падоша на
камєнниіхь. Ько не ЫЬша
землА
многы.
І
абиє
прозлбошА. зон'є не їмЬхжж корєннЬ Ї
нсъхоша.
а дрругаЪ
падошл на земл’и добрЬ.
à
даахж
плоды, ово съто. ово шесть десжтъ ово
гг
... вы
же оуслышите притъчж сЬвъшаего ...
(Зогр.Св).
Въ
оно прішєдь
исъ
въ
домъ петровъ и
видЬ
тъштж
его
лежжштж
огнемъ жегомж.
и
прикоснж
ca
ржцЬ
єьа.
и
остави
ьк огнь и
вуста
и
служааше
емоу.
поздЬ
же бывъшю прівЬсА къ
немоу
бЬсъныи
“многы. и
изгна словом
доухы
и въсА
неджжьным ицЬлі.
да
събждетъ
с
а
реченое
исаиемъ прромъ глштемъ. ть неджгыи
наиы прімть и
болЬзни
понесе. оузьрЪвъ
же исъ многъ народъ окръстъ себе ПОвелЬ
umi на
он полъ. и прістжпль
єдінь отъ кънижъткъ рече
емоу. оучитєлю
идж по тєбЬ
Імжє коліждо идеши. и
гла
емоу
исъ.
лисі
Ьзвины
имжтъ
и
пътицА
нбснъпА
гнЬзда. а снъ члчь не иматъ къде
255. Уривки ТвКотів для читання й аналізу
главы
падьклониті. доугы же отъ оученикъ рече
ємоу. гі повели мі прежде ити и погрєті
оца мого, ись жєгла ємоу. по мьнЬ иді и
оставі мрътвъим погреты свдм мрътвьцА.
и
вълЬзъшю ємоу въ корабъ. по немъ идж
оученщи его (Асс.Єв.).
Въсмкъ
оубо иже слышишь словеса моЬ си и
творить
6.
оуподоблш
и мжжж
мждроу.
иже созъда храминда
храминж
своъж на камєнє. їсьнидє дождь и
придж рЬкы
и вьзвЬаша врЬтри. Ї нападж на. храминж
тж.
и не паде
са
основана бо 6Ь на камєнє. и вьсЬкъ
слышли словеса моЬ си и не твори
ихь.
оуподобитъсА
мжжж
боуъж. їжє
созъда
свошхраминж
на
пЬсцЬ. и сьниде дождь и придж рЬкыи
възв
вЬаша
вЬтри и опърЬшж сжхраминЬ той. і паде
са.і
бєразроушєниє
ем
вєлиє
зЬло
(Мар.Єв.).
26
а
спите,
аиїте
— якщо архиєрєи
— первосвященик алькати
— голодувати
б
багріница,
багржницж
— пряжа багряного кольору благоволити
— доброзичливо ставитися, робити ласку
б~а
- Бога
бєзоумль
— божевільний благь
— добрий, хороший блажєнгли
— блаженний, щасливий
блажика
- близький родич близь
— близько
блждь
— розпуста, тілесний гріх болжштиі
—
хворий, хворі братиьі.
— браття, товариші бити-бути,
існувати бьдрь
-
бадьорий
в
вазнь
— щастя
варовати
- зберігати, захищати вєлии
— великий вєльбжждь
-
верблюжий вєтьхь
-
давній, старий вєчєріА
—
вечеря, бенкет витати
-
перебувати, гостювати, мешкати
вьзвати
—
покликати
вьзвєстисл
— піднестися, володарювати
вьз
вЬсити —
повісити вьздвигнжти
— збудувати, підняти
вьзьпити,
возопити
— закричати
вьздати
— відплатити, повернути, віддати
вьлхвь,
волхвь
— віщун, чародій, ворожбит
вьлЬзьти,
вьзлізьти —
увійти вьпижціии
— той, що зове, кличе
вьспжть
—
назад вьзмЬрити
— відміряти, поміряти
волати
—
кричати, кликати вразоумити
— дати зрозуміти, навчити
всоуіє
— даремно вьтоу
—
завжди віньць
— вінок вість
— звістка
г
габати
—
утискати гатати
-
ворожити, натякати г~ві
—
Господеві глаголати
-
говорити, проповідувати
галилєьь
—
Гал ідея гладь
— голод
27Отароолов’яноько-уКрлноький словничок
глась
- голос
година
-
відповідна пора, час;
година,
пора року годь
- пора, час горі
- нагорі
господинь
- господар, пан господь
- Бог, господар, пан градь
- місто, парк, сад; град, градобій
зражданинь
- житель міста гробь
- яма, могила грлдьни
- грядущий, майбутній грясти
-
наближатися, іти, прийти
д
да
- хай, нехай да
спите
- якщо дарь
- подарунок дашпи
— давати двьрьникь
—
воротар, сторож дєсница
- правиця дивєнь
- могутній, сильний дивити
са
—
дивуватися доїсти
— годувати груддю домовить
-
господар, глава дому
достоЬниіе
-
спадщина дрєвлє,
дрЬвлє
- колись, давно, раніше
дроужина
в; товариш, супутник, співробітник,
військо, загін
дЬлатєль
-
робітник, хлібороб дЬпь-
частина
с
єда,
єгда —
коли єда
-
якби, хіба що, невже єдинь
—
один, якийсь, сам єдинородь
-
єдиний, самотній єдьва
-
мало не єликь
-
який, який великий сера
-
полова, бур’ян ієтєрь,
єтєрь
—
хтось, якийсь, деякий
кпите,
єштє, єштє
— ще, до цього часу, понад то
ж
жадати
-
бажати жарь
-
спека, задуха жести
-
палити, пекти животь
-
життя, живіт (частина тіла)
житница—склад,
комора, житниця
жито
-
їжа, хліб ЖАдєнь
—
спраглий ЖАждати
-
жадати, хотіти пити
жлтєль
—
жнець з
за
-
через те що, замість, взамін
завида
-
заздрість законьникь,
законникь
-
священик, знавець законів законь
-
звичай, право, закон заповідь
-
доручення, наказ, заповідь
28
звиздати
— свистати зєлиє
- рослина, зілля зизатиє-
бур’ян, полова, трава зинжти
- роззявити рот злачьнь
- зелений, свіжий знамєниЬ
- знак, прикмета, чудо, вказівка знои
—
спека
зьль,
зльш
- злий, поганий зЬло
- дуже, надто зжбнжти
- рости, сходити, родити
и
и
- сполучник ц
З.в. займ. ч.р. ижє
ибо
- бо,
тому що, оскільки идє
- де
ижє
- який, котрий; тому що иждити
— витрачати избавити
—
звільнити избьрати
- вибирати издьхнжти
—
померти изити
- вийти
имати
- брати,
захоплювати, ловити
имЬниє
— маєток, добро, спадщина
ииокь
- чернець иностань
—
постійно инь
- інший, один з, якийсь искоушати
- випробовувати, спокушати
истАзати
-
вимагати, розпитувати, брати
к
кадь
- діжка, міра сипучих речовин
казаним
- навчання, виховання, переконання,
повідомлення
казати
— казати, говорити, наказувати,
повчати како
- куди камєньє
- каміння капь
- образ, зображення катавасил
— ірмоси, якими закінчується пісня
канона кєнпь&рионь,
цєнтжрионь - римський
сотник кивоть
- скриня
із цінного дерева, кивот кладлзь
-
колодязь клась
- колос
клькса
—
маленька тваринка, лошатко
кобь,
кобь -
чарування, ворожіння
кокоть
— півень колико
— скільки колоно
- плем’я, покоління комить
- край, межа, кінець конь
- початок, кінець, межа кривь
- кривий, дурний крьстити,
крьштати
— хрестити
крЬпость
- сила,
міць; укріпле не місто
крЬпокь
—
міцний ктиторь
-
фундатор церкви коурь
-
півень; господар, цар
29
кьиса
— вершина, випуклість; волосся
кжпина
- терновий кущ, купина
л
ладии
— човен
лєвить
- помічник священика, церковний служитель
лєгєонь
-
римський військовий загін у 6 тис.;
числівник — сто тисяч
ликовати
— веселитися, скакати з радощів
лихо
— надмірно, занадто лихь
- зайвий (пор.укр. - з
лишком);
поганий
лишати
са
—
терпіти нестаток, бідувати
лобьзати
цілувати ловьць
—
рибалка, ловець льжівь,
льживь
- брехливий льзі,
льзи
- можна лЬпо
- добре ліствица
- драбина
м
мало
— мало часу мамона
- багатство; божок багатства
машпи
-
давати знак минєА
— книга, що містить служби за порядком
церковного календаря
мирь
- мир, спокій, тишина, Всесвіт; договір
мльвити
—
шуміти, галасувати, непокоїтися
мнихь
- монах, чернець молити
- просити мошьна
- торбина, гаманець мошьньникь
- шахрай, пройдисвіт
моудити,
мждити
— зволікати, баритися, вагатися мьнии
-
менший, молодший мізинь,
мізінь
— молодший, менший
мжтити
— хвилювати, турбувати
н
наваждати
—
наговорювати, обмовляти, намовляти
назидатєль
—
будівничий наимьникь
—
наймит, робітник
найпаче
- тим
більше наказати,
наказувати
—
наставляти, навчати, виховувати
напастовати
—
бідувати, випробовувати нарєшти
— назвати нарочить
- відомий, знаменитий, певний
наслідити
- успадкувати наслідовати
— бути
послідовником когось
неискоусобрачнал,
нєнєвістнал —
та, що не знає чоловіка нєпраздьнаїА
— вагітна
нечестие
-
безбожність никнжти
-
проростати, пускати пагони
никьто
- ніхто нікьто
- дехто нЬсть
— не є,
нема
о
обачє
-
але, але крім того обачє
оубо
— а
все ж обитель
-
оселя, житло, заїзд область
—
влада, можливість, повноваження; округ,
околиця
облобызати
—
обцілувати, цілувати багаторазово
облішти,
облачити
—
одягти, одягнути
образь
-
рід, вид; спосіб, приклад
обрадованнаА
—
повна ласки, благодатна обрісти
-
знайти овамо
и семо -
туди і сюди овь
- той, цей
окаьшь
- нещасний, жалюгідний
око
лоукаво -
заздрість, ненависть
омєть
- обшивка онь
- той
оплоть
- тин, огорожа орало
- плуг, соха осана!
- слава!
спаси! врятуй! осана
во
вишнихь
— подай спасіння з висоти
особь
—
сам по собі, окремо отврЬзати
-
відкривати отрокь
- хлопець, підліток, син
отрочА
-
дитя, немовля отьрєшти
-
відповісти отлти
-
відняти
п
паки
—
знову, ще раз, потім, далі
панахида
-
всеношне Богослужіння; заупокійна
церковна служба
паства
- отара
овець паче
—
більше, краще пиво
- напій
плавь
- половий, жовтуватий; зрілий
плаха
-
поліно, колодка пльть,
пльть -
м’ясо, тіло, плоть
плівєль
- бур’ян поврішти
- кидати, повалити погань
-
язичницький подобьнь
- відповідний, належний, вигідний
подьклонити
- схилити, прихилити; дати притулок
поле
- поле,
долина полоуноигти
-
опівночі поль
- сторона, берег; стать, рід попєчєниє
-
старання, журба попрати
—
зневажити, потоптати
поразити
- образити,
докоряти
Зі
почити
-
заспокоїтися, упокоїтися, померти
праздьнь
бьіти —
бути вільним від чогось; відмовлятися
від чогось
прємждрость
прості
—
стати прямо; уважно вислухати пригвоздити
—
прибити цвяхами
присно
—
завжди, постійно приснь
-
рідня
приснь
—
ближній, особливий, щирий
причастити
са
-
бути учасником, отримати свою частку
причастникь
-
спільник причєть
—
насліддя прость
-
прямий, чистий прочєє
—
отже, однак прочии
-
наступний прьвь
—
перший, первісний; кращий, новий
псальтирь
-
музінструмент для супроводу співу;
книга псалмів
пьріти
—
літати, ширяти пріити
—
перейти пьшєно
— борошно пістовати
- виховувати пітєль
— півень пждити
- бити, гнати, штовхати
пжчина
—
безодня Р
раба,
рабини -
рабиня
робота
—
неволя, рабство рабь
-
слуга
равьви,
равви -
мій учитель; наставник, рабин разбои
-
вбивство разві
-
окрім, за винятком, разом з
разоуміти
-
тримати в умі, мати на увазі, думати,
мислити равьнь
—
рівний распжтик
—
вулиця, провулок растачати
—
марнувати, тратити
ратай
-
орач
ратити
(са)
—
ворогувати, воювати
рать
-
війна рєкьшє
—
тобто решти
—
казати, говорити риторь
—
оратор, промовець рогь
—
сила (символ сили); ріг, крило
рожань
— роговий рожаникь,
рожаньць —
лук, самостріл
рота
- клятва, присяга ротити
са
—
клястися, божитися
рьпьть
-
гомін, нарікання; бунт
рьжь,
рож -
їжа, жито рішити
-звільнити,
розв’язати річь
-
слово, бесіда, оскарження
ржбь
-
обрубок дерева, подертий одяг
32
с
садъ
—
дерево, рослина свекры
—
свекруха свирити
—
грати на сопілці
селикъ
—
такий, такий великий село
—
поле, нива, хутір, обійстя, село
скарадъ
—
брудний, огидний скрижаль
—
дошка з письменами
сличныи
—
гармонійний, приємний
сложити
са
—
погодитися слота
—
негода, моква, сльота
снъха,
сноха
—
невістка снЬдъ
—
їжа; корм сокачии,
сакачии
—
кухар срачица
—
спідня білизна, сорочка
стадны.
— міра довжини, 150- 190м
сторица
— сотня
стратигь
—
полководець, начальник
строити
—
будувати, управляти, керувати
стьгна,
стьгна, стогна
— широка вулиця, Площа соугоубь
— посилений, особливий
соуштно
— правдиво, дійсно сьвлачити,
сьвлбшти
- роздягати
сьгда
— тепер,
напевне сьлагати
—
з’єднувати, порівнювати
с~нь
—
син
сьнити
—
зійти, спуститися сьнмиштє
-
зібрання сьплєсти
—
сплітати сьстАзати
са
—
сперечатися, бесідувати
сьсЬсти
- сісти поряд сЬдачиштє
- місце для сидіння єпископа, кафедра,
трон с&мо
— сюди
сжпржгь
— упряж, пара волів сжсЬдь
— сусід
т
таждє
- потім тако
— так тамо
— там, туди тать
— злодій
тане
— навіщо; так, однак, потім
твердо
— щільно, міцно, сильно; безпомилково,
непохитно, пильно
тврьдь
—
фортеця, твердиня, основа
тєшти
— текти,
бігти, прямувати
тимЬниє
- болото, бруд, зіпсуття
титло
— напис
тлішти,
толцати
—
товкти, штовхати; стукати тлА
-
погибель, знищення толико
—
стільки точити
—
наливати, точити рідину
33
точило
—
прес для виноградного соку
трєгоубо
- трояко триодь
- церковна книга, що містить відправи
від неділі митаря і фарисея до неділі
Всіх Святих троути
— годувати тріба
-
жертва, потреба тріва
- трава тоукь
- жир, сало тоупь
- сагайдак тьлити
- псувати, нищити тьма
- темрява тьма,
тьма
— десять тисяч тьчьнь
- точний, рівний тыкы
— гарбуз
тіснота
- бідність, біда, напасть
тАжатєль
-
робітник, хлібороб
тлжати
— тягти,
гнати, тривожити, працювати
оу
оубо
-
отже, так, оскільки оублажати
—
ощасливлювати, прославляти
оуброусь
-
хустина; рушник; покривало
оувлдати
-
в’янути, висохнути оудобрити
-
покращити, зробити красивим оукроухь
—
шматок оунє
—
краще
оуньшиє
-
лінивство, нудьга
оупованиє
—
надія, впевненість оустьна
- губа,
вхід; двері оутрьнии
— завтрашній (день) оучрідити
—
пригостити, гостинно прийняти
оумзвити
- вколоти, поранити
Ф
фимиамь
- ладан,
пахощі финикь
- пальма
х
хитонь
- нижній чоловічий одяг, довга сорочка
хламида
- мантія, плащ ходатаи
- посередник, заступник, примирювач
хоть
-
коханка, коханець храбрь
- воїн,
вояка, силач хоудь
- малий;
поганий, злий, бідний
хоулити
—
злословити хьіла
— злість, підступність, лукавство
ц
царствиє
- влада,
сила, царство
црькн
— церква цілити
—
лікувати цілованиє
-
привітання ціль
-
здоровий, непошкодже- ний, чистий ціста
-
вулиця
34
ч
чась
- пора, час; година чаьіти
— очікувати, надіятися чєллдинь
- раб, слуга, наймит чисмА
- число
чисти
—
вшановувати, разувати чрьтати
—
малювати, писати чрЬсла
-
боки, стегна чьсть
—
знак, прикмета, честь, свято, торжество
члдо
-
дитя
чАсть
—
густий, частий ш
иіарь
- фарба шипокь
- шипшина иіоуи
- лівий іиоуица
- ліва рука ШАтаниє
—
хвилювання, сміливість, зухвальство
ю
юдоль
-
долина, низина южє
— вже
юноша
- юнак
юньць
- теля,
бичок юньца
- телиця
юродивь
-
божевільний, юродивий
ютро
- ранок
я,и
іАдро
-
швидко ілзвина
- нора,
лігво ЬАЗЬІКЬ
- язик,
рід, плем’я ЬІКО
- як,
коли, щоб ьшо
-
куди ьлрина
-
вовна мрь
-
сердитий ьши
-
взяти шпи
бірж
- вірити
шпро
-
печінка
ж
жзвозь
-
міжгір’я жтрь
-
всередині жхати
-
пахнути
