4. Ключі до завдань для оллиоотійного опрацювання

1. Прочитати речення, знайти головні члени та визначити особливості поєднання підмета і присудка.

1. Ч~лвкь сьтвори; 2. Придє исоусь оучєници; 3. Братим. падоша; 4. Дроузии сжть пришьли; 5. пристжпи рабини; б. Онь рєчє; ти кси; моіа швом.; 7. Продасть; 8. Рєчє г~ь; 9. Щ градь сьбраль са; 10. Мьногь народь идошж.

2. У пропонованих реченнях знайти підмет. Визначити його будову та форми вираження.

1. Оучєници - простий, виражений іменником; 2. Сьдравии - простий, виражений субстантивованим прикметником; 3. Никьто

• простий, виражений займенником; 4. Ходли - простий, вираже­ний дієприкметником; 5. Плть тисжшть мжжь - складений, ви­ражений кількісно-іменним словосполученням; б. Азь - простий, виражений займенником; 7. Дьва слЬпьца - складений, вираже­ний кількісно-іменним словосполученням; 8. Богатир - простий, виражений іменником; 9. Ть - простий, виражений займенником.

3. Прочитати речення. Знайти у них присудки, визначивши їх будову і форми вираження.

1. БІ богать — іменний складений, виражений дієслівною зв’язкою та прикметником; 2. ІЄсть пльть - іменний складе­ний, виражений дієслівною зв’язкою та іменником; 3. БІста идшита — іменний складений, виражений дієслівною зв’язкою та дієприкметником; 4. ХотІашє видЬти - складений дієслівний, виражений особовою формою модального дієслова та інфініти­вом; ІЄсть тако - іменний складений, виражений дієслівною зв’язкою та займенником; 5. Нарицаєть са мариЬ - складений іменний, виражений особовою формою дієслова називання та іменником; 6. Сьнидє, придж, вьзвЬашА - прості дієслівні присуд­ки у складному реченні, виражені дієсловами; 7. Начать мочити

• складений дієслівний, виражений особовим фазовим дієсловом та інфінітивом; отираашє и облобьізаашє и мазаашє - однорідні прості дієслівні присудки, виражені дієсловами; 8. Рєкоу - про­стий дієслівний, виражений дієсловом; сьтвори — простий діє-

21

слівний, виражений дієсловом 9. Идж — простий дієслівний, ви­ражений дієсловом; 10. Прити имать — простий дієслівний, ви­ражений аналітичною формою дієслова майбутнього часу.

4. У поданих реченнях знайти другорядні члени та вказати на їх морфологічне вираження.

1. Вамь — додаток, виражений особовим займенником; и, и - додатки, виражені предметно-особовими займенниками за­йменниками; тлькжштжмоу — додаток, виражений субстантиво- ваним дієприкметником; 2. Соломона - неузгоджене означення, виражене іменником; 3. Си - означення, виражене займенником; по зєми - обставина, виражена іменником з прийменником; всєи, тоі - означення, виражені займенниками; 4. КрІпокь - озна­чення, виражене коротким прикметником; на страні - обстави­на, виражена іменником з прийменником; той — означення, ви­ражене займенником; 5. Ризж — додаток, виражений іменником; свот - означення, виражене займенником; оть влась - додаток, виражений іменником з прийменником; вєльбжждь - означен­ня, виражене присвійним прикметником; 6. Ржкж - додаток, ви­ражений іменником; свош - означення, виражене займенником; на оучєникьі - додаток, виражений іменником з прийменником; своіА — означення, виражене займенником; 7. Вино - додаток, ви­ражений іменником; ново - означення, виражене прикметником; вь мЬхн - додаток, виражений іменником з прийменником; нови -означення, виражене прикметником; 8. И-додаток, виражений займенником; вь багрлницж - додаток, виражений іменником з прийменником; на нь - додаток, виражений займенником з при­йменником; вЬньць - додаток, виражений іменником; трьновь - означення, виражене прикметником; 9. Ишєдьшє - означення, виражене дієприкметником; вьсждЬ — обставина, виражена при­слівником; 10. Міста - обставина, виражена іменником; того - означення, виражене займенником; 11. ПрІдь німі - обставина, виражена займенником з прийменником, вкжє - означення, вира­жене сполучним словом (займенником); на вьстоці - обставина, виражена іменником з прийменником.

5. Прочитати речення, дати їх характеристику за такими озна­ками: за метою висловлювання, просте (ускладнене / неускладне-

22

не) чи складне, двоскладне чи односкладне, поширене чи непо- ширене, повне чи неповне.

1. Онь жє отьвіштавь рече кь г~тжштоумоу. Кьто ксть мати мої і кьто сжть братриімої (Зогр.Єв.); Розповідне, склад­не із прямою мовою, складається трьох частин: 1-а частина - Онь жє отьвіштавь рече кь г~тжштоумоу - двоскладна, поширена, повна, стверджувальна; 2-а частина - кьто ксть мати мої - дво­складна, поширена, повна; 3-а частина - кьто сжть братриї мої двоскладна, поширена, повна; 2. Оужє нісмь достоинь нарєшти са сыпь твои (Остр.Єв. ) - розповідне, просте, односкладне, поширене, повне; 3. Нє осжждаитє да нє осжждєни бждєтє. імьжє бо сждомь сждитє сждлть вамь. і вь ніж жємірж міритє вьзмірить са вамь (Остр.Єв.) - розповідне, складне, багато­компонентне, 1-а частина - Нє осжждаитє - односкладна, непо- ширена, повна; 2-а частина — нє осжждєни бждєтє - односклад­на, непоширена, повна; 3-а частина - імьжє бо сждомь сждитє сждлть вамь — складна, складнопідрядна з підрядним способу дії, головна і підрядна частини односкладні, поширені, повні; 4-а частина — вь ніж жє мірж міритє вьзмірить са вамь - складна, складнопідрядна з підрядним способу дії, головна і підрядна час­тини односкладні, поширені, повні; 4. Вь оно врімл законникь єтєрь прідє кь и~соу искоушам и г~пл. Оучітєтж чьто сьтворь жівота вічнааго наспідоуїж (Асс.Єв. - речення складне із пря­мою мовою; 1 -а частина — вь оно врімл законникь єтєрь прідє кь и~соу искоушаьл и г~лл—двоскладна, ускладнена дієприкметника­ми, поширена, вона; 2-а частина — оучітєтж чьто сьтворь жіво­та вічнааго наспідоуїж — односкладна, ускладнена звертанням, поширена, повна; 5. Ни вьпиваїжть вина новы вь міхи ветъхы (Мар. Єв.) - розповідне, просте, односкладне, поширене, повне;

6. Село коупихь и имамь нжждж изити и видіти є (Мар.Єв.) - розповідне, односкладне, ускладнене присудками, поширене, по­вне; 7. Лисы Ізвини имжтъ и птица нєбєсьским. гнізда а сынъ чловічьскь не имать кьдє главы подьклонити (Мар.Єв.) - розпо­відне, складне; 1-а частина — лисы Ізвини имжть - двоскладна, поширена, повна; 2-а частина - птица небесьскыы гнізда - дво­складна, поширена, неповна; 3-а частина - сынъ чловічьскь не

23

иматъ кьдє главы подъклонити — двоскладна, поширена, повна; 8. Бжди тєбЬ Ькожє хоштєши (Зогр. Єв.) — розповідне, складнопі­дрядне з підрядним умови; головна частина — бжди тєбЬ — одно­складна, поширена, повна; підрядна частина — Ькожє хоштєши — односкладна, непоширена, повна; 9. ХлЬбь бо и жє азъ дамь плътъ моіа ксть (Остр.Єв.) — розповідне, складне, складнопід­рядне з підрядним означальним; головна частина — хлЬбь бо ... плътъ мом. ксть — двоскладна, поширена, повна; підрядна час­тина — и жє азъ дамъ - двоскладна, поширена, повна; 10. Аштє възможъно єсть да мимо идєть отъ мене чаша си (Мар. Єв.) - спонукальне, складне, складнопідрядне з підрядною умови; голо­вна частина — да мимо идєть отъ мене чаша си — двоскладна, поширена, повна; підрядна частина — аштє възможъно єсть - односкладна, непоширена, повна; 11. Н~бо и зєміа мимо идєть. а словеса моіа нє мимо иджть (Сав.кн.) — розповідне, складне; 1-а частина — н~бо и зєміа мимо идєть — двоскладна, ускладнена підметами, поширена, повна; 2-а частина — словеса моіа нє мимо иджть — двоскладна, поширена, повна.

24