- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •1. Організація як об’єкт управління
- •2. Еволюція поглядів на сутність менеджменту
- •3. Менеджери в організації
- •Міжособові ролі
- •Інформаційні ролі
- •Тема 2. Еволюція управлінської думки
- •Принципи управління Анрі Файоля
- •Характеристика моделі ідеальної бюрократії Макса Вебера
- •Тема 3. Основи теорії прийняття управлінських рішень
- •1. Поняття і моделі прийняття рішень
- •2. Процес прийняття рішень
- •Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень1. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
- •2. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •3. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності
- •Тема 5.Функція планування
- •1. Поняття мета в управлінні та вимоги до їх формулювання
- •3. Характеристика глобальної мети, місії та завдань організації
- •4. Традиційний процес постановки цілей
- •5. Піраміда стратегій
- •8. Характеристика складових корпоративної стратегії
- •9.Визначення стратегічних бізнес-одиниць (сбо)
- •10. Процес формулювання стратегії
- •11. Склад елементів місії організації
- •12. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії
- •13. Цілі зовнішнього аналізу
- •14. Класифікація чинників зовнішнього середовища: склад глобальних і галузевих чинників
- •18. Методи вибору стратегій бізнесу
Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
менеджмент - це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.
1. Організація як об’єкт управління
Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей
Горизонтальний поділу праці є Поділ загальної роботи в організації на її складові частини (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо).
Вертикальний поділ праці- діяльності з координації роботи підрозділів та окремих виконавців у середині підрозділів.
Складові успіху:
а) виживання, тобто можливість існувати якомога довше;
б) За словами П. Дракера:результативність та ефективність.
Основні функції менеджменту:
1) планування; 2) організація; 3) мотивація; 4) контроль.
2. Еволюція поглядів на сутність менеджменту
Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:
“управління”;
“менеджмент”;
“адміністрування”;
“керування” тощо.
Мистецтво управління:
особливостей власного характеру;
особливостей підлеглих;
особливостей відповідної сфери бізнесу.
3. Менеджери в організації
До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться: виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина, матеріали, фінанси, працівники тощо.
Зовнішнє середовище прямого впливу містить: постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки).
До зовнішнього середовища опосередкованого впливу включають: економічну, соціальну, політико-правову, технологічну, екологічну, міжнародну компоненти тощо.
менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації.
сфери менеджменту:
1виробничий менеджмент;фінансовий менеджмент;
2управління персоналом;
3управління дослідженнями та розробками;
4фінансовий облік;
5маркетинг;
6загальна адміністрація.
три рівні менеджменту:
вищий- відноситься невелика група основних керівників організації: президент (директор), віце-президенти (заступники), головний виконавчий директор.
Середній - належать керівники виробничих та функціональних підрозділів організації.
; нижчий- відносять керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо.
Міжособові ролі
головний керівник
лідер
пов’язуюча ланка
Інформаційні ролі
той, хто приймає інформацію
той, хто розподіляє інформацію
представник
Ролі, пов’язані зприйняттям рішень
підприємець
той, хто усуває порушення
той, хто розподіляє ресурси
той, хто проводить переговори
Якості, необхідні успішному менеджеру,
технічні здібності (здатність кваліфіковано, із знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці, технічні прийоми конкретної діяльності);
аналітичні здібності (здатність ідентифікувати ключові фактори тієї чи іншої ситуації, визначати їх взаємодію і ступінь важливості);
діагностичні здібності (здатність ставити діагноз проблем організації, тобто визначати їх симптоми та причини виникнення);
здатність взаємодіяти з людьми (здатність налагоджувати контакти та будувати стосунки із співробітниками організації);
концептуальні здібності (здатність усвідомлювати причинно-наслід-кові зв’язки в організації, бачити, яким чином можна скоординувати діяльність окремих частин організації, аби досягти поставлених цілей найбільш продуктивним способом).
