- •Вступ 4
- •Рекомендована література 34
- •І вступ
- •2. Основні положення синтаксису старослов’янської мови
- •2.2. Головні члени речення і способи їх вираження аї підмет
- •2.3. Координація підмета і присудка
- •Поняття про конструкції з «давальним самостійним»
- •2.7. Загальна характеристика складних речень. Період
- •2.8. Способи передачі чужої мови
- •Зразки заклань для самостійного опрацювання
- •4. Ключі до завдань для оллиоотійного опрацювання
- •5. Уривки ТвКотів для читання й аналізу
- •Отароолов’яноько-уКрлноький словничок
- •Рєкомєндоеана літєраТуРа
1
г Прочитати речення, знайти Воловні
члени та визначити особливості поєднання
підмета і Присудка.
Члвкь
єдинь сьтвори вєчєрж вєлищ (Мар, Єв.);
2. їїридє исоусь і оучєници єго (Зогр.Єв.);
Братим.
жє пристжпивьшє падоша (Супрлрукфу
Дроузии
бо
ихь изь далече сжть
пришьли
(Мар. Єв.);
5.1пристжпи кь_ нщоу
єдинарабини г~лькшти (Зогр.Єв;);
6.
Онь
жєрече
іємоу чждо. тьі
вьсєгда.
сь мьноья
кси ивьса моьа
твом сжть
(Остр.Єві);
7.
Виноградь продасть инімь ділатєлємь
(Мар. Єв.); 8. И рече.г~ь{
рабоу (Мар.Єв.);,#.
И бі
вьсь градь
сьбраль са
кь двьрємь
(Зогр.Єв.); 10.
Мьногь
народь оть галилєм по нємь идогил
(Мар.Єв).
‘ 2.
У пропонованих реченнях знайти підмет.
Визначити його
будову
та форми вираження.
Оучєници
идогил вьсплть и падж назЄми(Сав. кн.);
2. Нє трібоуьжть сьдравии врача (Асс.Єв.);
Иникьто
жє нєможаашєть отьвіїитати ємоу словєсє
(Зогр.Єв.); 4. Ходжи вь тьмі нє вість камо
идєть (Остр.Єв.); 5. Ьдьшиіхь жє бі хліби
пжть тьісжгить мжжь (Зогр.Єв-); б. Азь
жє послахь вьі жжть (Остр.Єві)р'7. І сє
дьва сліпьца сіджшта припжти (Мар.Єв.);
8. Імнози багатир вьмітаахж многа
(Мар.Єв
); 9. Ить начжть лишати са
(Остр.
Єв.).
Прочитати
речення. Знайти у них присудки, визначивши
& будову і форми вираження.
18Зразки заклань для самостійного опрацювання
Ч~лкъ
единъ 6Ь богатъ (Сав.кн.); 2. Сє
іесть плътъ моы. (Супрл. рук.); 3. Сє
дъва отъ них бЬста идьАіита
(Остр.Св.); 4. ХотЬашє
своима очима видати аштє
то ієсть тако
(Супрл.рук.); 5. Нє мати ли
ієго нарицаетъ са
мариЬ
(Мар.Св.); 6. И
съниде дождь
и придж рЬкы и възвЬагиж вЬтри (Сав.кн.);
7.
Начать
мочити нозі его слизами
и власы главы своєіА
ртирааше и облобызааше нозі
его и мазааше муромь (Мар.Св.); 8.
Ирєкоу іемоу о~че ...
сътвори ма
ьако іединого
отъ наимьникъ твоихъ (Остр.Св.); 9.
По немъ идж народи мънози (Мар.Св.); 10.
Прити бо иматъ с~нъ ч~скы
въ славЬ о~ца свого (Зогр.Єв.).
4.
У поданих реченнях знайти другорядні
члени вказати на їх морфологічне
вираження.
1.
Просите
и дасть сАвамь. іштЬтєиобрАЩєтє.
тлъцЬте и отвръзетъ са
вамь.
єьсакь
бо
просА и приемлетъ. і
титл и обрЬтаатъ. і
тлькжштжмоу отвръзаатъ
са
(Мар.
Єв.);2. СлышатъпрЬмждрости соломона
(Зогр.
Є
в.);
3. Изиде вЬсть си по
всей зєми тої (Зогр.Єв.);
4. Бысть гладь
крЬпокь на странЬ той (Остр.Св.);
5. Иоанъ
имЬашєризж своьк оть
елась вєльбжждь
(Асс.Єв.); б. И простьрь
ржкж свош на
оучченикы свом
(Зогр.Єв.);
7. Вино
ново вь мЬхы новы вливаштъ (Мар.Св.);
8. ИоблЬкошА и
вь багрАницж и възложишА
на нь съплетыие трьновь вЬнъць (Остр.
Єв.); 9. Они же ишедыие
проповЬдЬшА въсждЬ (Мар.Св.); 10.
Доидетъ
мЬста того (Супрл. рук.); 11. Сє
звЬзда шжє відЬшА на
вьстоцЬ идЬаше прЬдъ німі
(Остр.Св.).
5.
Прочитати речення, дати їх характеристику
за такими ознаками: за метою висловлювання,
просте (ускладнене / не- ускладнене) чи
складне, двоскладне чи односкладне,
поширене чи непоширене, повне чи неповне.
1.
Онь жє отьвЬштавь рєчє къ г~лжштоумоу.
кьто єсть мати моЬ ї кьто сжть братриЬ
моЬ (Зогр.Єв.); 2. Оужє нЬсмь достоинь
нарєиїти са
сыпь твои
(Остр.Єв.); 3. Нє осжждаитє да не осжждєни
бждєтє. імьжє бо сждомь сждитє сждлть
вамь. і вь ніж жє мЬрж мЬритє възмЬрить
са
вамь
(Остр.Єв.); 4. Вь оно врЬмА
законнике єтєрь прідє кь и~соу
искоушаїА и г~ЛА.
Оучітєтж
чьто сьтворь жівота вЬчнааго наслЬдоуш
(Асс. Єв.); 5} Ни вьливаштъ вина новы вь
м&хы вєтьхьг (Мар.Єв.); 6. Село
коупихъ и имамь нжждж изи- ти и
видати є (Мар.Єв.);
7. Лисы
Ьзвины имжтъ и птица нєбєсьскьііА
гнізда а сынъ чловЬчъскъ не имать кьдє
главы подъклонити (Мар. Єв.); 8. Бжди тєбЬ
Ькожє хоштєши (Зогр.Єв.); 9. ХлЬбь бо и жє
азь дамь пльть моіа
ієсть
(Остр.Єв.); 10. Аштє вьзможьно єсть
да мимо идєть оть мєнє
чаша си (Мар.Єв,); 11. Н~бо и
зєміа
мимо идєть.
а словеса моіа
нє мимо
иджть (Сав.кн.).
20
